Фахівці Рівненської філії ДУ «Держґрунтохорона» прийняли участь у науково-практичній нараді

Фахівці Рівненської філії ДУ «Держґрунтохорона» прийняли участь у науково-практичній нараді «Перспективи розвитку галузі коноплярства в Україні», яка відбулася 26 липня 2023 року на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН.

В нараді взяли участь президент НААН Ярослав Гадзало та Голова Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.

З доповідями виступили: Голова ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку коноплярства і льонарства» Віра Ульянченко, директор Інституту луб’яних культур НААН Сергій Ткаченко, завідувачка відділу селекції та насінництва Інституту луб’яних культур НААН Ірина Лайко, заступник директора Інституту луб’яних культур НААН Юрій Мохер, директор Інституту сільського господарства Полісся НААН Сергій Рижук, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віктор Кабанець.

Під час наради обговорювалася перспектива розвитку коноплярства в ґрунтово-кліматичних умовах Західного Регіону.

Інститут луб’яних культур НААН представив виставку товарів широкого вжитку виготовлених з конопель: одяг, взуття, харчові продукти, біологічні добавки тощо.

Відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологічний вимір. Реалії впливу збройної агресії на ґрунтовий покрив України»

Сьогодні, 25 липня, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологічний вимір. Реалії впливу збройної агресії на ґрунтовий покрив України», присвячена 59 річниці з дня створення агрохімічної служби України.

Триває 517 день повномасштабної війни росії проти України. Впродовж 17 місяців активних бойових дій ґрунтам дев’яти областей України завдано значної шкоди. Військові дії перетворюють українські родючі чорноземи на інтенсивно забруднені вибухівкою і важкими металами території.

Конференція була покликана привернути увагу суспільства до стану ґрунтів України, які зазнали впливу російської збройної агресії, важливості їх дослідження, відновлення та реабілітації.

З вітальними словами виступили:

Андрій КРАВЧЕНКО, заступник директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Олександр БАНДУРКА, академік, Перший віце-президент Національної академії правових наук України, д.ю.н, професор, заслужений юрист України, Президент Кримінологічної асоціації України, Президент Західно-регіональної асоціації клубів ЮНЕСКО;

Олексій КРАСНОРУЦЬКИЙ, в. о. директора Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, д.е.н., професор;

Юрій ДАНЬКО, проректор з наукової та міжнародної діяльності

Сумського національного аграрного університету, д.е.н., професор;

Юрій ЗАСТАВНИЙ,  директор державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», доктор філософії;

Станіслав ХАЛІН, директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, к.е.н.;

Лариса ПРИСЯЖНЮК, заступник директора Українського інституту експертизи сортів рослин, к.с.-г.н., старший дослідник;

Юрій ДМИТРУК, Президент ГО «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків, д.б.н, професор;

Роберт КУЧМА, голова правління Фонду «HELP FOR UKRAINE — OSMTJ KNIGHTS TEMLAR COMMANDERY OF POLAND AND UKRAINE»;

Василь ЧЕРЛІНКА, д.б.н, доцент Університету Павла Йозефа Шафарека, Словаччина.

Під час робочої частини конференції були підняті та обговорені важливі проблеми щодо небезпеки для довкілля військової техніки та озброєння, еколого-агрохімічні наслідки бойових дій на сільськогосподарські угіддя, заходи щодо зменшення їх негативного впливу, практики відновлення повоєнних агроландшафтів, шкода та втрачена вигода, український та світовий досвід. Також розглядали фрагментарне порушення генетичних горизонтів ґрунту; хімічне забруднення впливу бойових дій; реабілітація ґрунтів; фіторемедіація ґрунтів; методи визначення економічних втрат тощо.

Було презентовано практичне впровадження методики відбору ґрунтових проб, розроблену фахівцями державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». За основу взято протоколи дослідження військових полігонів, починаючи з накладання сітки відбору та аналізу ґрунтових проб вирви у с. Торф’яне Бородянського району Київської області фахівцями нашого інституту та Університету «Україна», а також реабілітаційні заходи, що запровадили у конкретному випадку.

У Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічний вимір. Реалії впливу збройної агресії на ґрунтовий покрив України» взяли участь представники державних органів влади, працівники наукових установ та вищих навчальних закладів. Спеціалісти та науковці мали змогу обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями та відкриттями.

Відбулася робоча зустріч щодо постраждалих земель внаслідок руйнування Каховської ГЕС

Сьогодні, 7 липня, у Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулася робоча зустріч щодо постраждалих земель внаслідок руйнування Каховської ГЕС.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики та ФАО, а також заступник генерального директора з організаційної діяльності державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Роман Паламарчук.

Розпочато роботу щодо опрацювання площ, які зазнали підтоплення, для подальшого обстеження територій (Херсон, Миколаїв).

За результатами проведених досліджень фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» зможуть надати рекомендації щодо відновлення та реабілітації ґрунтового покриву та зменшення негативних наслідків підтоплення.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у семінарі присвяченому Зеленому курсу

Сьогодні, 5 липня, відбувся науково-практичний семінар «Зелений курс – практичний інструментарій реалізації кліматично інноваційних рішень в агропромисловому комплексі держави», в рамках виконання міжнародного грантового проєкту ILCA (Innovation Laboratories for Climate Action).

У семінарі взяли участь керівництво та фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

На заході розглядали інституційні засади зеленої модернізації галузі сільського господарства в контексті змін клімату, наукові основи адаптації сучасних систем землеробства в контексті розвитку зеленого курсу, еколого-збалансовані основи української моделі відновлюваного землеробства в контексті Європейського зеленого курсу та багато іншого.

День Поля на Львівщині

Директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» взяв участь у Дні поля «Перспективи використання сортових ресурсів сільськогосподарських культур в умовах Карпатського регіону», який відбувся 30 червня 2023 року.

День поля було проведено на дослідних полях Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Учасники мали змогу ознайомитися із перспективними для Карпатського регіону сортами ярих та озимих зернових культур, ріпаку, сої, льону, кукурудзи та багаторічних трав.

Також було представлено польові досліди з вивчення сівозмін, систем удобрення, обробітку ґрунту та захисту сільськогосподарських культур.

Нагородження фахівців ДУ «Держґрунтохорона»

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбувся урочистий захід з нагоди Дня Конституції України, у якому взяли участь генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», професор, доктор економічних наук Юрій Зайцев та фахівці установи.
В цей нелегкий час ми тримаємо оборону і всі разом продовжуємо працювати на благо аграрної сфери.
За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди Дня Конституції України були нагороджені Подякою Міністерства аграрної політики та продовольства України фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України»:
Ослопова Марина Валеріївна, головний фахівець наукового відділу правового забезпечення досліджень з агрохімпаспортизації;
Хмарська Юлія Юріївна, виконуючий обов’язки завідувача відділу науково-організаційної роботи;
Тугай Ірина Володимирівна, завідувач сектору роботи з кадрами та науково-професійного розвитку відділу науково-організаційної роботи;
Ільєнко Тетяна Олександрівна, виконуючий обов’язки завідувача сектору обробки кореспонденції та наукових робіт відділу науково-організаційної роботи.
Вітаємо фахівців, які з повною відданістю працюють на користь розвитку аграрної галузі України.

ДУ «Держґрунтохорона» взяла участь у конференції ФАО

Сьогодні, 27 червня, відбулася завершальна конференція проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України».

Участь у заході взяло керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

На панельній дискусії «Створення системи моніторингу нейтрального рівня деградації ґрунтів» виступив генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», доктор економічних наук, професор Юрій Зайцев. Він розповів про виконану роботу відповідно до листа-угоди з офісом Продовольчої та Сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй. Висловив сподівання, що надана інформація дозволить зробити внесок для створення сприятливих умов для інтегрованого управління природними ресурсами, відновлення продуктивності земель сільськогосподарського використання та досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів.

Під час конференції було акцентованого увагу на основних досягненнях проєкту, розглянуті виклики та окреслені подальші плани та можливості.

Довідково. Проєкт був спільною ініціативою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з метою сприяння відновленню деградованих ландшафтів у лісостеповій та степовій зонах України через розширення практики інтегрованого управління природними ресурсами.

Міжнародний День поля на Кіровоградщині

Фахівці Кіровоградської філії ДУ «Держґрунтохорона» прийняли участь у роботі науково-практичного семінару «Міжнародний День поля», який відбувся 23 червня у Созонівці Кропивницького району на базі Інституту сільського господарства Степу НААН України.

Цьогорічна тема заходу присвячена науково-інноваційним досягненням та конкурентоздатність сортів ранніх зернових культур в умовах Центрального регіону.

Ігор Семеняка, директор ІСГС НААН, к. с.-г. наук, доцент відкрив Міжнародний День поля.

Учасники семінару, а це – представники регіональних органів влади, департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, райдержадміністрації, компаній-дистриб’юторів ЗЗР, добрив та с/г техніки, керівники та спеціалісти агроформувань різних форм власності, науковці, ознайомилися з агротехнологічними та селекційними дослідженнями ІСГС НААН та оглянули науково-демонстраційний полігон сортів та гібридів сільськогосподарських культур.

Науковці також приділили увагу такому основному питанню, як наукове забезпечення сталого інноваційного розвитку агропромислового виробництва.

Проходження практики студентами у Рівненській філії ДУ “Держгрунтохорона”

Студенти Національного університету водного господарства та природокористування» проходили практику в Рівненській філії ДУ «Держґрунтохорона».

Головною метою практики було засвоєння компетентностей, необхідних для проведення екологічних досліджень, вирішення практичних проблем у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, розробка заходів і практичних рекомендацій щодо збереження довкілля та їх впровадження; збір та опрацювання фактичних матеріалів для виконання кваліфікаційної роботи.

Під час проходження практики студенти проводили кількісний аналіз речовин фотоколориметричним, спектрофотометричним та потенціометричним методами. Вивчили будову оптичних схем приладів та порядок роботи на них, а саме: фотоколориметрів ФЕК-56М, КФК-2, КФК-3, спектрофотометра СФ-46, йономіра ЕВ-74.

Студенти опанували основні методики фізико-хімічного аналізу і познайомилися з можливостями їх застосування для кількісного визначення речовин. Навчилися визначали кількісний склад аналізуючих речовин різними фізико-хімічними методами, виконували розрахунки, узагальнювали результати досліджень і робили висновки, щодо відповідності державним стандартам.

 

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у круглому столі «Земля, скалічена війною: як відновлювати ґрунти після бойових дій та катастрофи на Каховській ГЕС?»

Сьогодні, 13 червня, відбувся круглий стіл на тему: «Земля, скалічена війною: як відновлювати ґрунти після бойових дій та катастрофи на Каховській ГЕС?»

Серед учасників заходу були представники Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України, Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики та продовольства України, державного нагляду (контролю) земельних ресурсів Державної екологічної інспекції України та природозахисних організацій. Від державної установи  «Інститут охорони ґрунтів України» участь у заході взяли генеральний директор Юрій Зайцев та заступник генерального директора з організаційної діяльності Роман Паламарчук.

Під час круглого столу було оприлюднено результати досліджень рівня забрудненості ґрунтів унаслідок бойових дій, зокрема і сільськогосподарського призначення, означено регіони та місця особливої небезпеки.

Як зазначив Роман Паламарчук державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» вже має напрацювання з визначення впливу військових дій на ґрунтовий покрив у Сумській, Харківській, Київській та Житомирській областях. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів (свинцю, кадмію, нікелю, міді, цинку, марганцю тощо) та нафтопродуктів.

Головний фокус уваги під час обговорення був націлений на питання щодо напряму військової екології у структурі Міністерства оборони України; згубного впливу бойових дій на довкілля і на ґрунти; результатів досліджень рівня забрудненості ґрунтів; постраждалі площі земель сільськогосподарського призначення внаслідок бойових дій; відновлення забруднених земель та ефективні методи знезараження ґрунтів від важких металів та нафтопродуктів; отримання репарацій від країни-агресора.

ДУ “Держґрунтохорона” запрошує до участі у Міжнародній науково-пракичній конференції

Шановні колеги!

25 липня 2023 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Екологічний вимір. Реалії впливу збройної агресії на ґрунтовий покрив України».

Місце проведення конференції: ZOOM

Для участі у конференції необхідно до 5 липня 2023 року зареєструватися, надіславши на адресу оргкомітету заявку (зразок додається).

Матеріали конференції будуть опубліковані у спеціальному випуску збірника наукових праць «Охорона ґрунтів» на сайті державної установи «Інститут охорони  ґрунтів України»

.

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

ВПЛИВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ УКРАЇНИ:

Небезпека для довкілля військової техніки та озброєння, еколого-агрохімічні наслідки бойових дій на сільськогосподарські угіддя, заходи щодо зменшення їх негативного впливу, практики з відновлення повоєнних агроландшафтів, завдана шкода та втрачена вигода, український та світовий досвід.

Мова конференції — українська, англійська.

Вимоги до оформлення тез (ЗАПРОШЕННЯ)

.

КОНТАКТНА ОСОБА:

Романова Світлана Адольфівна,
Телефон: (044) 356-53-21
E-mail: romanowa@old.iogu.gov.ua

Міжнародні зв’язки:
Ільницький Олександр Михайлович
E-mail: ilnytskyi.o.m@gmail.com

Тези надсилати на електронну адресу
E-mail: gv_pomichnuk@old.iogu.gov.ua
Алексеєнко Марина Володимирівна

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у конференції «Відновлювальне сільське господарство – шлях до відновлення повоєнної України»

9–10 червня відбулася конференція «Відновлювальне сільське господарство – шлях до відновлення повоєнної України», в якій взяли участь фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

Конференція була зосереджена на питаннях, як оздоровити землю, відновити ґрунт та забезпечити робочі місця для сімейних господарств. Даний захід став першим кроком на шляху до побудови сталого та відновлювального сільського господарства в Україні, як частини післявоєнного відновлення.

На конференції виступили фермери-практики та експерти у сфері відновлювального сільського господарства з України та всього світу. Були розглянуті приклади комерційно успішних моделей від світових експертів, а також обговорені актуальні рішення для України в її поточній воєнній ситуації, а також у післявоєнний період відбудови.

Усі учасники конференції мали змогу познайомитися з новітніми світовими підходами у відновлювальному сільському господарстві та екоінженерії на прикладі практичних кейсів, глибоко ознайомитися з поточною ситуацією в сільському господарстві України та дізнатися про шляхи її трансформації відповідно до європейської екологічної політики.

Підписано Меморандум про співпрацю мід ДУ “Держґрунтохорона” та Музеєм Голодомору

Між державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» та Національним музеєм Голодомору-геноциду було підписано Меморандум про співпрацю.

Наша країна, незважаючи на повномасштабну війну росії проти України продовжує реалізовувати проєкт будівництва другої черги Національного Музею Голодомору-геноциду.

Національний музей Голодомору-геноциду зберігає пам’ять про жертв Голодомору та висвітлює історію геноциду української нації в 1932–1933 роках; є центром вшанування пам’яті про мільйони українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом під час Голодомору.

Музей Голодомору навчає протистояти ненависті і порушенню прав людини. Своєю діяльністю він культивує захист людської гідності та демократичних цінностей і запобігає злочину геноциду, виховуючи у громадян толерантність, почуття моральної відповідальності перед викликами всім нормам права і свободам.

Меморандум про співпрацю передбачає проведення спільних наукових досліджень та надання методичної допомоги між Інститутом та Музеєм Голодомору.

Спільними зусиллями проводиться системна робота над розробленням змісту та наповненням сценарію експозиції про ґрунтові ресурси України. Один з аспектів, який буде висвітлений в експозиції – це ілюстрація унікальності українського чорнозему.

Наразі ведеться робота зі створення фахового експертного середовища задля наповнення експозиційного простору.

Обрано переможців конкурсу дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ГРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ»

До ДНЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ГРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ».

Цьогоріч у заході взяли участь понад 2500 юних художників зі всієй України.

У свої роботах конкурсанти висвітили різні теми пов’язані з охороною ґрунтів.

Цьогоріч додано номінацію «ПОЛЕ БОЮ: як війна руйнує українські ґрунти». Глибоко торкаються душі малюнки дітей, в яких бачиш страх і біль, що сховалися у дитячих серцях. Наразі в Україні росте покоління дітей війни. У них свої таємниці, про які ми можемо лише здогадуватися. За свої роки вони вже прожили доросле життя.

«Війна руйнує» – це дійсно так, але на першому місці людські життя, дитячі долі, переживання, страх, відчай, безвихідь. Ми забуваємо про те, що дає нам життя – це наша земля, ґрунти, адже більшість необхідного для проживання ми отримуємо з ґрунтів, які дають нам їжу, воду, основу для росту рослин, завдяки яким ми маємо чисте повітря, ґрунти дають можливість жити диким тваринам, підземним мешканцям, а війна руйнує все це. Вона відбирає можливість жити у всієї матінки-природи, від якої багато залежить. По закінченню війни нам буде складно, але ми зможемо все відновити і належним чином подбати про все, що нас оточує.»

Ангеліна, 2008 р.н., Сумська область

«Ґрунти України переживають зараз дуже важкі часи. Російські ракети завдають глибоких ран нашій родючій землі. Та наші воїни володіють суперсилою – вони проженуть ворога з української землі, а наші працьовиті люди полікують її глибокі рани. І знову сіятиме сонечко, зеленітимуть трави і цвістиме калина. Я люблю Україну, люблю ЗСУ!»

Вероніка, 2016 р.н., Львівська область

«На землю України падають бомби, снаряди, палають міста і села та військова техніка. Це заважає на наших родючих ґрунтах рости рослинам, які могли б нагодувати пів світу… Люди! Захистіть землю України, збережіть життя!»

Тимур, 2010 р.н., Одеська область

«На цьому малюнку мені хотілося показати безкраї поля нашої України, які треба захищати від ворогів. Якби  ж то закрити небо, щоб був мир і всі могли мирно працювати на благо нашої України.»

Аріна, 2013 р.н.,Чернівецька область

Переможцями конкурсу стали 100 творчих робіт дітей.

Перші місця – 18

Другі місця – 33

Треті місця – 49

Дякуємо дітям, що прислали свої роботи поза конкурсом – діти до 7 років. Для вас Дипломи учасника і наше велике ДЯКУЄМО.

«Земля моя, земля найкраща в світі!
Я твій маленький, тонкий пагінець.
Без тебе я ніде не зможу жити,
Для мене ти і ненька, і мудрець.
Земля моя, земля найкраща в світі!
Ось тут моє коріння і рідня.
Бо тут мого дитинства сонце світить,
Я тут росту і тут живу щодня.
Земля моя, прекрасна Україно!
Твоєю піснею я серденько живлю.
Для мене ти і вічна, і єдина!
І я тебе всім серденьком люблю!»
(автор вірша Надія Красоткіна)
Злата, 2016 р.н., Чернігівська область

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених

Фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» 24.05.2023 р. взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Ґрунтово-агрохімічні дослідження як імператив для розвитку аграрного виробництва та розбудови України».

Під час заходу було висвітлено актуальні питання ґрунтово-агрохімічних досліджень, поширення знань про вплив бойових дій на ґрунтовий покрив, відновлення ґрунтового покриву та агропромислового сектору країни у післявоєнний період тощо.

Вітаємо з Днем Науки!

Шановні науковці!
День науки – це свято тих, хто присвятив своє життя науковій діяльності. Це свято людей, які вірять в силу наукової думки, націлені на відкриття нового.
Завдяки розвитку науки, ефективного використання результатів наукової діяльності, впровадження новітніх технологій можна побудувати динамічну конкурентоспроможну економіку країни, яка здатна забезпечувати сталий розвиток суспільства та підтримувати його соціальну єдність та добробут. І це стає ще більш актуальним для України в такий непростий для всіх нас час війни, яку розпочала росія. Нашій державі потрібна допомога науковців, а науковцям – допомога й підтримка держави. Лише за такої співпраці можливе процвітання усіх сфер життя нашого суспільства.
ДУ «Держгрунтохорона» залишається рушійною силою наукового прогресу. Наполеглива робота і професіоналізм наших колег забезпечують важливу складову процвітання нашої держави.
Бажаємо кожному з вас міцного здоров’я, родинного затишку та добробуту, сил і наснаги, професійної інтуїції, нових відкриттів на славу Науки та України! І найголовніше – Перемоги!

Відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Планування та використання територій в контексті інклюзивного розвитку».

17–18 травня відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Планування та використання територій в контексті інклюзивного розвитку». Організатор – Державний біотехнологічний університет.

У конференції взяли участь фахівці та керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». З вітальним словом виступив генеральний директора установи, професор, доктор економічних наук Юрій Зайцев.

Дана конференція стала чудовою нагодою для спеціалістів та науковців, не лише привернути увагу до проблем сучасного стану землевпорядкування, але й обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями, відкриттями та ознайомитися із новітніми методами у цій галузі.

«Переконаний, що професіоналізм, знання, досвід спеціалістів, потужний науковий, освітній та технологічний потенціал, сприятимуть збереженню та відтворенню ресурсного потенціалу земель, у тому чисті і сільськогосподарського призначення України» – акцентував Юрій Зайцев.

На конференції були підняті актуальні та своєчасні для аграріїв і науковців теми та питання. Висвітлено та підведено підсумки основних результатів досліджень вчених і представників галузі, а також перспективні напрямки розвитку сучасного землеустрою під час планування та використання територій у розрізі інклюзивного розвитку.

Відбулося засідання Секції розвитку аграрного виробництва у галузі рослинництва Науково-експертної ради Мінагрополітики

Сьогодні, 18 травня, відбулося засідання Секції розвитку аграрного виробництва у галузі рослинництва Науково-експертної ради Мінагрополітики під головуванням директора Департаменту аграрного розвитку Ігоря Віштака.

Серед питань порядку денного — звіт про роботу державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» у 2022 році.

Генеральний директор установи, доктор економічних наук, професор Юрій Зайцев виступив з доповіддю про роботу установи, подякував керівництву Мінагрополітики за підтримку і сприяння у роботі установи в умовах військового стану.

ДУ «Держґрунтохорона» створено з метою науково-методичного забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини та агрохімікатів.

У 2022 році інститут працював за трьома основними напрямами:

«Прикладні наукові дослідження з обстеження сільськогосподарських угідь» — дослідження якісного стану ґрунтів України. За попередніми підрахунками обстежено близько 890 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що становить 96 % від запланованої площі, відібрано майже 77 тис. ґрунтових проб, виконано понад 462 тис. аналізів, виготовлено понад 13 тис. агрохімічних паспортів поля, земельної ділянки;

«Моніторинг ґрунтів і рослин у мережі спостережень на моніторингових ділянках» — комплекс досліджень з моніторингу ґрунтів земель сільськогосподарських угідь у мережі спостережень на моніторингових ділянках за агрофізичними, агрохімічними, фізико-хімічними, токсикологічними, радіологічними показниками та рослин за якісними показниками і вмістом у них радіонуклідів, важких металів, залишків пестицидів. У рамках цього напряму у 2022 році здійснено комплексну оцінку впливу міграційних процесів у системі «ґрунт — рослина» на продуктивність і якість сільськогосподарської продукції на 746 моніторингових ділянках. Також відібрано 788 проб ґрунтів і рослин та здійснено 12 тисяч аналізів;

«Прикладні наукові дослідження ґрунтів, якості сільськогосподарської продукції, сировини та добрив» — досліджується вплив антропогенного навантаження на компоненти навколишнього середовища і якість сільськогосподарської продукції (в тому числі і кормів); якість агрохімікатів, вивчається ефективність застосування ґрунтоохоронних заходів та проводяться роботи з землеустрою. У 2022 році здійснено оцінку 795 проб сільськогосподарської продукції, в тому числі і кормів, та здійснено понад 7 тисяч аналізів. Дослідження дозволили визначити якісні показники та рівні забруднення продукції.

Директор Українського інституту експертизи сортів рослин, доктор економічних наук, професор Сергій Мельник підтримав затвердження звіту про роботу державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» у 2022 році. Акцентував, що інститути тривалий час плідно співпрацюють та найближчим часом мають підписати Меморандум про співпрацю.

Учасники засідання одноголосно підтримали пропозицію затвердити Звіт про роботу державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» у 2022 році.

Юрій Олександрович подякував учасникам засідання, зазначивши, що колектив установи докладає максимальних зусиль для ефективної та результативної роботи.

Віримо в ЗСУ! Віримо в Перемогу і дякуємо кожному захиснику!

Все буде Україна!

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у заході «Законодавство і стратегії Європейського Союзу в сфері охорони ґрунтів»

Сьогодні, 4 травня, керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» взяло участь в інформаційному онлайн-заході «Законодавство і стратегії Європейського Союзу в сфері охорони ґрунтів».

На заході було обговорено законодавство і стратегія ЄС у сфері охорони ґрунтів, а також представлено аналітичний документ «Законодавство і стратегії Європейського Союзу в сфері охорони ґрунтів», який був розроблений у 2022 році на замовлення Фахового діалогу із земельних питань при АПД.

Особлива увага була сконцентрована на питанні, як працює Україна над програмами і стратегіями, які уможливлюють наближення до ЄС у сфері охорони ґрунтів.

Як зазначив генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», професор, доктор економічних наук Юрій Зайцев Інститут готовий працювати над розробленням правових та регуляторних актів і програм упровадження стратегій ЄС у сфері охорони ґрунтів України, для цього в установі є фаховий кадровий потенціал, значне науково-методичне забезпечення та багаторічний досвід роботи у сфері охорони родючості ґрунтів. Фахівцями установи напрацьована значна науково-методична база по застосуванню заходів, спрямованих на раціональне використання земель, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель сільськогосподарського призначення.

Довідково: Проєкт «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)» реалізується за підтримки Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства (BMEL) з 2006 року.

Проєкт спрямований на підтримку України у сферах сталого сільського господарства, ефективної переробної промисловості та міжнародної конкурентоспроможності відповідно до принципів ринкової та регуляторної політики, враховуючи потенціал розвитку, що випливає з Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Відбулася нарада ДУ «Держґрунтохорона»

3 травня відбулася чергова нарада з питань діяльності ДУ «Держґрунтохорона» за участю першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького.

Серед питань порядку денного обговорили розроблені фахівцями основні стратегічні напрями розвитку установи на найближчий час.

Актуальним залишається питання, продиктоване нам реаліями сьогодення — робота установи в умовах збройної агресії російської федерації. Вже маємо запити щодо обстеження земельних ділянок, які зазнали впливу бойових дій, вони будуть обстежені відразу після їх розмінування.

Фахівцями інституту розроблено проєкт Рекомендацій щодо відбору проб грунту з територій, що зазнали впливу бойових дій, обговорення якого триває.

Для розвитку міжнародної наукової співпраці щодо охорони ґрунтів, які зазнали впливу внаслідок бойових дій на території України, установа планує налагодження комунікації та залучення іноземних партнерів, що дозволить обмінюватися досвідом, знаходити та залучати донорів і меценатів для отримання фінансової підтримки.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький окреслив напрями діяльності Міністерства у сфері охорони ґрунтів, а також вручив генеральному директору державної установи «Інститут охорони грунтів України», професору, доктору економічних наук Юрію Зайцеву Почесну грамоту Кабінету Міністрів України за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку сфери охорони ґрунтів та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

Вітаємо нашого керівника з відзнакою! Від щирого серця бажаємо міцного здоров’я і довголіття, успіхів у всіх починаннях, благополуччя, миру і добра!

Віримо в ЗСУ!

Слава України!

Героям слава!

Фахівці ДУ “Держґрунтохорона” прийняли участь у практичному семінарі

29 квітня фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» прийняли участь у практичному семінарі «Рекультивація землі після воєнних дій», який відбувся у навчально-демонстраційному центрі пермакультури «Родарія» (с. Торфяне Бородянського району Київської області).

Фахівцями інституту спільно з учасниками семінару було обстежено ґрунтовий покрив земельних ділянок, які зазнали впливу внаслідок артилерійських та мінометних обстрілів, відібрано зразки ґрунту для подальшого еколого-агрохімічного аналізування. За результатами проведених досліджень буде надано висновки щодо ступеню забруднення ґрунтів обстеженої ділянки важкими металами та методів її відновлення.

Аграрні асоціації Італії нададуть підтримку українським аграріям

Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства сільського господарства Італії підписала меморандум про співпрацю з аграрними асоціаціями Coldiretti та Filiera Italia. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Документ передбачає допомогу Україні в процесі розмінування земель сільськогосподарського призначення та відновлення постраждалої сільгосптехніки, а також підтримку виробництва біоенергетики та реалізацію використання новітніх технологій вирощування сільськогосподарських культур та обробки полів.

«Італія – це країна з найбільшою доданою вартістю у сільському господарстві в Європі. Італійські напрацювання у розвитку глибокої переробки в агропромисловому комплексі − вражають. Україні необхідний такий досвід, він стане важливим кроком у відновленні всього агросектору», − наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Як зауважив Голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, підтримка міжнародних партнерів, зокрема представників аграрного бізнесу, − надзвичайно важлива для українських аграріїв, оскільки всі учасники добре знають потреби цього ринку, а європейські країни вже мали досвід відновлення аграрного сектору після війни. Тому роль італійських компаній у галузі сільського господарства, агропромисловості та механізації сільського господарства − матиме вирішальне значення у відновленні та зміцненні економічних відносин з Україною, що є обопільним інтересом двох країн.

Довідково: Coldiretti об’єднує 1,6 мільйона фермерів і має абсолютну більшість компаній, що працюють в італійському сільському господарстві, близько 70% членів торгово-промислових палат є представницькими організаціями.

Конкурс на отримання фінансування для юридичної підтримки агровиробників, постраждалих внаслідок війни

Аграрії, які постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації рф, зможуть безкоштовно отримати індивідуальні юридичні консультації, а також допомогу у документуванні збитків та формуванні доказової бази про злочини проти господарств. Про це повідомліє Мінагрополітики.

Ці роботи фінансує Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) в рамках субгранту «Підтримка агро-ММСП (мікро, малих та середніх підприємств), які постраждали від активних бойових дій або тимчасової окупації російської федерації».

Програма USAID АГРО запрошує українські неурядові організації, правозахисні організації або юридичні компанії подавати заявки на виконання цього субгранту. Для цього треба:

• До 10.05.2023 – зареєструватися на передзаявочний семінар, під час якого зацікавлені юридичні організації та компанії зможуть задати уточнюючі питання щодо умов, вимог, очікувань проекту (за бажанням).
• 11.05.2023 – прийняти участь у передзаявочному семінарі, щоб почути відповіді на усі питання від команди Програми USAID АГРО (за бажанням).
• До 15.05.2023 – за потреби надіслати уточнюючі запитання до команди Програми USAID АГРО
• До 22.05.2023 –подати заявку на участь у конкурсі з супровідними документами

Очікується, що субгрант буде присуджений до 20.06.2023 р.

Орієнтовна вартість робіт за субгрантом – 4 440 000,00 грн. Термін виконання – 9 місяців.

Форма заявки та детальніша інформація про умови субгранту – за посиланням.

Юридична компанія чи правозахисна організація, з якою буде укладено контракт на виконання субгранту, надаватиме безкоштовну консультаційну та експертну підтримку постраждалим аграрним підприємств у вирішенні проблем, з якими вони зіштовхнулися в районах бойових дій або в результаті тимчасової окупації, забезпечуватиме захист прав і активів агро-ММСП та сприятиме відновленню діяльності на деокупованих територіях.

Довідка: Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) – це 7-річний проект (2019-2026), який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та реалізується компанією «Кімонікс Інтернешнл».

Нарада Мінагрополітики з ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 12 квітня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», доктора економічних наук, професора Юрія Зайцева, керівництва установи та керівників обласних філій.

Серед питань порядку денного було обговорено розроблення фахівцями Установи рекомендацій щодо відбору проб ґрунту з територій, що зазнали впливу бойових дій.

В основу проєкту рекомендацій покладено протоколи відбору зразків та досліджень ґрунтового покриву з місць бойових дій, які розроблено і впроваджено американськими та європейськими військовими інженерами і науковцями. В протоколах описано способи відбору зразків ґрунту на місцях ураження внаслідок мінометних та артилерійських  обстрілів, стрілецької зброї, знешкодження боєприпасів, детонації авіабомб.

У рекомендаціях наведено приклади мульти-інкрементного відбору залежно від типу ураження території, а також розрахунки схем відбору зразків для місцевості з різними формами рельєфу.

Рекомендації містять дані щодо оптимальної кількості інкрементів для отримання збірної проби ґрунту залежно від використання інструментів відбору (кернів) різного діаметру.

Основною метою цих рекомендацій є правильність відбору ґрунтових зразків, отримання достовірних даних про стан навколишнього середовища, що дозволить прискорити розроблення програм рекультивації забруднених сільськогосподарських угідь.

Зустріч керівництва ДУ «Держґрунтохорона» з Олександром Бандуркою

Сьогодні, 10 квітня відбулася зустріч генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», доктора економічних наук, професора Юрія Зайцева та заступника генерального директора з організаційної діяльності Романа Паламарчука з поважною людиною Олександром Марковичем Бандуркою – доктором юридичних наук, професором, академіком Національної академії правових наук України, заслуженим юристом України, Президентом Кримінологічної асоціації України, Президентом Західно-регіональної асоціації клубів ЮНЕСКО.

Олександр Бандурка – людина, яка досягла великих успіхів у житті лише завдяки власним здібностям, енергії та професіоналізму. Він нагороджений понад 40 державними нагородами, у тому числі орденом князя Ярослава Мудрого V, ІV ступенів, голова редакційної колегії науково-практичного журналу «Наше право», голова редакційної ради наукового журналу «Європейські перспективи», член редакційних колегій наукового збірника Академії прокуратури України, журналів «Віче», «Публічне право», «Право u.a.».

Також у зустрічі взяв участь Олександр Михайлович Ільницький – головний науковий консультант з питань національної безпеки та правопорядку Верховної Ради України, докторант Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук.

Головною темою зустрічі було обговорення впливу бойових дій на ґрунтовий покрив України, визначення алгоритму дій для відтворення та реабілітації ґрунтового покриву, проведення досліджень, що стануть підставою для юридичного оформлення отримання репарацій від країни агресора в рамках правового поля за заподіяну шкоду.

Відбулася зустріч між ДУ «Держґрунтохорона» та Музеєм Голодомору

Відбулася чергова зустріч представників державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (заступника директора з наукової діяльності Світлани Романової та ученого секретаря Олени Грищенко) та дирекції національного музею Голодомору-геноциду, закладу, який навчає протистояти ненависті і порушенню прав людини. Своєю діяльністю він культивує захист людської гідності та демократичних цінностей і запобігає злочину геноциду, виховуючи у громадян толерантність, почуття моральної відповідальності перед викликами всім нормам права і свободам.

Музей відіграє важливу роль у громадянському вихованні молодого покоління, формуючи усвідомлення необхідності збереження Української держави як одного із головного способу захисту від геноциду.

Важливим завданням Музею Голодомору є нагадування про українську ідентичність, яку намагалися замінити радянською. Музей виконує роль посередника в процесі передання спогадів та інформації про Голодомор, демонструючи зв’язок поколінь української нації, та зберігає пам’ять про спробу її знищення.

На зустрічі обговорено питання подальшої співпраці щодо насичення експозиції «Ґрунти України».

Workshop з кліматично орієнтованих рішень для українських стейкхолдерів. Дорожня карта повоєнного відновлення України

Заступниця директора з наукової діяльності Світлана Романова представила державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» на серії кліматичних семінарів для українських зацікавлених сторін в рамках проєкту ILCA (Innovation Laboratiries for Climate Action), що проводять Університет Савонія (Фінляндія) спільно з Чернівецьким національним університетом (Україна), Національним науковим центром «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» (Україна) та Університетом Короля Данила (Україна).

Метою цих заходів є розроблення дорожньої карти кліматоорієнтованого відновлення України, яка включатиме три основні напрямки: сільське господарство, енергетику та муніципалітети.

Завданням учасників було оцінити інформацію про потенційні нові кліматичні проєкти в Україні, які знаходяться на стадії ініціації та потребують грантової допомоги. Результати цієї спільної роботи планується представити на HNPW 2023 ( Humanitarian Networks and Partnerships Week – Geneva, Switzerland), щоб допомогти українським установам знайти нових партнерів/спонсорів/донорів для реалізації ініціатив, орієнтованих на кліматичні питання.

Перші два семінари включали підготовчу роботу та попередню оцінку ідей, що потребують допомоги та додаткового фінансування для кліматичних дій. У результаті мозкового штурму учасники обговорили понад 60 ідей. Було визначено спільні пріоритети та сформовано потенційні консорціуми з української сторони. Триває обговорення та оцінка цих ідей для того, щоб визначити потенційну синергію, компроміси, взаємозалежності та можливі небажані наслідки.

ILCA продовжує працювати над цими ідеями з учасниками задля пошуку нових міжнародних партнерів і форм співпраці. Результати семінару будуть опрацьовані партнерами мережі ILCA та представлені на HNPW у Женеві 27 квітня 2023 року.

Відбулося засідання тематичної експертної фокус-групи «Стратегування розвитку сфери охорони довкілля і використання природних ресурсів»

15 березня 2023 року відбулося засідання тематичної експертної фокус-групи «Стратегування розвитку сфери охорони довкілля і використання природних ресурсів», до складу якої входить в.о. директора Тернопільської філій державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Роман Назаров.

Участь у засідання взяли фахівці структурних підрозділів обласної військової адміністрації та обласних служб, науковці та громадськість.

На зустрічі було обговорено проєкти, з яких складається план дій Стратегії, а також визначено пріоритети проєктів за напрямками.

За результатами засідання фокус-групи прийнято рішення доопрацювати технічні завдання на проєкти регіонального розвитку, які увійдуть до проєкту плану заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії з урахуванням викликів пов’язаних з військовою агресією та післявоєнним відновленням економіки області, інноваційною складовою, завдань, визначених у галузевих стратегіях, держаних програм, завдань Президента, Уряду та міністерств.

Довідково. Тематична експертна фокус-група «Стратегування розвитку сфери охорони довкілля і використання природних ресурсів» входить в склад робочої групи з розроблення проєкту плану заходів з реалізації у 2024–2027 роках Стратегії розвитку Тернопільської області на 2021–2027 роки.

Нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Сьогодні, 16 березня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрія Зайцева, керівництва установи та керівників регіональних філій.

На нараді був презентований відеоролик щодо дослідження проб ґрунту в Дергачівській територіальній громаді Харківського району Харківської області. Відібрані зразки було передано для аналізування Дніпропетровській філії ДУ «Держґрунтохорона».

Було проінформовано про результати обстеження ділянок сільськогосподарського призначення Дергачівської територіальної громади, які зазнали негативного впливу внаслідок бойових дій. За результатами досліджень було встановлено, що рівень забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами залежить від джерела забруднення та пошкодження.

Проведені дослідження дозволять аграріям Дергачівської міської територіальної громади встановити можливість використання забруднених ділянок, своєчасно вжити заходи для відтворення та реабілітації ґрунтового покриву, не допустити на ринок забруднену продукцію, встановити межі забруднених ділянок з метою їх відновлення та масштаби заподіяної шкоди. Після закінчення війни ці дослідження будуть підставою для отримання репарацій від країни агресора за заподіяну шкоду.

Види робіт, які виконує на замовлення ДУ «Держґрунтохорона»

Останнім часом ґрунтовий покрив України зазнає значного негативного впливу. При сучасному стані землекористування нові власники та землекористувачі часто порушують основи землеробства, недотримуються науково обґрунтованих сівозмін, порушують технологію обробітку ґрунту, проводять безконтрольне внесення отрутохімікатів тощо, що призводить до погіршення якісних показників ґрунту.

Недотримання умов зняття, перенесення та зберігання родючого шару ґрунту при будівельних, гірничих, видобувних роботах завдає непоправної шкоди родючим ґрунтам, які при належному їх використанні відтворюють родючість малопродуктивних земель, використовуються для благоустрою території населених пунктів тощо. Відчутної шкоди ґрунтовому покриву завдають пилові бурі, внаслідок яких піднімаються в повітря і переносяться частки ґрунту. Також, повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну вже завдало та продовжує завдавати непоправної шкоди довкіллю, зокрема, внаслідок забруднення та пошкодження ґрунтового покриву.

Якщо врахувати, що 1 см гумусового горизонту ґрунту утворюється приблизно за 100 років, то для відновлення природної родючості ґрунту потрібен досить тривалий час.

Стаття 96 Земельного кодексу України зобов’язує землекористувачів, в тому числі, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Згідно Закону України «Про охорону земель», статтею 54 визначено, що з метою своєчасного виявлення змін стану земель, ïx оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів передбачено моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, який включає: агрохімічне обстеження ґрунтів, контроль змін якісного стану ґрунтів, агрохімічну паспортизацію земельних ділянок.

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України, при здійсненні діяльності, пов’язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Стаття 48 Закону України «Про охорону земель» передбачає в процесі містобудівної діяльності дотримання заходів, в тому числі щодо максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом, зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України «Про охорону земель», рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт; при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.

Статтею 54 Закону України «Про землеустрій» вказано, що робочі проекти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Постановою Кабінету Міністрів України №86 від 02.02.2022 року затверджено «Правила розробки робочих проектів землеустрою», відповідно до яких встановлюється комплекс якісних  і кількісних показників, параметрів, що регламентують розроблення робочих проектів землеустрою.

ДУ «Держґрунтохорона» та її філії у кожній області України виконують в повному обсязі усі вищевказані роботи, а саме:

– моніторинг ґрунтів сільськогосподарського призначення: відбір проб ґрунту, їх аналіз за основними агрохімічними показниками, у тому числі вміст гумусу, опрацювання інформації щодо родючості та ерозійної безпеки ґрунту, забруднення важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та агрохімікатами;

– виготовлення та видача агрохімічних паспортів поля, земельної ділянки з висновком про родючість та екологічний стан, що дозволить в подальшому контролювати стан ділянки та дотримання землекористувачами правил користування землею та збереження земельних ресурсів;

– проєкти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

– технічні звіти з обстеження ґрунтового покриву для отримання інформації про його якісний стан, для визначення потужності гумусового горизонту та необхідності його збереження при будівельних, гірничих, видобувних та інших видах робіт, де відбувається порушення ґрунтового покриву;

– робочі проєкти землеустрою щодо рекультивації порушених земель;

– робочі проєкти щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту;

– робочі проєкти землеустрою щодо захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими й іншими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами тощо.

.

Контактна особа – Наталія Мандибура, мобільний телефон: +380969308214.

Оголошення результатів конкурсу дитячих малюнків «Збережімо грунти рідної України» ПЕРЕНОСИТЬСЯ

Українських аграріїв підтримає Європейський банк реконструкції та розвитку

Керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України обговорило з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку поточну ситуацію в агросекторі України та першочергові потреби. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Окремо зупинилися на необхідності забезпечення ліквідності аграрного ринку, реформі зрошення та проблемі розмінування сільськогосподарських земель.

«Нам вкрай необхідна ваша підтримка. Найбільше це стосується об’ємів кредитування агробізнесу. Також маємо надважливі проекти зі зрошення. Українські фермери готові інвестувати у зрошення навіть під час війни, тому ми маємо їх підтримати та робити кроки для систематичного зміцнення аграрного сектору», – підкреслив Міністр Микола Сольський.

Представники Європейського банку запевнили, що продовжуватимуть підтримувати українських аграріїв та висловили готовність забезпечити фінансування в об’ємі не менше минулорічного.

Окрім цього говорили про необхідність допомоги у якнайшвидшому розмінуванні сільськогосподарських земель.

«Найбільше заміновані якраз землі аграрного призначення. Зараз триває процес дерегуляції направлений на те, щоб більше приватних компаній могли залучатися до процесу. Тож ми будемо розраховуємо на вашу підтримку», –  резюмував він.

Зі святом весни та краси, дорогі жінки!

Зі святом весни та краси, дорогі жінки!

Щиро вітаю жіночий колектив державної установи «Інститут охорони грунтів України» та її філій з Міжнародним жіночим днем!
Завжди залишайтеся такими ж наполегливими та сміливими, ніжними та щирими. Ви приклад для наслідування всім сильним чоловікам, чия рішучість тане під променистим світлом ваших очей.

Ви наближаєте нас до Перемоги!

.

З повагою, генеральний директор Юрій Зайцев

Презентація досліджень «Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів. Результати аналізу»

Генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрій Зайцев, перший заступник генерального директора Сергій Шапран та заступник генерального директора з організаційної діяльності Роман Паламарчук взяли участь у презентації досліджень «Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів. Результати аналізу», організованій Громадською організацією «Центр екологічних ініціатив «Екодія».

На презентації було оприлюднено результати наукового дослідження щодо забруднення земель, пошкоджених від воєнних дій, способів відновлення таких земель, а також національні та регіональні рекомендації для щодо екологічно сталого та соціально справедливого відновлення земель.

Основними дослідницькими ділянками стали Вільхівська громада Харківської області та Сартанська громада Донецької області. Дослідження також спирається на лабораторні аналізи фізико-хімічного стану ґрунтів з досліджуваних ділянок, а також розглядає результати аналізів для Чорнобильського біосферного заповідника та зони АТО/ООС в період до повномасштабного вторгнення.

З матеріалами дослідження можна ознайомитися за посиланням: https://ecoaction.org.ua/zabrudnennia-zemel-vnaslidok-rosii.html

.

Варто зауважити, що саме державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» у повному обсязі може забезпечити потреби держави та суб’єктів господарювання щодо моніторингу ґрунтів, агрохімічних досліджень та допомоги в реалізації заходів щодо відтворення ґрунтів, оскільки має розгалужену систему філій, які повністю функціонують, необхідне обладнання та фаховий персонал.

Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» це єдиний суб’єкт господарювання України в розпорядженні якого є поточні результати обстежень земель сільськогосподарського призначення, на підставі яких можливо вести подальшу роботу щодо відтворення та реабілітації, а також встановити межі забруднених ділянок з метою їх відновлення.

Розробка дорожньої карти з кліматично-орієнтованої відбудови України

2 березня ц.р. фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (заступниця генерального директора з наукової діяльності Світлана Романова та вчений секретар Олена Грищенко) прийняли участь у розробці дорожньої карти з кліматично-орієнтованої відбудови України «Roadmap for climate-oriented recovery of Ukraine», що організовується університетом Savonia (Фінляндія) в рамках проєкту Горизонт Європа – ILCA (Innovation Laboratories for Climate Actions) і буде містити три основні напрямки – землеробство, енергетика та муніципалітети.

ILCA-проєкт підтримується Європейським Інститутом Інновацій та Технологій (EIT – European Institute of Innovation and Technology, Horizon Europe – Pillar 3). Він об’єднує п’ять закладів вищої освіти і три дослідницькі організації з Фінляндії, Румунії, Литви, Болгарії та України за темою підприємництва та зміни клімату.

Основними цілями проєкту є:

• посилити людський капітал у сфері кліматичних інновацій та підприємництва шляхом навчання та наставництва студентів, академічного та неакадемічного персоналу щодо системного вирішення проблем;
• розвинути міждисциплінарний потенціал кліматичних та соціальних інновацій;
• підтримати готовність та конкурентоспроможність малих і середніх підприємств (МСП) у процесі кліматичних змін та діджиталізації.

Онлайн-зустріч з керівництвом Інституту ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів імені Ніколаса Дімо з Молдови

Сьогодні, 2 березня, відбулася онлайн-зустріч з представниками Інституту ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів імені Ніколаса Дімо з Молдови. Учасниками зустрічі з української сторони були перший заступник генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Сергій Шапран та директор Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Михайло Гунчак. Інститут ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів імені Ніколаса Дімо представляли директор Інституту Леонід Попов та доктор біологічних наук Тетяна Давид.

На зустрічі було обговорено можливості спільної наукової співпраці у сфері охорони ґрунтів, підвищення їх родючості та відновлення ґрунтів після бойових дій.

Сергій Шапран розповів колегам з Молдови про основні завдання державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», повідомив, що установою планується вивчення впливу бойових дій на сільськогосподарські угіддя України. Михайло Гунчак окреслив цілі та задачі майбутньої міжнародної співпраці, розповів про особливості роботи Інституту в умовах російської агресії та про плани роботи в майбутньому.

Директор Інституту ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів імені Ніколаса Дімо від імені співробітників Інституту висловив підтримку всьому українському народу, Збройним силам України, волонтерам та українським науковцям, які своєю працею наближають Перемогу України над загарбниками.

За результатами зустрічі буде підписано Меморандум про співпрацю науково-дослідних Інститутів України та Молдови. Сторони домовилися про подальшу наукову співпрацю, обмін досвідом між Інститутами, про спільну участь у наукових конференціях, семінарах, а також про участь у міжнародних проєктах.

Відбулася робоча нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 1 березня, відбулася нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона» (платформа ZOOM) під головуванням генерального директора, доктора економічних наук, професора Юрія Зайцева.

На нараді розглянули та обговорили основні питання діяльності, що знаходяться на контролі, серед яких детально поспілкувалися з кожною філією окремо щодо організації роботи документообігу з постачальниками комунальних та інших послуг.

Також на нараді підняли питання захисту проміжних наукових звітів філій про виконання проєктно-технологічних та науково-дослідних робіт у 2021 році, який розпочнеться із завтрашнього дня.

Завершуючи нараду Юрій Зайцев побажав всім гарного та спокійного дня, закликав берегти себе, своїх рідних та оточуючих! Працюємо стабільно і злагоджено.

Керівництво ДУ «Держгрунтохорона» взяло участь у роботі КМР НМЦ «Землеробство»

23 лютого ц.р. у ННЦ «Інститут землеробства НААН» відбулося засідання координаційно-методичної ради Науково-методичного центру «Землеробство» в режимі он-лайн на платформі Zoom, в якому взяло участь керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

Згідно порядку денного на засіданні було заслухано доповіді  «Наукове забезпечення формування і розвитку систем землекористування в контексті сучасних викликів» (доповідач – Л. П. Коломієць, канд. с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи з питань землеробства і рослинництва, ННЦ «Інститут землеробства НААН»), «Основні напрями структурної трансформації і формування високопродуктивних сівозмінно-технологічних систем у степовому землеробстві» (доповідач – М. С. Шевченко, доктор с.-г. наук, професор, завідувач відділу землеробства, державна установа Інститут зернових культур НААН), «Роль ґрунтових мікроорганізмів у синтезі та деструкції гумусу» (доповідач – І. М. Малиновська, доктор с.-г. наук, чл.-кор. НААН, головний науковий співробітник, ННЦ «Інститут землеробства НААН»).

Також розглядалися робочі програми і календарні плани досліджень за завданнями ПНД НААН 2 «Системи землеробства і землекористування» і ПНД НААН 15 «Системи виробництва зерна» (підпрограма 3 «Агробіологічні системи вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі») на 2023 рік.

За результатами засідання Координаційно-методична рада затвердила представлені робочі програми і календарні плани досліджень, сформулювала основні напрями та перспективи розвитку наукових досліджень науково-дослідних робіт.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у форумі «АПК-2023: війна, євроінтеграція, екологічні і кліматичні виклики, якість життя»

Сьогодні, 23 лютого, відбувся ІІІ щорічний форум «АПК-2023: війна, євроінтеграція, екологічні і кліматичні виклики, якість життя».

Організатори: Асоціація професіоналів довкілля ПАЕУ та Офіс сталих рішень, спільно з Торгово-промисловою палатою України.

Щоб дати можливість всім зацікавленим зробити внесок у пошук рішень для посилення екологічної, економічної і продовольчої безпеки та зруйнованого війною довкілля в Україні форум провели у змішаному форматі (офлайн + онлайн).

Захід включав три сесії:

Сесія 1. Стратегічна.

Яка політика ЄС у 2022–2023 рр. щодо реалізації EU Green Deal, біорізноманіття та розвитку органічного виробництва? Чого очікувати, до чого готуватися?

Сесія 2. Екотрансформація сфери АПК: як війна вплинула на сталий розвиток бізнесу?

Досвід компаній галузі, що продовжують дотримуватися всіх екологічних вимог і випереджають їх, впроваджуючи кращі міжнародні стандарти.

Сесія 3. Прикладна: як виклики перетворити у можливості. Інструменти і приклади.

Керівництво державної установи «Інститут охорони грунтів України» також взяло участь у даному форумі з доповіддю «Вплив бойових дій на грунтових покрив України».

Пряме потрапляння снарядів, згоріла військова техніка та нафтопродукти руйнують екосистему, забруднюють грунти та воду важкими металами і токсичними елементами. Виявлення таких пошкоджень та відновлення грунтів у цих місцях є важливим нагальним питанням. Дослідження дозволять аграріям встановити можливість використання забруднених ділянок, своєчасно вжити заходів для відтворення та реабілітації грунтового покриву, не допустити на ринок забруднену продукцію, встановити межі забруднених ділянок для подальшого їх відновлення, а також масштаби заподіяної шкоди. Після закінчення війни ці дослідження будуть підставою для отримання репарацій від країни-агресора за заподіяну шкоду та допомоги від країн-партнерів.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у Всеукраїнському круглому столі

Керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» взяло участь у Всеукраїнському круглому столі «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів».

Організатор: Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

Збереження і відтворення лісових ресурсів на Землі є однією із шістьох глобальних екологічних проблем людської цивілізації на нинішньому етапі її розвитку.

Учасниками заходу були представники інститутів НАН України, НААН України, профільні університети МОН України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держекоінспекції, ОВДА південно-східного регіону, ДАЛРУ, науково-дослідних інститутів, ДП «Ліси України», громадських організацій екологічного спрямування.

Онлайн-зустріч з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)

Впродовж тривалого часу Японія надає велику допомогу Україні, як один із провідних її донорів. Значна підтримка надається і японським урядом, переважно по лінії Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

Сьогодні, 2 лютого, відбулася онлайн-зустріч з представниками JICA, за сприянням Мінагрополітики. Учасниками зустрічі були перший заступник генерального директора державної установи «Інститут охорони грунтів України» Сергій Шапран, заступниця генерального директора з наукової діяльності Світлана Романова та завідувач відділу Андрій Дьомкін.

Основні напрями розвитку JICA (механізми допомоги) – це програми та проєкти технічної допомоги для зміцнення потенціалу та інституційної розбудови, техніко-економічних обгрунтувань і генеральних планів. 

На зустрічі обговорено можливості японської сторони надати обладнання для лабораторій нашої установи.

Світлана Романова розповіла представникам японського агентства про основні завдання державної установи «Інститут охорони грунтів України». Повідомила, що установою планується вивчення впливу бойових дій на сільськогосподарські угіддя України. Буде проведено аналіз грунтів, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, які зазнали впливу військових дій (визначення агрохімічних показників і токсикантів), встановлено межі забруднених ділянок і нанесено їх на картографічні матеріали, проведено моніторинг іноземних нормативних документів, які використовуються для дослідження та відтворення грунтовно покриву земель, які зазнали впливу військових дій та наповнення Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України.

Надання обладнання від JICA дозволить установі підвищити ефективність роботи, знизивши витрати.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у засіданні Президії НААН

25 січня, відбулося засідання Президії НААН з питання «Сучасний стан та перспективи формування систем землеробства та землекористування в контексті локальних та глобальних викликів: науковий супровід та ефективність впровадження», в якому взяло участь керівництво державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

З доповіддю «Сучасний стан та перспективи формування систем землеробства та землекористування в контексті локальних та глобальних викликів: науковий супровід та ефективність впровадження» виступив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», член-кореспондент НААН Микола Ткаченко.

Основною метою досліджень є обґрунтування використання системи організаційно-господарських та агротехнологічних заходів за ведення відновлювального ландшафтно-адаптивного землеробства, що слугуватиме передумовою вибору ефективних форм організації й удосконаленню механізму управління землекористуванням в умовах воєнних та пост воєнних дій.

Нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Сьогодні, 11 січня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрія Зайцева, керівництва установи та керівників регіональних філій.

На нараді було обговорено питання завершення робіт з проведення планового агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення.

У 2022 році проведення агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення було досить складним, що пов’язано, в першу чергу, з військовою агресією росії та проведенням бойових дій на території України. Слід зазначити, що частина планових районів у звітному році були тимчасово окуповані, а значні площі сільськогосподарських угідь – заміновані.

Незважаючи на це, фахівці установи зробили все можливе, щоб своєчасно провести агрохімічне обстеження земель сільськогосподарського призначення та виконати поставлені планові завдання.

У зв’язку з окупацією Донецької, Луганської та Херсонської областей планове обстеження сільськогосподарських угідь на їх території не проводилось. Загальна площа необстежених земель у цих областях становить 29,0 тис. га.

Станом на 31 грудня 2022 року обстежено 888,2 тис. га сільськогосподарських угідь, що складає 96 % від запланованої площі.

Віримо в Україну! Підтримуємо Збройні Сили України! Працюємо на перемогу!

Вітання з Новорічними святами!

Шановні колеги!

Щиро вітаємо всіх з Новорічними святами!

2022 рік видався надзвичайно складним, але незважаючи ні на що, Ми вистояли! Ми не втратили віри та мужності, ми стали незламними та нездоланними.

Для кожного з нас найголовнішими цінностями стали мирне небо над головою, незалежність та свобода нашого народу, яку ми виборюємо щодня.

Тому нехай у Новому 2023 році у Ваших домівках завжди панує тепло та затишок, а Ваша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, матеріального благополуччя та мирного неба над усією Україною! Нехай серце завжди пишається нашою великою нацією, а душа щиро дякує українським героям за можливість прокидатися вранці з надією на світле майбутнє.

.

З повагою

Генеральний директор та колектив ДУ «Держгрунтохорона»

Відбулося засідання спеціалізованої вченої ради у СНАУ

Презентовано аналітичне дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України»

Відбулася презентація аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», який провів Центр Економічного Відновлення та EasyBusiness. В рамках заходу обговорювалися питання впливу російської аргесії на агросектор України, які рішення потрібні для усунення браку обігових коштів у аграріїв, як розв’язати проблеми складної та дорогої логістики та яким загалом буде 2023 рік для галузі? Про це повідомляє Мінагрополітики.

В онлайн-обговоренні аналітичного дослідження Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) взяв участь Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Він зазначив, що поточний рік доволі непростий для агросектору, очікувано, що зі складнощами доведеться зіткнутися і наступного року.

Основними проблемами українського АПК є труднощі з експортом, дорога логістика та занизькі ціни на зерно для фермерів. Несприятливі погодні умови та енергетична криза також негативно впливають на діяльність аграріїв.

Микола Сольський зауважив, що вже зараз вживаються кроки задля зменшення наявних ризиків для АПК.

«Ми працюємо над тим, щоб збільшити для аграріїв об’єм кредитування на наступний рік. Домовляємося зі Світовим банком про можливість продовження програми 5-7-9. Обговорюємо питання збільшення кредитних лімітів. На реалізацію наших ініціатив потрібно трохи часу», – зазначив Микола Сольський.

Він додав, що в бюджеті передбачаються програми підтримки для найменших агровиробників. Для найбільших – втілюються проекти AFC (Міжнародної фінансової корпорації).

Також Микола Сольський повідомив, що Мінагрополітики спільно зі Світовим банком готує програму компенсації вартості встановлення генераторів або твердопаливних котлів на елеваторах.

«Є окремі точкові програми, які будуть взимку і матимуть пріоритет на деокупованих територіях. Першочергове – це компенсація по генераторах або щось подібне. Ми зі Світовим банком наразі це опрацьовуємо», – повідомив Міністр.

Попередньо, програма має запрацювати з 1 січня. Заявки будуть прийматися через Державний аграрний реєстр.

Також під час заходу Міністр прокоментував вартість перевезень для агровиробників. Микола Сольський підкреслив, що система тарифоутворення на послуги перевезення потребує узгодження між усіма сторонами процесу.

Окремо Міністр зупинився на обговоренні гуманітарної програми Grain from Ukraine, підкресливши важливість її реалізації.

Які проблеми чекають аграріїв під час весняної посівної 2023 р.?

В ефірі «Суспільне» заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик прокоментував ключові втрати та потреби аграріїв, зумовлені повномасштабною війною рф проти України. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Ключовою логістичною проблемою було блокування морських портів. Важливо було переорієнтувати наш експорт на альтернативні маршрути. Завдяки нашим європейським партнерам були розроблені «Шляхи солідарності». На сьогодні ми вийшли на довоєнний рівень експорту, який становить приблизно 6,8 млн тонн продукції в місяць», – зазначив Денис Башлик.

Заступник Міністра також вказав на основні проблеми, які можуть виникнути під час весняної посівної кампанії:

• брак обігових коштів в агропідприємств;
• брак насіннєвого матеріалу;
• проблеми з електроенергією.

«Ми працюємо над тим, щоб забезпечити критичні потреби, для проведення весняної посівної кампанії. На сьогодні є ряд домовленостей із міжнародними партнерами щодо забезпечення цих трьох напрямів», – резюмував Денис Башлик.

Круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування»

Відбувся Міжнародний вебінар щодо продовольчої безпеки та аграрного ринку України

Українсько-американська Ділова Рада (USUBC) провела вебінар на тему: «Аграрний ринок України: підсумки року, акцент на продовольчій безпеці та національному виробництві у 2023 році». Про це повідомляє Мінагрополітики.

Спікерами заходу виступили Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький; віцепрезидент, керівник комерційного підрозділу в Центральній та Східній Європі Corteva Agriscience Моніка Соррібас; Представник ВПП та регіональний директор Метью Холлінгворт; PMP, COP/Директор Проекту USAID «Розвиток сільських можливостей у сільському господарстві» (AGRO) Ксенія Сидоркіна. Модератором вебінару був Денис Яцишин, директор із корпоративних відносин USUBC.

Учасники обговорили проблеми світової продовольчої безпеки, які значно загострились через війну в Україні. Окреслили негативні наслідки для багатьох країн та наголосили на важливості спільної реакції світу для подолання гуманітарної кризи.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів про труднощі, з якими зіткнувся агросектор на урядовому та на бізнесовому рівнях.

«Найбільшим випробовуванням для українського агросектору стало знищення потужностей виробництва та експорту. Існують також ризики, пов’язані з близькістю до лінії фронту. Є багато й інших проблем, серед яких — нестача людських ресурсів. Проте, держава та бізнес знаходять спільні рішення для подолання кризових явищ та підтримки працівників в умовах війни», — наголосив Тарас Висоцький.

Учасники вебінару зазначили, що глобальна продовольча безпека є однією з найгостріших проблем світу. Пандемія COVID-19, війна в Україні, зміна клімату та тривалі конфлікти поглиблюють продовольчу кризу. Тому подолання голоду у світі вимагатиме посиленої співпраці між державним та приватним секторами, впровадження новітніх технологій, фінансової підтримки та прийняття необхідних політичних рішень.

Прослухати вебінар можна в записі за посиланням.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у ІІІ Конференції з відновлення родючості ґрунтів від «БТУ-Центр»

9 грудня ц.р. відбулася III Міжнародна конференція «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості».

Організатори конференції: Стратегічний комітет з відродження родючості ґрунтів, громадська спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» і компанія «БТУ-Центр».

Даний захід проходить вже третій рік поспіль, але цьогоріч, на жаль, проблематика його суттєво збільшилася. Це, звісно, пов’язано з повномасштабним російським вторгненням та розгортанням бойових дій на території України.

Ціллю конференції є обговорення питань, пов’язаних із погіршенням стану ґрунтів внаслідок воєнних дій на території України, необхідністю проведення оцінювання ступеня їх ушкодження і придатності для використання в якості сільськогосподарських угідь. Водночас, було піднято давно існуючі проблеми деградації земель, а також розглянуто практичні рекомендації для агровиробників щодо збереження родючості ґрунту.

Основна мета заходу – створення стабільного партнерства між наукою, освітою, державою та бізнесом для здійснення важливих стратегічних кроків щодо відродження родючості ґрунтів.

Конференція включала три секції – «Деградація ґрунтів: нові виклики та перспективи», «Сучасні методи визначення здоров’я ґрунту» та «Практичні кроки до відродження родючості ґрунтів».

В якості спікера на конференції від державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в секції «Деградація ґрунтів: нові виклики та перспективи» виступила заступниця генерального директора з наукової діяльності Світлана Романова. У своїй доповіді «Еколого-агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь у зоні бойових дій» вона підняла проблему забруднення ґрунтів у місцях активних бойових дій. Військові конфлікти суттєво впливають на властивості ґрунту в основному через його певні фізико-хімічні порушення та забруднення, які є особливо небезпечними для ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Світлана Романова наголосила, що з метою недопущення негативних наслідків для організму людини необхідно проводити ретельний моніторинг площ ґрунтів, пошкоджених та забруднених у результаті бойових дій, що дозволить своєчасно вживати заходи для їх відтворення та реабілітації, а також встановити межі забруднених ділянок з метою їх відновлення.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в заході «Статистика сільського господарства України – сучасний стан і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції»

Сьогодні, 8 грудня, відбувся онлайн-захід «Статистика сільського господарства України – сучасний стан і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції», в якому взяло участь керівництво та фахівці ДУ «Держґрунтохорона».

Метою заходу було обговорення підходів та пропозицій для подальшого розвитку статистики сільського господарства України.

Внаслідок реформи децентралізації відбулися значні зміни, у тому числі в управлінні аграрним сектором України на локальному рівні. Одним із відкритих питань залишається збір статистичної інформації в аграрних підприємств. Раніше така інформація вимагалася та попередньо оброблялася районними аграрними управліннями, які в процесі зміни структури аграрної адміністрації практично втратили свою значущість у багатьох регіонах України.

У свою чергу, прийняття зважених агрополітичних рішень та сталий розвиток аграрного сектора можливе лише при використанні підходу формування політики на основі фактичних даних. Оскільки роль окремих ланок у цій системі у процесі децентралізації змінювалася, а сама вертикаль перетворювалася, відповідних змін також потребує і система збору статистичних даних з аграрного виробництва.

Враховуючи прискорений процес євроінтеграції України відповідні вимоги до збору статистичних даних в ЄС також можуть стати прикладом, на який слід орієнтуватися при оновленні існуючої системи та виконанні покладених на Україну зобов’язань.

Захід синхронно перекладався українською та німецькою мовами.

Мільйони гектарів української землі зазнали суттєвої шкоди та різних типів забруднень, — Тарас Висоцький

На сьогодні до загальних проблем із якісним станом ґрунтів додалися ще й ті, що принесла війна. Йдеться про мільйони гектарів, які потрапили під окупацію або розташовані в прифронтових зонах, і яким було завдано суттєвої шкоди та різного типу забруднень. Тож наразі важливо провести моніторинг, оцінити та в повній мірі зафіксувати шкоду, завдану українській землі.

На цьому наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Міжнародної науково-практичної конференції «Імператив збереження ґрунтів. Виклики сьогодення», присвяченої Всесвітньому дню ґрунтів (World Soil Day).

«Маємо розробити чіткий план дій. Окупант має заплатити – компенсувати всі витрати та збитки, яких зазнали власники, орендарі, держава. Міжнародна практика показує, що це кропітка чітка аргументована робота з фактажем. Для отримання в майбутньому компенсації потрібно чітко і виважено зафіксувати та оформити все належним чином», — зазначив Тарас Висоцький.

Він також підкреслив, що зараз Україна бореться, зокрема, за створення трибуналу, і кожен сектор має забезпечити відповідну доказову базу, аби забезпечити компенсації.

Під час конференції експерти обговорили проблеми та виклики, які постали сьогодні перед ними, окреслили коло завдань та зосередились на пошуку їх вирішення. Були також презентовані наукові роботи стосовно стану родючості земель окремих регіонів, перспектив біологізації землеробства, способів відновлення ґрунтів в агроценозах порушених воєнними діями та інші.

До заходу долучилися більше ста учасників із України та світу. Серед них — представники наукових установ, Національної академії аграрних наук, філії ДУ «ДЕРЖҐРУНТОХОРОНА», іноземних інституцій.

.

Інформація з сайта Мінагрополітики

Фахівці Хмельницької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь у конференції «Сучасне ґрунтознавство у програмах підготовки фахівців для агровиробництва»

5 грудня 2022 року фахівці Хмельницької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь у міжнародній науковій конференції «Сучасне ґрунтознавство у програмах підготовки фахівців для агровиробництва», присвяченій всесвітньому дню ґрунтів, на базі ЗВО «Подільський державний університет» (кафедра землеробства, ґрунтознавства та захисту рослин). Конференція відбулася в рамках святкових заходів ФАО «Soils, where food begins».

Участь у заході взяли закордонні науковці з Італії, Бельгії та Великої Британії.

З доповіддю «Сучасний стан родючості ґрунтів ріллі Хмельницької області» виступив директор Хмельницької філії ДУ «Держгрунтохорона» Володимир Собко. Як він зазначив, за вмістом гумусу в ґрунті можна судити про рівень потенційної та ефективної родючості ґрунту. Відновлення родючості ґрунту та її збереження стає можливим лише при комплексному запровадженні ґрунтозахисних заходів, внесенні органічних і мінеральних добрив та хімічних меліорантів.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в заході «Сталий розвиток аграрного сектору та сільських територій в умовах кризи та війни?»

Сьогодні, 7 грудня, відбувся онлайн-захід «Сталий розвиток аграрного сектору та сільських територій в умовах кризи та війни?», в якому взяло участь керівництво та фахівці ДУ «Держґрунтохорона».

Організатори заходу: Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (м. Галле, Німеччина); Поліський національний університет (м. Житомир, Україна); Громадська організація «Agency Goodwill» (м. Житомир, Україна); Німецько-український агрополітичний діалог (Київ, Україна).

У рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна взяла курс на трансформацію до сталого розвитку аграрної економіки та сільських громад і вже зробила важливі кроки в цьому напрямі через численні реформи (зокрема, земельну та адміністративну). Однак війна та криза загострює економічні, соціальні та екологічні проблеми та значно ускладнює досягнення цілей сталого розвитку аграрного сектору та сільської місцевості.

На заході піднімалися питання: з якими викликами стикаються сільськогосподарські виробники, політики та громади зміни у контексті сталого розвитку тощо? Що можуть зробити політики та суспільство, щоб подолати ці виклики та підтримати національний курс сталого розвитку? Як громади та агробізнес адаптуються до зміни рамкових умов? Наскільки важливий сталий розвиток для відбудови України?

Ці та інші питання щодо економічних, соціальних та екологічних аспектів сталого розвитку українського аграрного сектору та сільської місцевості обговорювалися з представниками політики, суспільства, агробізнесу та науки.

Захід синхронно перекладався українською та німецькою мовами.

Генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона» дав інтерв’ю шведським науковцям

Загарбницька війна росії проти України спричиняє не лише людські страждання, матеріальні руйнування, масштабні екологічні наслідки, порушення ґрунтового покриву та його забруднення, а й призводить до погіршення продовольчої безпеки України та світу. Саме цим проблемам була присвячена Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи збереження ґрунтів. Виклики сьогодення». Захід також було зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті подій ФАО, присвячених Всесвітньому Дню Ґрунту 2022.

Не лишилися осторонь і шведські науковці, які висвітлили у своїх колах інформацію про нашу конференцію. Вони не менше нашого стурбовані станом ґрунтів України та наслідками, які заподіяла російська агресія.

Девід Бендз, керівник наукового відділу Шведського геотехнічного інституту (SGI) взяв інтерв’ю у генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрія Зайцева. З оригіналом матеріалу можна ознайомитися за посиланням: https://press.sgi.se/posts/news/konferens-om-markens-tillstand-i-krigsdrabbat, переклад інтерв’ю читайте нижче:

.

Попри війну, яка лютує, Всесвітній день ґрунтів відзначають і в Україні. 5 грудня відбудеться онлайн конференція зі 100 учасниками про те, як захистити ґрунти України. Девід Бендз, керівник наукового відділу Шведського геотехнічного інституту, підтримував контакт з установою, яка організовує конференцію.

Різні теми конференції включають моніторинг, погіршення якості ґрунту та наслідки війни на території України. Конференція – це можливість для спеціалістів і дослідників з різних країн обмінятися досвідом. Проте конференція ведеться українською мовою.

– Я не володію українською, тому важко брати участь, але питання, які піднімає конференція, для нас теж цікаві. У SGI ми працюємо з питаннями про земельні ресурси, і те, що відбувається з ґрунтом в Україні, відбувається в нашій безпосередній близькості. Війна має масштабний вплив на довкілля та сільськогосподарські угіддя. У нашу місію також входить збереження певного міжнародного світогляду, — каже Девід Бендз.

Перед конференцією Девід Бендз підтримував контакти з державною установою, яка організовує конференцію.

– Чудово, що вони організовують цю конференцію, незважаючи на ситуацію, в якій вони перебувають, – каже Девід Бендз.

Зайцев Юрій Олександрович очолює державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» в м. Київ, яка є організатором Міжнародної науково-практичної конференції «Імперативи збереження ґрунтів. Виклики сьогодення». Він зазначає, що упродовж активний бойових дій, за оцінками фахівців установи, завдано непоправної шкоди ґрунтовому покриву одинадцяти областей України площею близько 21 мільйона гектарів.

Як війна впливає на ґрунти в Україні?

– Військові дії призводять не лише до фізичного погіршення стану ґрунту, такого як змішування ґрунтових горизонтів та переущільнення, вигорання родючого шару та знищення мікрофлори, але й до хімічного забруднення. Пряме потрапляння снарядів, згоріла військова техніка та нафтопродукти руйнують екосистему і забруднюють ґрунт важкими металами і токсичними елементами. Накопичення важких металів має довгострокові наслідки та впливає на родючість ґрунту, а також становить ризик для здоров’я через поглинання культурами. Металеві рештки є одним із найнебезпечніших наслідків військових дій, оскільки вони тривалий час зберігають в зонах конфлікту, каже Юрій Олександрович Зайцев.

Що потрібно для відновлення ґрунтів?

– В першу чергу необхідно обов’язково провести розмінування та еколого-агрохімічне обстеження ґрунтового покриву, який зазнав впливу військових дій. Тоді можна буде прийняти рішення щодо можливості подальшого використання пошкодженої земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур. Ми вже аналізуємо різні методи, які допоможуть відновити родючість ґрунту, – каже Юрій Олександрович Зайцев.

Як організувати конференцію, незважаючи на війну?

– Буде багато роботи з відновлення ґрунтів – тому треба обговорювати вже зараз. Раніше наукові конференції відбувалася наживо, а цього року – онлайн, що є наслідком війни. Ми усвідомлюємо складність через нестабільність енергопостачання, але навіть у такий складний час спілкування між науковцями необхідне. Я вдячний за підтримку, яку отримує і Україна, і конференція у важкий час, і що ми маємо можливість порушувати питання, пов’язані зі станом ґрунтів в Україні, – каже Юрій Олександрович Зайцев.

Вітаємо з Днем Збройних Сил України!

День Збройних Сил України – свято самовідданості та благородства, якими володіють справжні визволителі та оборонці рідної землі. Це свято всіх тих, хто віддає свої знання, мужність, силу та професіоналізм справі оборони України.

Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести з собою Перемогу!

Слава Збройним Силам України!

Відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи збереження грунтів. Виклики сьогодення»

Сьогодні, 5 грудня, відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи збереження грунтів. Виклики сьогодення», присвячена Всесвітньому дню грунтів (World Soil Day).

Відкрив конференцію генеральний директор державної установи «Інститут охорони грунтів України» Юрій Зайцев.

З вітальним словом виступили: перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький; проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор Юрій Данько; професор Сумського національного аграрного університету, доктор економічних наук Олексій Красноруцький; координатор проєкту ФАО-ГЕФ Олександр Журавель; експерт з програмного моніторингу нейтрального рівня деградації земель ФАО, доктор біологічних наук, професор Юрій Дмитрук; директор Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, доктор філософії Юрій Заставний; директор Українського інституту експертизи сортів рослин, доктор економічних наук, професор Сергій Мельник; директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, кандидат економічних наук Станіслав Халін; заступник академіка-секретаря відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Лілія Янсе.

Метою конференції було привернення уваги суспільства до сучасного стану грунтів України, їх охорони і раціонального використання. Одним з важливих питань, яке буде розглянуто на цьому заході – вплив бойових дій на грунтовий покрив України та заходи щодо зменшення їхнього негативного впливу.

Конференція стала чудовою можливістю для спеціалістів та науковців з різних країн обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями та відкриттями.

Про свою участь в роботі конференції заявило 100 учасників з 21 наукової установи. Це не лише українські, але й іноземні представники. Серед них науковці з Словаччини, Угорщини, Алжиру та Організації з продовольства і сільського господарства при Організації Об’єднаних Націй.

Учасниками надіслано 60 тез, частину з яких було заслухано на секціях. Матеріали конференції будуть опубліковані у спеціальному випуску збірника наукових праць «Охорона грунтів», електронний варіант якого буде розміщено на сайті установи.

Проводимо повний зоотехнічний аналіз кормів

ДУ «Держгрунтохорона» та її філії проводять повний зоотехнічний аналіз кормів для складання збалансованих раціонів живлення тварин. За хімічним складом кормів визначають кількість вологи, сухої речовини, строго протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, сирої золи, безазотистих екстрактних речовин (БЕВ), а також уміст важких металів, радіонуклідів, залишкових кількостей, пестицидів, токсинів тощо. За зовнішніми ознаками (колір, форма, запах, смак, вологість та ін.) проводять органолептичних оцінку кормів.

Лабораторії ДУ «Держгрунтохорона» та її філій проводять аналіз шротів, макухи, висівок, комбікормів та комбікормової сировини, дріжджів кормових, пшениці, кукурудзи, ячменю, жита, вівса, проса, гречки, гороху, сої, сіна, сінажів, соломи, вапнякових кормів, мококальційфосфатів кормових.

Програму державної підтримки аграріїв продовжено!

Уряд прийняв рішення подовжити до 30 листопада поточного року терміну реєстрації заяв аграріїв у Державному аграрному реєстрі на отримання державної допомоги, збільшивши при цьому (на 100 млн гривень) загальний обсяг підтримки фермерів та інших виробників сільськогосподарської продукції. Про це повідомляє Мінагрополітики.

З 1 вересня 2022 року, тобто початку реалізації програми, у Державному аграрному реєстрі, наказом Мінагрополітики затверджено до виплат 13 960 заявок, що дозволило розподілити майже мільярд гривень протягом одного місяця.

Кількість бажаючих учасників програми постійно зростає і наразі становить понад 33 тисячі потенційних отримувачів державної підтримки. Відтак, прийняте рішення дозволить більшій кількості сільгосптоваровиробників отримати кошти.

Кошти, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу на підтримку суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, використовуються за напрямами:

• бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності;
• спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності.

Нагадаємо, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Адже розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через ДАР.

За умовами програми, безповоротну допомогу можуть отримати аграрії, які мають від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Перші можуть отримати – 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення, але не більше 372 тис. гривень. Другі – 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, але не більше 530 тис. гривень.

Важливо! Можливість подання заявок відновиться після того, як набере чинності відповідна постанова. Потенційним заявникам радимо перевіряти інформацію в ДАР.

Вітаємо з Днем працівників сільського господарства!

Вітаємо з Днем працівників сільського господарства!

Це свято всіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ.

Висловлюємо шану і подяку всім, хто в цей тяжкий для нашої країни рік забезпечує стабільне зростання агропромислового комплексу України.

Хай під мирним небом України щедро родять ниви, у родинах панує достаток і благополуччя, а в серці кожного – щастя, радість і впевненість у завтрашньому дні!

.

З повагою, генеральний директор та колектив ДУ “Держгрунтохорона”

В Мінагрополітики відбувся урочистий захід з нагоди святкування Дня працівників сільського господарства

В Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбувся урочистий захід з нагоди святкування Дня працівників сільського господарства.

На святкування були запрошені генеральний директор державної установи «Інститут охорони грунтів України» Юрій Зайцев, перший заступник генерального директора Сергій Шапран та головний інженер Володимир Зосімов.

Зі святом аграріїв привітав Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський і вручив відомчі відзнаки за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди Дня працівників сільського господарства.

Робочий візит генерального директора до Львівської філії ДУ “Держгрунтохорона”

Триває 264 день повномасштабного вторгнення росії на територію нашої держави. Фахівці філій ДУ “Держгрунтохорона” як і весь український народ сповнені наполегливості для досягнення єдиної мети — Перемоги над рашистськими загарбниками!

Минулого тижня генеральний директор державної установи “Інститут охорони грунтів України» Юрій Зайцев відвідав з робочим візитом Львівську філію ДУ “Держгрунтохорона”.

Філії нашої установи у цей нелегкий час продовжують агрохімічні роботи.

Юрій Зайцев обговорив з фахівцями Львівської філії завдання, що стоять перед агрохімічною службою України. Також обговорили плани обстеження с/г угідь та заходи щодо розвитку економічної діяльності установи і Львівської філії зокрема.

Такі робочі поїздки (хоча наради з керівниками філій на платформі ZOOM проводяться регулярно) сприяють глибшому розумінню економічної ситуації філії і області, а також сприяють фаховому піднесенню працівників установи.

Особисті поїздки по областях України, включаючи гарячі точки, і зустрічі генерального директора Юрія Зайцева з господарськими керівниками і керівниками благодійних організацій допомагають вирішенню багатьох життєвоважливих питань.

Наступну поїздку заплановано до Херсонської філії ДУ “Держгрунтохорона”.

Віримо в ЗСУ 🇺🇦
Слава Україні 💙💛

Нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Сьогодні, 9 листопада, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю генерального директора державної установи «Інститут охорони грунтів України» Юрія Зайцева, керівництва установи та керівників регіональних філій.

На нараді, серед основних питань порядку денного було обговорено внесок ДУ «Держґрунтохорона» у забезпеченні енергетичної безпеки країни.

ДУ «Держґрунтохорона» не лише долучилась до скорочення енергоспоживання, але й маючи багаторічний досвід у проведенні обстежень ґрунтового покриву земельних ділянок та розробленні робочих проєктів землеустрою, щодо зняття родючого шару ґрунту, співпрацює з підприємствами, які відносяться до об’єктів критичної інфраструктури. Фахівці установи розробляють робочі проєкти землеустрою при закладці нафтових та газових свердловин, будівництві сонячних та вітрових електростанцій, ліній електропередач, газорозподільчих станцій, газогонів та інших об’єктів транспортування до користувачів.

З огляду на військову агресію російської федерації та її цілеспрямоване знищення об’єктів критичної інфраструктури, дані роботи є надзвичайно своєчасними та сприяють зміцненню енергетичної незалежності держави.

З вірою в Перемогу!

Івано-Франківська філія провела практичні заняття для студентів

Вчора, 3 листопада 2022 року на базі Івано-Франківської філії ДУ «Держґрунтохорона» було проведено ознайомчо-практичне заняття для студентів Івано-Франківського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування.

Завідувачка лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічних та екологічних досліджень Алла СОНЧАК прочитала лекцію на тему «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища».

Фахівці лабораторії провели показові вимірювання зразків ґрунту та сільськогосподарської продукції. Студенти з цікавістю спостерігали за виконанням аналітичних робіт, активно задавали питання щодо методик їх проведення.

Аграріїв закликають долучатися до наповнення «Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України»

В Україні презентували «Інтерактивну мапу руйнувань агросектору». Розробники проєкту – Всеукраїнська Аграрна Рада та проєкт «Вкурсі Агро» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Про це повідомляє Мінагрополітики.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що сьогодні аграрії стикаються з великою кількістю викликів – крім війни, на них тиснуть низькі ціни на зерно, складні погодні умови, невизначеність щодо завтрашнього дня.

«Одним із факторів, що ускладнює нам роботу, є обсяг прямих і непрямих руйнувань, які спричинила війна. Я вдячний ВАР, USAID Агро за конструктивні проекти. Завдяки мапі руйнувань, фіксації усіх завданих збитків ми зможемо в подальшому формувати вимоги до їх відшкодування», – наголосив Міністр.

Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), зазначив, що прямі втрати аграрного сектору України внаслідок війни становлять більше ніж $6 млрд, а загальні втрати – понад $ 30 млрд. До війни торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд, що становило 41% всього експорту.

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дмитро Кохан розповів, що вся команда разом із юридичними організаціями розробили методичні рекомендації: йдеться про певний перелік дій, які потрібно зробити аграріям, щоб задокументувати злочини, скоєні на підприємстві.

За його словами, до наповнення «Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України» можуть долучитися усі охочі. «Нам важливо, щоб це побачив увесь світ, в тому числі міжнародні організації, які приймають політичні рішення щодо підтримки України. Також важливо, щоб до цієї інформації мали доступ інвестиційні та приватні фонди, які можуть знайти на цьому порталі потенційні проекти та співпрацювати із постраждалими підприємствами», – зазначив Дмитро Кохан.

Наразі на мапі зібрано інформацію про 213 пошкоджених об’єктів у 25 територіальних громадах. Переважна більшість з них стосується пошкоджених земельних ділянок. У рамках проєкту діє консультаційна безоплатна лінія для всіх підприємств, які постраждали. Зателефонувавши за номером телефону +38 067 46 42 305 (вказаний на сайті інтерактивної мапи: https://www.agrirecovery.com.ua), можна отримати допомогу на будь-якому етапі документування злочину.

Відбулася нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 25 жовтня, відбулася нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона» (платформа ZOOM) під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

Важливим питанням порядку денного була наукова діяльність установи. Адже, ДУ «Держгрунтохорона» як наукова установа, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці продовжує працювати та залишатися рушійною силою наукового прогресу, важливою складовою процвітання держави.

Фахівцями установи готується Періодична доповідь про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення України за результатами 11 туру агрохімічного обстеження земель. Метою видання є надання сукупності актуальних даних про ґрунти для більш глибокого розуміння та можливості аналізування процесів їхньої деградації, зокрема дегуміфікації, підкислення, ущільнення, водної та вітрової ерозії, а також для розроблення нових підходів до надання рекомендацій щодо відтворення та підвищення їхньої родючості.

5 грудня ДУ «Держгрунтохорона» організовує Міжнародну наукову-практичну конференцію «Імператив збереження ґрунтів. Виклики сьогодення», присвячену Всесвітньому дню ґрунту. Матеріали конференції будуть опубліковані у спеціальному випуску збірника наукових праць «Охорона ґрунтів».

Завершуючи нараду Юрій Зайцев закликав берегти себе, своїх рідних та оточуючих! Вірити в нашу Перемогу, бути єдиними та наближати її своєю щоденною працею! З вірою в ЗСУ! Слава Україні! Героям слава!

ДУ «Держґрунтохорона» запрошує до участі у Міжнародній науково-практичній конференції

Шановні колеги!

5 грудня 2022 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи збереження ґрунтів. Виклики сьогодення».

Місце проведення конференції:
ZOOM

Для участі у конференції необхідно до 15 листопада 2022 року зареєструватися, надіславши на адресу оргкомітету заявку (зразок додається).

ТЕМАТИКА І НАПРЯМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Моніторинг ґрунтів:

стан ґрунтів, динаміка якісних показників ґрунту; аналізування і обробка даних; прогнози і моделювання; методологія; світовий досвід; інновації;  геоінформаційні технології у сільському господарстві

2.  Боротьба з деградацією та опустелюванням ґрунтів:

проблеми і шляхи вирішення; контроль якісного стану ґрунтів у державних та приватних господарствах; раціональне землекористування; «зелена економіка» у сільському господарстві; вплив сільськогосподарської діяльності на накопичення нітратів, альтернативні види добрив; удосконалення законодавчої бази; світовий досвід

3.  Вплив бойових дій на ґрунтовий покрив України:

еколого-агрохімічні наслідки бойових дій на сільськогосподарські угіддя та заходи щодо зменшення їх негативного впливу; світовий досвід

Мова конференції — українська

Вимоги до оформлення тез (ЗАПРОШЕННЯ)

.

Порядок дeнний

.

Захід зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті подій ФАО, присвячених Всесвітньому Дню Ґрунту 2022. 

.

КОНТАКТНА ОСОБА:

Романова Світлана Адольфівна,
Телефон: (044) 356-53-21
E-mail: romanowa@old.iogu.gov.ua

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в конференції «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації»

Керівництво та фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації», яка відбулася 20 жовтня на платформі Zoom.

Організатори конференції: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Національна академія аграрних наук України, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

Основні напрями конференції:

вплив воєнних дій на земельні та ґрунтові ресурси, агровиробничу діяльність і стан навколишнього природного середовища в Україні;

оцінювання шкоди та збитків, завданих збройною агресією земельному фонду та ґрунтовим ресурсам;

напрями ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій в Україні: рекультивація, меліорація, ремедіація та відновлення деградованих ґрунтів; визначення перспективних напрямів міжнародної технічної та фінансової підтримки відновлення пошкодженого та знівеченого війною ґрунтового покриву України.

Вітання з Днем захисників та захисниць України!

Вітаємо з Днем захисників та захисниць України!

14 жовтня – важлива дата, яка переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.

Свято встановлено 2014 року Указом Президента з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості.

Цього дня також святкують День українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників і захисниць нашої незалежної України! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я, перемог і щастя! Нарешті мирного неба і смачного хліба! Дякуємо вам за те, що ви нас оберігаєте! Зі святом Вас дорогі наші захисники і захисниці!

Слава Україні!
Героям слава!

З повагою, колектив та керівництво ДУ «Держгрунтохорона»

Нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Вчора, 12 жовтня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю генерального директора державної установи «Інститут охорони грунтів України» Юрія Зайцева, керівництва установи та керівників регіональних філій.

Серед питань порядку денного було розглянуто та обговорено такі важливі для підтримки економіки нашої держави питання, як:

– Виконання завдань з агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення. 

Юрій Зайцев повідомив, що станом на 1 жовтня 2022 року ДУ «Держгрунтохорона» обстежено більше 600 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, що складає 67% від запланованої площі. Установа продовжує працювати заради розвитку нашої держави.

– Наукова діяльність ДУ «Держгрунтохорона».

Впродовж 9 місяців науковими працівниками державної установи «Інститут охорони грунтів України» опубліковано 47 наукових робіт, з них 28 статей у наукових виданнях, 11 тез, 5 статей у газетах, 14 рецензій на наукові роботи та отримано 4 патенти.

Установою проведено 7 семінарів, 4 засідання «круглого столу», здійснено 1 виступ на телебаченні, 1 онлайн-зустріч. Також було прочитано 44 лекції з питань охорони та підвищення родючості грунтів, ефективного застосування агрохімікатів, якості рослинницької продукції та добрив. Фахівці установи прийняли участь у 36 семінарах, 6 засіданнях круглого столу, 13 державних та 9 міжнародних конференціях, 4 форумах-вебінарах та 32 інших наукових заходах.

Також Юрій Зайцев повідомив, що наразі установою зведено дані аналітичних досліджень по Україні та підготовлено видання «Результати агрохімічної паспортизації за 11 тур досліджень (2016–2020 роки)» – це обстеження понад 9 млн га земель сільськогосподарського призначення.

– Роботи з впровадження Нітратної Директиви в Україні та залучення установи у вирішенні даного питання.

З метою реалізації виконання Плану заходів з виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо імплементації нітратної директиви (Директива Ради ЄС від 12 грудня 1991 р. № 91/676 «Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел») керівництвом державної установи «Інститут охорони грунтів України» було запропоновано переглянути проєкти обстеження сільськогосподарських земель, а саме орних земель України по областях по природно-сільськогосподарським зонам. Лабораторії установи акредитовані та атестовані на технічну компетентність за ДСТУ ISO 17025 та ДСТУ ISO 10012, та мають у своїх сферах атестації та акредитації показники з визначення нітратного та амонійного азоту в ґрунтах.

Також було запропоновано детальний поетапний порядок проведення дослідження з визначення вмісту мінерального азоту (нітратного та амонійного) орних земель у трьох зонах (Полісся, Лісостеп та Степ) в 24 областях України.

Результати проведених досліджень дозволять встановити межі земельних ділянок (орних земель) зон, вразливих до (накопичення) нітратів у 24 областях України. Буде визначено стан орних земель України за вмістом мінерального азоту та розпочато роботу щодо впровадження заходів для всіх сільгоспвиробників, які працюють в уразливих зонах, зокрема застосування додаткових заходів щодо обмеження внесення в ґрунт мінеральних і органічних добрив.

– Допомога установи в умовах бойових дій населенню та військовим частинам.

Державна установа «Інститут охорони грунтів України» за ініціативою та безпосередньою участю генерального директора Юрія Зайцева та помічника генерального директора В’ячеслава Фісуна з першого дня війни надає постійну гуманітарну допомогу населенню та допомагає військовим. Ми працюємо з різними фонда та благодійними організаціями України та світу, допомагаємо жителям Харківської області продуктами харчування та засобами гігієни.

Юрій Зайцев зазначив, що пріоритетним напрямком нашої діяльності є допомога нашим захисникам та захисницям! На постійній основі їм передаються продукти харчування, одяг та гарячі обіди. А в найгарячіші точки фронту передано два автомобілі, 15 комплектів рацій, два дороги, три тепловізори та кілька бензогенераторів!

У ці важкі для держави часи ми згуртувались і працюємо заради перемоги.

ДУ «Держґрунтохорона» оголошує про початок Конкурсу дитячих малюнків 2022

Зважаючи на багаточисленні прохання учасників державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» знову оголошує конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ», приурочений до Всесвітнього дня ґрунтів (World Soil Day). Конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ» проводиться щорічно вже 3 роки поспіль. За цей період участь у конкурсі прийняло понад 8 тисяч юних дослідників, які отримали нові знання і компетенції з цього напряму, виклавши свої тлумачення та ставлення до проблеми збереження ґрунтів України.

До участі у конкурсі запрошуються учні навчальних закладів України, віком до 18 років.

Конкурс проводиться у таких вікових групах:

7 – 10 років;

11 – 14 років;

15 – 18 років.

та чотирьох номінаціях:

Поле бою: як війна руйнує українські ґрунти

Деградація ґрунтів

Охорона ґрунтів

Ґрунтове життя

Малюнки (винятково індивідуальні творчі роботи) можуть бути виконані на будь-якому матеріалі (ватман, картон, полотно тощо) і в довільній графічній або живописній техніці (олівці, фломастери, фарби тощо).

Учасник конкурсу надсилає ВІДСКАНОВАНУ РОБОТУ У ФОРМАТІ JPEG, разом із заявкою у форматі word на електронну адресу konkurs.grunt@gmail.com (обов’язково зазначити тему – «Конкурс малюнків»).

Прохання до батьків та педагогів звернути увагу на правильність оформлення конкурсної роботи. При недотриманні вимог конкурсу робота не розглядається.

Положення про щорічний конкурс за посиланням: https://cutt.ly/kBnNywh

Захід зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті подій ФАО, присвячених Всесвітньому Дню Ґрунту 2022. 

Контактна особа:

Романова Світлана Адольфівна – (044) 356-53-21, romanowa@old.iogu.gov.ua.

Фахівці Чернівецької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь в конференції ІТІ «Біотехніка» НААН

4–5 жовтня в Інженерно-технологічному інституті «Біотехніка» НААН (смт Хлібодарське) проведено міжнародну наукову конференцію «Біологічний метод захисту рослин: досягнення та перспективи».
У рамках проведення конференції заслухано 20 доповідей вчених із 14 наукових установ України, Молдови та Латвії.

До роботи секції «Біологічні основи регулювання шкідливих організмів в агроценозах» долучились фахівці Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони грунтів України».

З доповіддю на тему “БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД СІРОЇ ЯБЛУНЕВОЇ ПОПЕЛИЦІ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ” виступив директор Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони грунтів України» Михайло Гунчак.

За результатами роботи конференції розкрито актуальні проблеми аграрної науки, пов’язані з біологічним методом захисту рослин від шкідників та хвороб, та загальні питання екологізації та біологізації сільськогосподарського виробництва.

Колектив Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони грунтів України» висловлює щиру вдячність Національній академії аграрних наук та ІТІ «Біотехніка» НААН за високий рівень організації та проведення конференції у цей складний воєнний час.

Реакція культур на рівень кислотності ґрунту

Більшість культурних рослин краще розвивається за нейтральної або слабокислої реакції ґрунту. Різні рослини мають неоднаковий інтервал рН, сприятливий для їх росту й розвитку. Про це повідомляє AgroTimes з посиланням на журнал The Ukrainian Farmer.

Група культур, до якої належать люцерна, конюшина, цукрові та столові буряки, ріпак, капуста, добре ростуть на близьких до нейтральних, нейтральних або слаболужних ґрунтах.

Чутливі до підвищеної кислотності озима та яра пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соняшник, огірки, цибуля.

Для деяких рослин — жито, овес, просо, гречка, помідори, льон – характерним є широкий інтервал рН, вони слабкочутливі до кислотності й можуть непогано рости за слабкої та середньої кислотності.

Картопля й люпин краще ростуть за кислої реакції та погано за лужної і навіть нейтральної.

Державна установа “Інститут охорони ґрунтів України” допоможе відповісти на питання:

– яка кислотність ґрунту?
– яка кількість основних елементів живлення міститься у ґрунті?
– що потрібно зробити, щоб підвищити родючість ґрунту?
– скільки нітратів міститься у вирощеному врожаї?
– тощо.

Оголошення конкурсу на заміщення вакантної наукової посади директора Чернівецької філії (Наказ №66)

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа
«Інститут охорони ґрунтів України»

ДУ «Держґрунтохорона»

 

Н А К А З

03 жовтня  2022 р.                            Київ                                              № 66

Про оголошення конкурсу
на заміщення вакантної
наукової посади

Відповідно до  статті 6 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 року  № 404 «Про затвердження Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи» та наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 26 липня 2021 р. № 48 «Про внесення змін до наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 15.06.2021 № 34»,

 

НАКАЗУЮ:

1. Оголосити конкурс на заміщення вакантної наукової посади директора Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».
2. Відділу науково-організаційної роботи (Циба А. М.) забезпечити оприлюднення оголошення про проведення конкурсу на офіційному вебсайті ДУ «Держґрунтохорона».
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою

Генеральний директор                                                                Юрій ЗАЙЦЕВ

         

Додаток
до наказу ДУ «Держґрунтохорона»
03 жовтня 2022 р.  № 66

Директор Чернівецької філії державної установи
«Інститут охорони ґрунтів України»

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта не нижче другого рівня відповідного професійного спрямування, науковий ступінь доктора наук або доктора філософії. Стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Вільне володіння державною мовою.

Кандидат на заміщення вакантної наукової посади директора Чернівецької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» повинен знати:

Конституцію України, закони України, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установи; порядок здійснення науково-методичного забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини, агрохімікатів; вимого до написання наукових праць, дисертацій; порядок проведення конкурсів та атестації наукових працівників; правові питання оформлення договірних відносин при спільному виконанні наукових робіт з іншими установами, організаціями та підприємствами, правила складання концепцій, програм, методичних рекомендацій, інструкцій, оформлення звітної документації.

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

керівні матеріали з організації діловодства.

 

 

Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають такі документи:

• письмову заяву про участь у конкурсі, написану власноруч;
• копію документа, що посвідчує особу;
• заповнений особовий листок по обліку кадрів (встановленого зразка);
• автобіографію;
• дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
• копію трудової книжки;
• копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, військового квитка (для військовослужбовців та військовозобов’язаних);
• перелік наукових праць, опублікованих у вітчизняних рецензованих фахових виданнях;
• письмову згоду на обробку персональних даних;
• форму ОК-5;
• інші  документи за бажанням кандидата.

Документи для участі в конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів від дня оголошення конкурсу, тобто з 03 жовтня 2022 року до 01 листопада  2022 року включно за адресою:  пров. Бабушкіна, 3, м. Київ, каб. 39.

Додаткові відомості про умови проведення конкурсу можна одержати за телефоном: (044) 356-53-25.

Генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона» взяв участь у конференції УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

23 вересня відбулася XXII Міжнародна наукова конференція «Науково-технічні засади розроблення, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки і технологій».

Організатор: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.

Серед учасників конференції були представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, а також науковці з Казахстану, Болгарії, Польщі, Угорщини та Франції.

Участь у заході взяв генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрій Зайцев. Він виступив з вітальним словом під час якого висловив вдячність колективу Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого та особисто директору Станіславу Васильовичу Халіну за можливість долучитися до заходу, а також за нагородження почесною нагрудною відзнакою.

Як зазначив Юрій Зайцев, завдяки плідній співпраці наших інститутів у серпні 2022 року було підписано Меморандум про співпрацю, який передбачає взаємне співробітництво у галузі ґрунтознавства, агрохімії та вивчення впливу технологічних процесів на стан ґрунтового покриву та родючість ґрунтів.

Сучасне агропромислове виробництво потребує нових винаходів, а саме розроблення, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки та новітніх технологій. Тому, як зауважив Юрій Зайцев, настав момент, коли потрібно змінювати принципи господарювання. Саме запровадження новітніх технологій, , за підтримки та взаємодії поважних міжнародних партнерів,  допоможе вирішити проблемні питання.

Дана конференція стала чудовою нагодою для спеціалістів і науковців з різних країн обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями та відкриттями.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в Органічному дні в Україні

Керівництво та фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» взяли участь в онлайн-конференції «Органічний день в Україні», на якій однодумці та галузеві організації обмінювалися досвідом та підвищували обізнаність про органіку та її переваги.

23 вересня Україна разом з Європейським Союзом відзначає Органічний день з метою євроінтеграції, впровадження Європейського зеленого курсу в Україні, підвищення рівня обізнаності про органічні продукти та сприяння ключовій ролі органічного сільського господарства у переході до сталого виробництва та споживання в Україні.

Організатори і партнери конференції: Міністерство аграрної політики та продовольства України, ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» у співпраці з об’єднанням «Органічна ініціатива» за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-українських програм «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP) та «Органічна торгівля заради розвитку» (OT4D).

Довідково:

23.09.2021 р. Європейський Парламент, Європейська Рада та Європейська Комісія започаткували щорічний Органічний день ЄС 23 вересня. Це є частиною Плану дій з розвитку органічного виробництва ЄС, прийнятого Єврокомісією 25.03.2021 р., для збільшення споживання органічної продукції, зростання органічного виробництва, покращення сталості сільського господарства та сприяння досягненню цілей стратегії ЄС «Від ферми до виделки» та Стратегії біорізноманіття ЄС.

Результати конкурсу на заміщення вакантних наукових посад (Наказ №63)

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа
«Інститут охорони ґрунтів України»

 ДУ «Держґрунтохорона»

 

Н А К А З

23 вересня  2022 р.                            Київ                                              № 63

Про затвердження результатів конкурсу
на заміщення вакантних наукових посад

.

На виконання пункту 29 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад ДУ «Держґрунтохорона» та її філій, затвердженого наказом ДУ «Держґрунтохорона» від 26 липня 2021 року  № 48, враховуючи наказ ДУ «Держґрунтохорона» від 22 серпня 2022 року № 49 «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад» та протокол засідання конкурсної комісії № 1 від 23 вересня 2022 року,

.

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад, що додається.

2. Відділу  науково-організаційної  роботи  (Циба А. М.) забезпечити оприлюднення Переліку переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад на офіційному вебсайті державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

.

Генеральний директор                                                               Юрій ЗАЙЦЕВ       

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ ДУ «Держґрунтохорона»
від 23 вересня  № 63

                                                                           

 

ПЕРЕЛІК
переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад

№   з/п	Вакантна наукова посада	Прізвище, ім’я, по батькові переможця конкурсу
1.	Заступник генерального директора   з наукової діяльності	РОМАНОВА Світлана Адольфівна
2.	Учений секретар	ГРИЩЕНКО Олена Миколаївна

Затвердження Переліку учасників конкурсу на заміщення вакантних наукових посад (Наказ №62)

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа
«Інститут охорони ґрунтів України»

 ДУ «Держґрунтохорона»

 

Н А К А З

21 вересня 2022 р.                                      Київ                                                № 62

.

Про затвердження Переліку учасників
конкурсу на заміщення вакантних
наукових посад

.

На виконання пункту 14 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад ДУ «Держґрунтохорона» та її філій, затвердженого наказом ДУ «Держґрунтохорона» від 26.07.2021 № 48,

.

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік учасників конкурсу на заміщення вакантних наукових посад, оголошеного відповідно до наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 22 серпня 2022 року № 49 «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад», що додається.

2. Відділу науково-організаційної роботи (Циба А. М.):

2.1. Забезпечити оприлюднення Переліку учасників конкурсу на заміщення вакантних наукових посад на офіційному вебсайті  державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

2.2. Передати конкурсній комісії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» заяви учасників конкурсу.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

.

Генеральний директор                                                                 Юрій ЗАЙЦЕВ     

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ ДУ «Держґрунтохорона»
від 21 вересня 2021 р. № 62

ПЕРЕЛІК
учасників конкурсу на заміщення вакантних наукових посад

 

№ з/п	Вакантна наукова посада	Прізвище, ім’я, по батькові учасника конкурсу
1.	Заступник генерального директора з наукової діяльності	РОМАНОВА Світлана Адольфівна, кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник
2.	Учений секретар	ГРИЩЕНКО Олена Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук

 

 

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» пройшли курс занять з основ цивільного захисту

У зв’язку із повномасштабною військовою агресією росії проти України Департамент муніципальної безпеки КМДА розширив програму підготовки населення до національного супротиву і розробив тренування для всіх категорій цивільного населення столиці.

З метою підвищення обороноздатності, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» пройшли дводенний курс навчання від Об’єднаного навчального центру із підготовки підрозділів Територіальної оборони та муніципальної безпеки.

Навчання організовано за стандартами NATO та проводяться професійними інструкторами з бойовим досвідом.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» опанували базові загальновійськові знання, практичні вміння і навички. Зокрема, опанували алгоритм дій при наданні першої невідкладної допомоги під час військових дій:

– огляд місця події (виявлення небезпечних факторів, що загрожують життю);

– первинний огляд постраждалого, виявлення ознак життя;

– стабільне положення постраждалого, що втратив свідомість;

– вторинний огляд постраждалого (виявлення переломів, забоїв, вивихів);

– види кровотеч, зупинки кровотечі, накладання пов’язок та джгутуваня;

– пневмоторакс;

– травми.

Також фахівці ДУ «Держґрунтохорона» прослухали курс з мінної безпеки та правила безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.

Основні дії при виявленні вибухонебезпечних предметів:

– зупиніться та нічого не чіпайте. Зберігайте спокій. Запам’ятайте місце виявлення предмета;

– попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч;

– відійдіть якнайдалі від знайденого предмета. Відходити необхідно тим самим маршрутом, яким ви прийшли;

– повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102.

Основні чотири правила безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю:

1. Завжди поводьтеся зі зброєю так нібито вона заряджена.
2. Ніколи не направляйте зброю, якщо не збираєтеся здійснити постріл.
3. Не тримайте палець на спусковому гачку без потреби. Палець на спусковий гачок кладеться лише після того, як ви прийняли рішення здійснити постріл і зайняли положення для стрільби. Після закінчення стрільби палець з гачка прибирається.
4. Переконайтеся, що між вами та вашою мішенню немає сторонніх людей та предметів.

Пам’ятайте! В будь якій ситуації завжди зберігайте спокій та уникайте паніки.

Все буде Україна!

Переорієнтація сільського господарства в умовах війни

Нині український агробізнес працює в надскладних умовах і демонструє гнучкість та ефективність в умовах російського вторгнення. Через складну логістику зернових, сільське господарство переорієнтовується, фермери все більше роблять ставку на олійні культури. Про це повідомляє Мінагрполітики.

«Війна змушує нас шукати альтернативні та нестандартні рішення для експорту української агропродукції. Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту рослинної олії. Це довгостроковий проєкт, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті рослинної олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність — до двох мільйонів тонн олії на рік», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький .

Зазначимо, що минулого тижня між Україною та Польщею був підписаний меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі.

Як підкреслив Тарас Висоцький, такої лінії немає ніде в світі. Новий транспортний коридор має запрацювати вже наступного року.

Він зауважив, що українські аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже наразі не зрозуміло, як буде діяти надалі «зернова угода», укладена в липні за посередництва ООН і Туреччини. Тому аграрії все більше сіють ріпак, який, соняшник і сою.

«Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно відповідатиме минулорічній. Ріпак уже посіяно на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури», — підкреслив Тарас Висоцький.

У семи областях України розпочато посів озимої пшениці, жита, ячменю та ріпаку. Проте Мінагрополітики очікує, що цієї осені аграрії скоротять посівні площі зернових на 25-35%.

«У випадку з житом скорочення площ очікувати не варто, тому що вирощування орієнтоване на внутрішній український ринок. Однак інша ситуація з озимою пшеницею та ячменем. Через блокаду портів ще залишилися запаси минулорічного врожаю», – сказав Тарас Висоцький.

14 регіонів України вже завершили збирання культур ранньої групи

У трійці лідерів по намолоту в понад 2 млн тонн зерна залишаються Кіровоградщина, Одещина та Дінпропетровщина. Понад 1 млн тонн намолотили 11 областей. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Загальні цифри щодо збирання зернових та зернобобових культур такі: площа збору – 6 млн 726 тис га (60%), намолочено 25,9 млн тонн (врожайність – 38,4 ц/га), у т.ч.:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), намолочено 19,2 млн тонн (врожайність – 41,0 ц/га);
• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,7 ц/га);
• гороху обмолочено 109,3 тис. га (98%), намолочено 250,2 тис. тонн (врожайність – 22,9 ц/га);
• кукурудзи на зерно обмолочено 3,9 тис. га (0,09%), намолочено 18,4 тис. тонн (врожайність – 47,2 ц/га);
• гречки обмолочено 21,2 тис. га (18%), намолочено 30,6 тис. тонн (врожайність – 14,5 ц/га);
• проса обмолочено 16,5 тис. га (37%), намолочено 42,2 тис. тонн (врожайність – 25,6 ц/га).

Також продовжується збирання соняшника, сої та ріпаку. Збір соняшника проведено на площі 251,4 тис. га, (5%) намолочено 392 тис. тонн насіння при врожайності 15,6 ц/га. Площа зібраної сої становить 26,8 тис. га, (1,8%) намолочено 70,9 тис. тонн при врожайності 26,5 ц/га. Збирання ріпаку проведено на площі 1 млн 96 тис. га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,5 ц/га.

Розпочався сезон копання цукрових буряків. Їх вже накопано на площі 820 га, (0,5%), що становить 42,9 тис. тонн солодких коренів при врожайності 523 ц/га.

Увага аграріям! Фіксуються випадки роботи шахраїв

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України на адреси аграріїв надходять листи від імені відомства з фіктивної електронної пошти. У листах фермерів запрошують взяти участь у грантовій програмі Міністерства та Європейського інвестиційного банку. Пропонують заповнити анкету, а далі просять на шахрайські рахунки надсилати кошти, пояснюючи, що це така умова програми.

Мінагрополітики офіційно повідомляє, що для участі в усіх державних програмах аграрії мають реєструватися лише через додаток «Дія» та Державний аграрний реєстр (ДАР). Жодних особистих листів Мінагрополітики з пропозицією взяти участь у тій чи іншій програмі нікому не надсилає.

Міністерство нагадує, що офіційно наразі аграрії можуть подаватися на такі програми:

1. Проєкт урядової програми «єРобота» щодо розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства (подати заявку можна тут) та тепличного господарства (подати заявку тут).

З вичерпною інформацією щодо умов та правил подачі заявки для отримання гранту на сад можна ознайомитися – тут; гранту на теплиці –  тут.

2. Також до 15 листопада 2022 року аграрії можуть подаватися в Державному аграрному реєстрі на дві програми з держпідтримки: виплату на гектар землі та на дотацію за утримання корів. Покрокова інструкція з реєстрації та користування платформою ДАР — за посиланням: https://bit.ly/DAR_registry.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в заході щодо розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів

Сьогодні, 6 вересня відбувся інформаційний захід «Гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів. Приклади з Німеччини, перспективи для України», в якому взяло участь керівництво ДУ «Держґрунтохорона».

Захід організований проєктом «Німецько-Український aгрополітичний діалог (АПД)» за підтримки Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБІП).

На заході розглядалися доповіді:

«Розмінування територій, постраждалих від війни – виклики та потреби для України» – доктор Кай Вінкельманн, інженер-консультант з питань очищення площ від вибухонебезпечних предметів;

«Виконання ДСНС заходів щодо гуманітарного розмінування забруднених вибухонебезпечними предметами територій України» – Андрій Бевз, головний спеціаліст відділу організації піротехнічних робіт Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України;

«Досвід та поточна діяльність HALO Trust в Україні з розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів» – Денис Головецький, заступник програмного менеджера та керівник операційної діяльності HALO Trust в Україні.

Національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки обговорили поточну ситуацію та перспективи аграрного виробництва сфокусовуючи увагу на питанні безпеки, адже частка сільськогосподарських угідь все ще залишається небезпечною через мінування.

Захід синхронно перекладався українською та німецькою мовами.

Привітання генерального директора ДУ «Держґрунтохорона» з 1 Вересня – Днем знань!

Шановні школярі та студенти!!!

«На жаль цей навчальний рік усі починають по-різному. Хтось далеко від дому – в інших регіонах України. Хтось далеко від дому – в інших країнах. Хтось дистанційно, в онлайн-форматі. Хтось у рідній школі чи у своєму університеті, але все ж не у спокої.

Однак важливо, що навчальний рік починається. Важливо, що навчання триває. І що знання про Україну не переривається» – сказав президент України Володимир Зеленський.

Підтримуємо слова президента України та бажаємо кожному вдалого шкільного старту до нового життєвого етапу, нехай перший святковий дзвінок подарує Вам гарний настрій та натхнення на весь навчальний рік!

Віримо в ЗСУ!!!
Слава Україні !!!

.

З повагою,
генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона»,
доктор економічних наук, професор                                                Юрій Зайцев

Аграріям продовжать бронювання до кінця року

Комітет з аграрної та земельної політики Верховної Ради звернувся до Кабміну з пропозицією одноразово автоматично продовжити строк дії відстрочки від мобілізації до 31 грудня 2022 р. для працівників аграрного сектору.

Про це на своїй сторінці Facebook повідомив секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський.

За його словами, вже в серпні–вересні у багатьох аграріїв спливає термін дії відстрочки від мобілізації, що ставить під загрозу проведення нової посівної кампанії та продовольчу безпеку країни.

«Моя пропозиція проста: продовжити бронювання автоматично до тих пір, поки в законодавстві не буде з цього приводу суттєвих комплексних змін. Це дозволить аграріям в комплексі забезпечити всі польові роботи та повністю подбати про продовольчу безпеку країни і сформувати надійний тил», — написав Іван Чайківський.

Нагородження фахівців ДУ «Держґрунтохорона»

29 серпня генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Юрій Зайцев за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди Дня незалежності України відзначив Грамотами фахівців установи:

Грищенко Олену Миколаївну, в.о. вченого секретаря;

Гелескул Олену Іванівну, завідувача відділу моніторингу наукової інформації та контролю за використанням майна;

Дудник Наталію Сергіївну, головного фахівця наукового відділу правового забезпечення досліджень з агрохімпаспортизації.

Також цього дня в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулися урочисті збори, на яких кращі фахівці галузі за особисті трудові досягнення у професійній, службовій діяльності та з нагоди загальнодержавного свята отримали відомчі заохочувальні відзнаки Мінагрополітики.

Так, за особливі заслуги під час виконання службових обов’язків та з нагоди Дня незалежності України були нагороджені Подякою Міністерства аграрної політики та продовольства України фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України»:

Паламарчук Роман Павлович, заступник генерального директора з організаційної діяльності;

Пасічняк Василь Іванович, директор Вінницької філії;

Гульванський Ігор Миколайович, директор Кіровоградської філії;

Орел Олександр Євгенович, т.в.о. директора Сумської філії.

Вітаємо фахівців, які з повною відданістю працюють на користь розвитку аграрної галузі України. Бажаємо міцного здоров’я і щасливої долі, добра, віри, злагоди, невичерпної енергії та нових професійних досягнень на благо країни.

Що повинен знати орендодавець надаючи в користування земельну ділянку

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Використання землі не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

В умовах сьогодення виникає занепокоєння екологічним станом усіх без винятку природних ресурсів. Особливої гостроти набуває проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів і насамперед земель сільськогосподарського призначення.

Саме ці землі були і є основою життєдіяльності теперішніх і майбутніх поколінь, середовищем їх існування, джерелом матеріального добробуту народу й гарантом продовольчої безпеки держави.

Сьогодні, у зв’язку з недостатнім фінансуванням програм з охорони та підвищення родючості ґрунтів і недосконалою системою моніторингу за якістю землекористування, зведено до мінімуму проведення робіт із докорінного поліпшення ґрунтів, а деякі роботи взагалі не проводяться по кілька років, а то й десятиліть поспіль. При сучасному стані землекористування нові власники та землекористувачі часто порушують основи землеробства, недотримуються науково обґрунтованих сівозмін, порушують технологію обробітку ґрунту, проводять безконтрольне внесення отрутохімікатів тощо, що призводить до погіршення якісних показників ґрунту (зниження вмісту гумусу, макро- та мікроелементів, підвищення кислотності ґрунту). Якщо врахувати, що 1 см гумусового горизонту ґрунту утворюється приблизно за 100 років, то для відновлення природної родючості ґрунту потрібен досить тривалий час.

Пунктом 39 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 (із змінами), може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про оренду землі» у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки  або приведення у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

У розділі «Умови повернення земельної ділянки» Типового договору оренди землі, початок другого абзацу звучить так: «Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами».

Одним із основних факторів контролю за використанням земель є система моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою своєчасного виявлення змін стану ґрунтів, їх оцінки, відвернення наслідків негативних процесів, розроблення науково обґрунтованих систем землеробства і агротехнологій.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється зокрема шляхом агрохімічної паспортизації земельних ділянок з наданням даних у вигляді агрохімічного паспорту, у якому зазначають початкові й поточні дані про рівні поживних речовин у ґрунтах і рівні їх забруднення.

Паспортизація земель сільськогосподарського призначення може використовуватися в процесі регулювання  правових основ земельних відносин.

Предметом діяльності державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» є, зокрема:

• здійснення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення з метою збору, аналізу і опрацювання інформації про якісний стан ґрунтів та їх ерозійну безпеку, забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та агрохімікатів, іншими токсичними речовинами техногенного та природного походження;
• проведення агрохімічної паспортизації для визначення показників родючості ґрунтів та рівня їх забруднення токсичними речовинами, а також спостереження за змінами цих показників внаслідок господарської діяльності;
• виготовлення та видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки з висновком про родючість та екологічний стан ґрунтів і рекомендацій щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і запобігання негативного впливу, в тому числі антропогенного.

З метою контролю з боку орендодавця земель сільськогосподарського призначення та недопущення погіршення якісних характеристик ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її орендарем у непридатний для використання за цільовим призначенням стан, пропонуємо послуги моніторингу земель з подальшим виготовленням агрохімічного паспорту при заключенні договорів оренди та при закінченні терміну дії договорів.

Скільки зернових намолотили українські аграрії

Жнива 2022 тривають. За інформацією Мінагрополітики станом на 25 серпня в Україні намолочено 25,3 млн тонн зерна, у т.ч.:

– пшениці обмолочено 4,6 млн га (98%), намолочено 18,8 млн тонн (врожайність – 40,8 ц/га),

– ячменю обмолочено 1,6 млн га (99%), намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,6 ц/га),

– гороху обмолочено 108,8 тис. га (98%), намолочено 246,1 тис. тонн (врожайність – 22,6 ц/га)

– гречки обмолочено 1,6 тис. га (1%), намолочено 2,0 тис. тонн (врожайність – 13,2 ц/га)

– проса обмолочено 4,1 тис. га (9%), намолочено 9,1 тис. тонн (врожайність – 21,9 ц/га).

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,6 млн га (59%) при врожайності 38,4 ц/га.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 62,3 ц/га. У трійку лідерів з намолоту зерна в понад 2 млн тонн увійшли: Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Одещина.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 23,5 тис. га, (1%) намолочено 18,8 тис. тонн насіння при врожайності 8,0 ц/га.

Ріпаку зібрали на площі 1 млн 85 тис. га, (99%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,4 ц/га.

Аграрії Вінниччини, Закарпаття, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Сумщини, Хмельниччини, Буковини та Чернігівщини завершили збирання культур ранньої групи.

Вітання з днем незалежності України

Вітаємо з днем прапора України

Хоробрі українці нескореної країни!

Сьогодні, в переддень дня незалежності, ми святкуємо день прапора України.

На жаль, через жорстоке та цинічне вторгнення росії на нашу землю ми не маємо змоги повною мірою і зі спокійною душею відзначати свята.

Ми все ще продовжуємо боротися і захищати нашу державу і нашу свободу. Нас мільйони, а, отже, ми маємо мільйони способів боротися за своє майбутнє, за наш національний прапор. Ми захищаємо наш жовто-блакитний прапор – наш світогляд.

Під синьо-жовтим ми перемагали на Олімпіадах. Цей прапор ми розгортали і в космосі, і в Антарктиді.

Під нашим національним прапором наші рятувальники, пожежники, миротворці, медики, всі інші приходили на допомогу Туреччині, Греції, Ізраїлю й Грузії, Афганістану й Чорногорії, Індії, Італії, Конго та багатьом іншим країнам світу.

Чого українці ніколи не робили під цим прапором, так це ніколи не нападали на інші країни, ніколи не захоплювали чужі землі, ніколи не вбивали людей, мирних людей інших народів. Тому на нашому прапорі немає крові. Немає й ніколи не буде чорних плям.

Український прапор – це земля. Мирна, родюча, золота й без танків. Це небо – мирне, чисте, блакитне й без ракет. Так завжди було і так буде.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у заході «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві»

Сьогодні, 22 серпня, відбувся онлайн-захід «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві», в якому взяло участь керівництво ДУ «Держґрунтохорона».

Організатор – Німецько-український агрополітичний діалог.

З початком повномасштабної війни на території України страждає аграрне виробництво. Окрім обмеженого доступу до самих сільськогосподарських угідь, ускладнюється заготівля і транспортування засобів виробництва, не вистачає робочої сили, частково зруйнована виробнича інфраструктура. Одним із найбільших викликів залишається збір урожаю та подальша логістика для експорту.

З вітальним словом на заході виступили заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик та Парламентський статс-секретар Федерального міністра продовольства і сільського господарства ФРН Офелія Нік.

З доповідями виступили:

– Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конференція», член ВАФ – «Хід жнив та перспективи осінньої посівної – сучасний стан та очікування аграрного бізнесу»;

– Мартін Банзе, Тюнен-Інститут – «Глобальна ситуація щодо світової продовольчої безпеки – виклики та поточні дискусії щодо війни в Україні».

Під час панельної дискусії міжнародні експерти, представники української аграрної політики, аграрної економіки та аграрної науки обмінялися думками щодо поточної ситуації в аграрному виробництві України. В центрі уваги обговорювали врожай 2022 року, його поточних стан і прогноз на осінь. Також розглядали ситуацію в зонах бойових дій, складські потужності, можливості транспортування альтернативними маршрутами та перспективи осіннього збору врожаю та подальшого вирощування в 2023 році.

Захід синхронно перекладався німецькою та українською мовами.

Наказ про оголошення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад №49

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа
«Інститут охорони ґрунтів України»

ДУ «Держґрунтохорона»

 

Н А К А З

22 серпня 2022 р.                             Київ                                              № 49

Про оголошення конкурсу
на заміщення вакантних
наукових посад

.

Відповідно до  статті 6 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 року № 404 «Про затвердження Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи» та наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 26 липня 2021 р. № 48 «Про внесення змін до наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 15.06.2021 № 34»,

 

НАКАЗУЮ:

1. Оголосити конкурс на заміщення вакантних наукових посад в ДУ «Держґрунтохорона»:

заступника генерального директора з наукової діяльності (додаток 1);

ученого секретаря (додаток 2);

2. Завідувачу відділу науково-організаційної роботи (Циба А. М.) забезпечити оприлюднення оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад на офіційному вебсайті ДУ «Держґрунтохорона».

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

.

Генеральний директор                                                                Юрій ЗАЙЦЕВ

          

Додаток 1
до наказу ДУ «Держґрунтохорона»
22 серпня 2022 р. № 49

Заступник генерального директора з наукової діяльності

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта не нижче другого рівня відповідного професійного спрямування, вчене звання або науковий ступінь. Досвід наукової роботи на керівних посадах нижчого рівня не менше ніж 10 років. Вільне володіння державною мовою.

Кандидат на заміщення вакантної наукової посади заступника генерального директора з наукової діяльності повинен знати:

Конституцію України, закони України, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установи; порядок здійснення науково-методичного забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини, агрохімікатів, правові питання оформлення договірних відносин при спільному виконанні наукових робіт з іншими установами, організаціями та підприємствами, правила складання концепцій, програм, методичних рекомендацій, інструкцій, оформлення звітної документації.

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

керівні матеріали з організації діловодства.

 

Додаток 2
до наказу ДУ «Держґрунтохорона»
22 серпня 2022 р. № 49

 

Учений секретар

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта не нижче другого рівня відповідного професійного спрямування, вчене звання або науковий ступінь, наявність наукових праць. Досвід наукової та організаторської роботи  не менше  3 років. Вільне володіння державною мовою.

Кандидат на заміщення вакантної наукової посади ученого секретаря повинен знати:

Конституцію України, закони України, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установи; порядок здійснення науково-методичного забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини, агрохімікатів; вимого до написання наукових праць, дисертацій; порядок проведення конкурсів та атестації наукових працівників; правові питання оформлення договірних відносин при спільному виконанні наукових робіт з іншими установами, організаціями та підприємствами, правила складання концепцій, програм, методичних рекомендацій, інструкцій, оформлення звітної документації.

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

керівні матеріали з організації діловодства.

 

Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають такі документи:

• письмову заяву про участь у конкурсі, написану власноруч;
• копію документа, що посвідчує особу;
• заповнений особовий листок по обліку кадрів (встановленого зразка);
• автобіографію;
• дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
• копію трудової книжки (за наявності);
• копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, військового квитка (для військовослужбовців та військовозобов’язаних);
• перелік наукових праць, опублікованих у вітчизняних рецензованих фахових виданнях;
• письмову згоду на обробку персональних даних;
• форму ОК-5;
• інші  документи за бажанням кандидата.

Документи для участі в конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів від дня оголошення конкурсу, тобто з 22 серпня 2022 року до 20 вересня  2022 року включно за адресою:  пров. Бабушкіна, 3, м. Київ, каб. 39.

Додаткові відомості про умови проведення конкурсу можна одержати за телефоном: (044) 356-53-25.

Order on renewal of employment contract No. 136-k

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа

«Інститут охорони грунтів України»

 ДУ «Держґрунтохорона»

                                                                                                              КОД ЄДРПОУ 25835792

Н А К А З

.

22 серпня 2022 р.            Київ           № 136-к

.

Про поновлення дії

трудового договору

.

НАКАЗУЮ:

1. З 05 вересня 2022 року, для виконання планових робіт по обстеженню сільськогосподарських угідь за 2021 рік, поновити дію трудових договорів на повний робочий день з:

– Чаплінський Микола Петрович (завідувач лабораторії моніторингу та агрохімічної паспортизації грунтів)

– Некислих Галина Леонідівна (головний фахівець лабораторії екологічної безпеки земель, якості продукції та довкілля);

– Марусова Надія Петрівна (фахівець І категорії лабораторії екологічної безпеки земель, якості продукції та довкілля);

– Шайтер Валерія Іванівна ( головний фахівець лабораторії охорони та підвищення родючості грунтів і проектної документації);

– Качан Аміна Олексіївна (фахівець І категорії лабораторії охорони та підвищення родючості грунтів і проектної документації);

– Шило Любов Григорівна (заступник завідувача відділу досліджень з моніторингу грунтів);

– Бондаренко Світлана Михайлівна (заступник завідувача лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Погоріла Людмила Петрівна (головний фахівець лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Загурський Володимир Васильович (завідувач лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Мельниченко Ольга Павлівна (заступник завідувача лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Суінова Анна Олександрівна (фахівець І категорії лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Перепелиця Світлана Василівна (фахівець І категорії лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Стоян Олександр Сергійович фахівець І категорії лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Волошенюк Юлія Володимирівна (головний фахівець відділу геоінформаційних систем та формування інформаційної бази);

– Храмченко Тетяна Миколаївна (головний фахівець лабораторії геоінформаційних систем, обробка інформації та експериментальних досліджень);

– Шамаєва Лідія Олексіївна (головний фахівець лабораторії аналітичного забезпечення агрохімічного обстеження);

– Кирилюк Петро Миколайович (головний фахівець лабораторії моніторингу та агрохімічної паспортизації ґрунтів);

– Коваленко Параска Яківна (провідний фахівець лабораторії моніторингу та агрохімічної паспортизації ґрунтів);

– Сябренко Руслана Олексіївна (завідувач лабораторії геоінформаційних систем, обробки інформації та експериментальних досліджень);

– Свидинюк Наталія Луківна (головний фахівець лабораторії екологічної безпеки земель, якості продукції та довкілля);

– Нечипорук Катерина Анатолівна (заступник завідувача лабораторії геоінформаційних систем, обробки інформації та експериментальних досліджень);

2. Поновити дію трудового договору Куценко Марині Миколаївні сторожу відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення, з 01 вересня 2022 року до 24 вересня 2022 року включно.

3. Відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності (Гладнєва О.М.), проводити виплату заробітної плати відповідно до даного наказу та згідно норм чинного законодавства України.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

.

Генеральний директор                  Юрій ЗАЙЦЕВ

Відбулася робоча зустріч ДУ Держгрунтохорона та СНАУ

Відбулася робоча зустріч генерального директора Інституту охорони грунтів України Юрій Зайцев з проректором з наукової роботи, доктором економічних наук, професором Сумського національного аграрного університету Юрієм Данько з обговоренням сучасних тенденцій, реалій та подальших перспектив в аграрній сфері.

Юрій Данько людина, яка не тільки володіє знаннями, а й має ціннісні орієнтири, моральні принципи, уявлення про соціальну справедливість, права і свободи людини та громадянський обов’язок.

Професіоналізм Юрія Данька та послідовна праця внесли вагомий внесок у розвиток науки, забезпечили повагу серед колег.

Під час зустрічі Юрій Зайцев відмітив вітальною адресою з відзнакою Інституту охорони грунтів України Юрія Данька, побажавши прихильної долі, вагомих здобутків, миру, професійної удачі, великого натхнення до подальших наукових досягнень в ім’я слави нашої української науки.

Україна наростила експорт агропродукції на 65%

Як повідомляє прес-служба УКАБ за 15 днів серпня 2022 року Україні вдалося експортувати 2 млн т продукції АПК, що на 65% перевищує аналогічний показник першої половини липня та на 17% – показник другої половини липня 2022 року. Тобто позитивна динаміка нарощування експортних відвантажень Україною продовжується.

Структура експорту агропродукції в першій половині серпня 2022 року виглядала наступним чином:

– зернові культури: 1,1 млн т (кукурудза – 62%, пшениця – 29%, ячмінь – 9%). Приріст до аналогічного показника попереднього місяця: +60%;

– олійних культур – 459,1 тис. т (насіння ріпаку – 60%, соняшнику – 21%, сої – 19%). Приріст: +68%;

– рослинні олії – 197,9 тис. т (соняшникова олія – 93%, соєва – 7%). Приріст: +64%;

– макухи після вилучення рослинних олій – 204,4 тис. т (соняшникова – 90%, соєва – 10%). Приріст: +278%.

За вказаний період доволі відчутно зріс експорт олійних культур. В цій категорії спостерігаються значні зміни в структурі експорту, а саме зменшення частки насіння соняшнику та зростання частки ріпаку. Це пов’язано зі збором врожаю ріпаку, що практично закінчується в Україні та експортоорієнтованістю цієї культури. Практично весь обсяг українського ріпаку, що призначений на експорт, традиційно вивозили одразу після збору врожаю. Так відбувається і цього року.

Головним досягненням першої половини серпня 2022 року є початок функціонування морських портів Одеської області. Відновлення цього каналу з 1 серпня 2022 року частково дозволили наростити обсяги експорту. Проте, варто зазначити, що наразі обсяги відвантажень цими портами є незначні в порівнянні з їх максимальними можливостями. Однак є всі підстави сподіватися, що обсяги експорту цим каналом буде збільшено.   

ФАО продовжує підтримку сільськогосподарського виробництва

Керівник регіональних програм ФАО у Європі та Центральній Азії Раймунд Йеле, вперше відвідав Україну з початку ескалації війни, щоб висловити готовність ФАО продовжувати надавати екстрену сільськогосподарську підтримку найбільш вразливим верствам населення та забезпечувати стійкість місцевого та світового постачання сільськогосподарської продукції. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Раймунд Йеле зазначив, що з 24 лютого ФАО збільшила свою спроможність і окрім програми реагування на надзвичайні ситуації, відновлює проєкти, які були розпочаті до війни. Він також наголосив на важливості своєчасного розв’язання проблем, пов’язаних із підтримкою критично важливого виробництва харчових продуктів і усунення порушень функціонування ланцюжків постачання агропродовольчої продукції.

«Ми продовжуємо підтримувати Україну та тісно співпрацювати з урядом України, зокрема, з Міністерством аграрної політики та продовольства, місцевими адміністраціями, щоб забезпечити стабільність і розвиток сільського господарства в цей нелегкий для країни час, – зауважив Раймунд Йеле. – Діяльність ФАО в Україні зосереджена на наданні екстреної допомоги сільськогосподарським домогосподарствам, усуненні дефіциту зберігання, підтримці розвитку ланцюжків доданої вартості, адаптації до зміни клімату та боротьбі з деградацією ґрунтів».

Після початку війни ФАО розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 млн доларів США для надання підтримки майже 1 млн жителів сільської місцевості через надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки для тих, хто найбільше постраждав внаслідок війни. У межах цієї програми ФАО вже надала допомогу для 80 000 осіб у 13 областях України та продовжує надавати багатоцільову грошову допомогу для покриття основних потреб для понад 5 000 сімей у найбільш постраждалих регіонах на сході та півдні України.

Окрім цього, найближчим часом ФАО надаватиме корми для тварин, а також пілотуватиме програму з надання ваучерів для закупівлі необхідних матеріалів у сільськогосподарських цілях. Підтримка надаватиметься переміщеним особам та приймаючим сім’ям у сільській місцевості, а також найбільш незахищеним верствам населення.

Також ФАО співпрацює з Міністерством аграрної політики та продовольства України над реалізацією Стратегії щодо підтримки зберігання зерна для вирішення поточного дефіциту зерносховищ в Україні з метою надання аграріям необхідного обладнання для зберігання зерна протягом 2022–2023 років. Це дозволить зміцнити продовольчу безпеку та захистити засоби до існування на побутовому та національному рівнях в Україні, а також забезпечити країни, що залежать від імпорту зерна, доступом до достатніх запасів зерна за прийнятною ціною.

«Спільно з Міністерством агрополітики ФАО впроваджує Стратегію щодо зберігання зернових, відповідно до якої ФАО планує забезпечити зберігання 4.07 млн тонн зерна, що становить 25% від загальнонаціональної потреби. Ми вже завершили тендер і визначаємо потенційних постачальників для закупівлі рукавів для зберігання зернових із допоміжним обладнанням, а також модульних зерносховищ, – додав Пʼєр Вотьє¸ голова офісу ФАО в Україні. – Однією з важливих вимог для отримання обладнання для тимчасового зберігання буде реєстрація в Державному аграрному реєстрі».

Завдяки тісній співпраці з урядом України та нашими партнерами, а також щедрим внескам від донорів, ФАО продовжуватиме надавати допомогу для збереження життя та засобів до існування по всій країні.

Меморандум про наукову співпрацю між ДУ «Держґрунтохорона» та ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Сьогодні, 16 серпня, відбулася зустріч генерального директора ДУ «Держґрунтохорона» Юрія Зайцева з директором Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» Миколою Ткаченком для підписання Меморандуму про наукову співпрацю.

Метою укладення Меморандуму є розвиток взаємного співробітництва у галузі сільського господарства для обміну досвідом, створення спільних програм з різних напрямів наукових досліджень, включаючи розроблення заходів щодо відновлення ґрунтового покриву внаслідок військових дій.

Меморандум реалізуватиметься за напрямами:

– участь у проєктах, які мають охоронну складову ґрунтового покриву (вплив на довкілля військових дій та заходи щодо відновлення ґрунтового покриву внаслідок військових дій, боротьба з опустелюванням та деградацією ґрунтів, дегуміфікацією, ерозією, забрудненням);

– проведення міжнародних конференцій, семінарів, засідань «круглих столів» щодо вивчення та впровадження ґрунтозахисних, ресурсо- та енергоощадних технологій; точного землеробства; біологізації землеробства, органічного землеробство та органічних сировинних зон.

Юрій Зайцев висловив щиру подяку директору ННЦ «Інститут землеробства НААН» Миколі Ткаченку та висловив сподівання щодо плідної співпраці на благо продовольчої безпеки країни.

Загрози для внутрішньої продовольчої безпеки немає – Висоцький

Як розповів Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону «Єдині новини» в Україні загалом працює близько 40 тис. фермерських господарств. Саме дрібні та середні виробники виготовляють понад 80 % с/г продукції, з якої до 30 % використовується для внутрішнього ринку і до 70 % іде на експорт. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Цього року в зв’язку з блокуванням портів перехідні залишки зерна із минулого врожаю наразі сягають 18 млн тонн. «При цьому все внутрішнє річне споживання – 17 млн 900 тис. тонн. Тобто у нас навіть врожаю минулого року достатньо, а ми очікуємо попередньо ще цього року зібрати близько 65 млн тонн зернових та олійних. Тому жодної загрози для внутрішньої продовольчої безпеки немає», – пояснив перший заступник Міністра.

Стосовно ціни на внутрішньому ринку, то, як підкреслив Тарас Висоцький, має бути розумний баланс. «Фермери мають підтримувати ціну, яка покриватиме собівартість, і це дозволятиме їм далі покривати польові роботи й вирощувати – так закладатиметься запорука для продовольчої безпеки наступних періодів. Як результат, буде достатньо продовольства для переробки, для внутрішнього виробництва, для тваринництва. Якщо не буде покриватися собівартість виробництва, то фермери просто не сіятимуть», – зазначив він.

Зараз, у зв’язку з підписанням 22 липня зернової ініціативи і стартом експорту через чорноморські порти, очікується, що баланси вирівняються і ціна всередині України стане більш-менш врівноважена, додав Тарас Висоцький, запевнивши, що вартість зернових в Україні не буде максимальною, як міжнародна.

Україна запустила онлайн платформу для підтримки фермерів

Міністерство аграрної політики та продовольства України за сприяння Європейського Союзу запустило онлайн платформу Державний аграрний реєстр (ДАР), яка тепер відкрита для реєстрації для всіх українських аграріїв. Про це повідомляє Мінагрополітики.

ДАР (dar.gov.ua) – це єдиний цифровий хаб для агровиробників України. Платформа працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС. Агровиробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів.

Найближчим часом у ДАР з’являться перші програми допомоги дрібним фермерам, які вирощують сільськогосподарські культури або тримають корів.

«Ми закликаємо всіх міжнародних партнерів приєднуватися до платформи ДАР, щоб підтримати агровиробників України у швидкий, прозорий та безпечний спосіб», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Запуск Державного аграрного реєстру є важливим кроком на шляху підготовки України до членства в Європейському Союзі. ДАР відповідає директивам ЄС щодо програм державної підтримки сільського господарства. Окрім таких очевидних переваг, як зручність, прозорість, швидкість та підзвітність у сфері адміністрування підтримки для сільгоспвиробників, ДАР також надає потужний аналітичний інструмент для аналізу фактичного стану аграрного виробництва та статусу його виробників. Дуже важливо, щоб й інші партнери з розвитку України допомагали уряду посилити ДАР, використовуючи його у майбутньому для надання допомоги в аграрному секторі», – наголосив Фредерік Куне, керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні.

«Витративши лише кілька хвилин на реєстрацію в ДАР, аграрії зможуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми державної підтримки та подати заявку на них онлайн з дому чи офісу. Під час реєстрації фермер також зможе перевірити в особистому електронному кабінеті дані про свою діяльність, земельні ділянки, тварин тощо. Для реєстрації фермеру потрібен лише електронний підпис. Система створена за підтримки ЄС з урахування найкращих європейських практик», – зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Зареєструватися в ДАР можуть виробники сільськогосподарської продукції незалежно від розміру, організаційно-правової форми чи напрямів діяльності. Після реєстрації уся ключова інформація про виробника автоматично підтягується в ДАР і може бути перевірена сільгоспвиробником.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник, що відповідає вимогам програми, має заповнити онлайн-форму, за необхідності додати скан-копії документів, і підписати заявку своїм кваліфікованим електронним підписом. Процес обробки заявки можна відстежувати в персональному електронному кабінеті у ДАР в режимі реального часу.

Державний аграрний реєстр (ДАР) – це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики за технічної допомоги Європейського Союзу для ефективного і прозорого розподілу та адміністрування усіх видів підтримки для українських аграріїв, що надаються в межах державних програм, у вигляді грантів від міжнародних партнерів, а також будь-яких інших видів технічної допомоги.

Доступ до ДАР: www.dar.gov.ua

Меморандум про співпрацю між ДУ «Держґрунтохорона» та УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого

Вчора, 11 серпня, відбулася зустріч генерального директора ДУ «Держґрунтохорона» Юрія Зайцева з директором УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого Станіславом Халіним.

Для розвитку взаємного співробітництва у галузі ґрунтознавства, агрохімії та вивчення впливу технологічних процесів на стан ґрунтового покриву та родючість ґрунтів, з метою обміну досвідом, навчання та створення спільних програм з різних напрямків наукових досліджень між установами було підписано Меморандум про співпрацю.

Реалізація Меморандуму здійснюватиметься в напрямках:

– участь у проєктах, які мають охоронну складову ґрунтового покриву (боротьба з опустелюванням та деградацією ґрунтів, вплив сучасної широкозахватної техніки на щільність ґрунту, формування плужної підошви та розробки способів і засобів боротьби з плужною підошвою, розробки, перевірки та впровадження ґрунтозахисних систем обробітку ґрунту, які базуються на застосуванні новітніх сучасних технічних засобів (стріп-тіл, ноу-тіл тощо), розробка, перевірка та впровадження біологізованих систем, які базуються на дотриманні класичних законів землеробства, застосуванні сидератів і інших видів органічних добрив та біологічних засобів захисту рослин;

– проведення міжнародних конференцій, семінарів, засідань «круглих столів» щодо вивчення та впровадження ґрунтозахисних, ресурсо- та енергозаощаджувальних технологій; точного землеробства; біологізації землеробства, органічного землеробство та органічних сировинних зон, впровадження геоінформаційних систем у сільському господарстві;

– участь у навчальному процесі;

– видання наукової та методичної літератури, наукових публікацій.

Юрій Зайцев користуючись нагодою висловив подяку Станіславу Халіну і колективові очолюваної ним державної наукової установи УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого та вручив йому Вітальну адресу з медаллю. Також висловив сподівання щодо плідної співпраці, яка сприятиме прогресові сталого розвитку України.

На Житомирщині зібрано 43% площ ранніх зернових

Станом на 8 серпня на Житомирщині за оперативними даними ранні зернові та зернобобові культури зібрані на площі 92,8 тис. га, що складає 43% до запланованого. Намолочено 355,1 тис. тонн зерна, середня урожайність становить 38,0 ц/га. Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА.

Зокрема зібрано:

– озимий ячмінь на площі 11,0 тис. га, або 99% до запланованого, намолочено 42,9 тис. тонн, середня урожайність становить 39,0 ц/га;

– озиму пшеницю – 66,9 тис. га, або 56% до запланованого, при середній урожайності 40,0 ц/га, намолочено 267,6 тис. тонн зерна;

– ячмінь ярий – 8,2 тис. га, або 38% до запланованого, намолочено 27,9 тис. тонн зерна при середній урожайності 34,0 ц/га;

– пшеницю яру – 1,5 тис. га, або 7% до запланованого, намолочено 5,6 тис. тонн, середня урожайність складає 37,0 ц/га;

– овес – 3,5 тис. га, або 12% до запланованого, при середній урожайності 20,0 ц/га намолочено 7,0 тис. тонн;

– горох зібраний на площі 1,7 тис. га, або 100% до запланованого, намолочено 4,1 тис. тонн, середня урожайність становить 24,0 ц/га.

Із технічних культур ріпаки обмолочено на площі 33,5 тис. га, або 82% до запланованого, при середній урожайності 25,0 ц/га, намолочено 83,6 тис. тонн насіння.

Відбулася нарада ДУ «Держґрунтохорона» з Мінагрополітики

Сьогодні, 10 серпня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю ДУ «Держгрунтохорона» та керівників регіональних філій.

Одним із питань, які розглядалися на нараді було дослідження фахівцями ДУ «Держґрунтохорона» якості агрохімікатів, в тому числі і добрив, на відповідність сертифікатам якості.

За останні три роки філіями ДУ «Держґрунтохорона» в середньому аналізувалося понад 4 тис. зразків агрохімікатів, що становить майже 20 тис. аналізів. У 2021 році було проаналізовано 4,4 тис. зразків агрохімікатів, з яких 80 % становлять мінеральні добрива. Також проаналізовано 730 зразків органічних добрив та 112 зразків хімічних меліорантів.

Найбільшу кількість досліджень агрохімікатів проводять Вінницька, Черкаська, Київська та Кіровоградська філії, які щороку виконують від 2 до майже 4 тисяч аналізів.

Більшість досліджуваних агрохімікатів відповідали нормативним вимогам. Однак виявлено зразки з відхиленнями нормативно-технічних вимог. Особливе занепокоєння викликає збільшення на ринку частки мінеральних добрив із заниженим умістом елементів живлення. До 24 % досліджених зразків добрив не відповідали вимогам ДСТУ або заявленим нормативним документам виробника.

Ці відхилення впливають на ефективність агрохімікатів, що в свою чергу призводить до зменшення врожайності та якості сільськогосподарських культур.

Проте збільшення кількості видів добрив, які надходять на ринок України, спонукає до зростання кількості замовлень на проведення досліджень на відповідність їх нормативним документам. Оскільки кількості замовлень на проведення досліджень добрив зростає, установа потребує оновлення матеріально-технічної бази.

Дослідження якісних показників мінеральних добрив сприятиме їх раціональному та безпечному застосуванню, а також економії коштів товаровиробників.

Усі ці напрямки мають важливе значення для виробництва сільськогосподарської продукції та продовольчої безпеки держави.

Огляд продовольчої безпеки та політики KSE Institute

Станом на кінець червня, через сезонні фактори Індекс доступності продовольства (ІДП) знизився до 6.5, що на 47.6% нижче за довоєнне значення, на 12% нижче ніж у першій половині червня, і на 14.9% нижче ніж у травні. Це означає, що людина із середнім доходом на кінець червня могла купити майже на 48% менше їжі порівняно з рівнем до вторгнення. Такі дані наводяться в Огляді продовольчої безпеки та політики в Україні.

Основна причина для зниження ІДП це збільшення в середній ціні «кошика продуктів харчування». Станом на останній тиждень червня (27 червня – 1 липня), ціна кошика зросла на 17.5% порівняно з ціною 23–27 травня. Причиною такого значного росту цін є сезонні фактори. Ранні овочі нового врожаю, які є дорожчими за минулорічні, почали з’являтись у магазинах, що призвело до росту цін на цибулю (+26%), картоплю (+190%), моркву (+29%) і буряк (+51%) станом на 27 червня – 1 липня, порівняно з 23–27 травня.

Сезонний ріст цін був посилений окупацією Херсонської області, яка є одним з лідерів виробництва овочів в Україні. Окрім того, ціни продовжують зростати через перебої у ланцюгах поставок, проблеми з логістикою та ріст цін на фактори виробництва.

Найбільший ріст ціни кошика у червні спостерігався в Хмельницькій та Одеській областях: станом на останній тиждень червня (27 червня – 1 липня), в порівнянні з 23–27 травня, ціни зросли на 22.6% та 21% відповідно.

Станом на 13–17 червня, порівняно з 23–27 травня, найбільше зросли ціни на гречку (+16%), курячі яйця (+27%), капусту (+21%) та цибулю (+14%). В цей же період знизились ціни на яловичину (-3%), сметану і масло (-1%). Станом на 27 червня – 1 липня, порівняно з 13-17 червня, продовжили дорожчати курячі яйці (+25%) та подешевшало борошно (-2%), пшоно (-5%) і яловичина (-1%).

Станом на кінець червня, порівняно з 23-27 травня, середня кількість доступних товарів найбільш зросла у Чернігові (+8.4%), Дніпрі (+9.5%) та Рівному (+9.4%). Ситуація з наявністю продовольства у Бахмуті – місті в лічених кілометрах від лінії фронту, що була тяжкою в травні, протягом червня не покращилась. Станом на 21 червня, середня кількість доступних товарів у категорії знизилась на 16.1%, порівняно з 23–27 червня. Після 21 червня інформація про наявність продовольства в Бахмуті недоступна. Причиною цьому є наближення лінії фронту безпосередньо до Бахмуту. Ще два міста, в яких спостерігається значне зменшення асортименту це Івано-Франківськ (-11.4%) і Полтава (-12.2%). В інших містах істотних змін у червні не відбулось.

Станом на 1 липня, порівняно з 29 травня, наявність капусти збільшилась на 30.5% в зв’язку з появою нового врожаю у магазинах. Крім того, збільшилась наявність пшона (+14.1%) та цукру (+13.2). З іншого боку, значно знизилась наявність буряку (-17.5%) у зв’язку з окупацією Херсонської області, яка є найбільшим виробником буряку в Україні. Наявність яловичини, яка була відносно низькою у травні, зросла на 6%. В інших категоріях продуктів значні зміни не спостерігались.

Покращилися цьогорічні прогнози збору врожаю

Стан збирання, зберігання та експорту сільськогосподарської продукції, а також підготовку до посіву озимих культур під урожай 2023 року обговорили в Уряді під час селекторної наради з очільниками областей під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Про це повідомляє Урядовий портал.

Глава Уряду передав слова вдячності аграріям, які героїчно збирають врожай, особливо в тих областях, де продовжуються обстріли та є заміновані поля.

«Попри всі негаразди, жнива тривають. Відповідно до інформації Мінагрополітики, за період жнив збирання зернових проведено на площі 3,5 млн га, фактично зібрано 12 млн тонн зерна нового врожаю», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що завдяки злагодженій роботі держави й за лідерства Президента України фактично розблокована робота одеських морських портів. Сьогодні перший корабель із українським зерном уже пройшов перевірку в Стамбулі. За словами очільника Уряду, це дасть додаткові можливості для експорту зерна й більше впевненості для аграріїв.

«Загалом за червень ми експортували 3,2 млн тонн з 5 тонн, які було потрібно. Експорт поступово зростає і залізницею, і дорогою, і через Дунайські порти. Морські порти значно розширять ці спроможності і аграрії отримають нові можливості для збуту продукції. Держава робить для цього все необхідне», — наголосив Прем’єр-міністр.

Уряд, як зазначив Денис Шмигаль, зі свого боку опрацьовує і вдосконалює умови участі сільгоспвиробників у державній програмі кредитування «5-7-9». За словами Прем’єр-міністра, понад 52% цієї програми орієнтовано на кредитування представників аграрного бізнесу.

«Крім того, ми запровадили грантову підтримку. Вже цього тижня перші заявники отримають гранти на розвиток садівництва, теплиць, на розвиток переробки та мікропідприємств. Більше 5 тисяч заявок вже подано й опрацьовано. Будемо продовжувати реалізацію цієї програми зі створення робочих місць через надання відповідних грантів», — наголосив очільник Уряду.

Аграрії Київщини намолотили понад 700 тисяч тонн зерна

У господарствах Київської області триває активний період збирання врожаю. Станом на 1 серпня аграрії пристоличного регіону намолотили 727,51 тис. тонн врожаю зернових та зернобобових культур, зібраних із площі 242,99 тис. га. Про це повідомляє пресслужба Київської ОВА.

Середня врожайність наразі складає 29,94 ц/га. Зокрема, озимої та ярої пшениці зібрано з 187,32 тис. га, намолочено – 580,13 тис. тонн із середньою врожайністю 30,97 ц/га. Озимого та ярого ячменю зібрано з 48,22 тис. га, намолочено – 128,2 тис. тонн з урожайністю 26,58 ц/га.

Жита фермери Київщини зібрали з 3,5 тис. га, намолотили – 10,8 тис. тонн з урожайністю 31 ц/га. Гороху з 3,95 тис. га намолотили 7,4 тис. тонн, урожайність складає 18,74 ц/га.

Крім того, триває збір й озимого та ярого ріпаку. Його намолочено 124,7 тис. тонн із середньою врожайністю 27,71 ц/га.

Також в області продовжується активний період заготівлі грубих кормів. Для забезпечення потреб тваринництва заготовлено 15 тис. тонн сіна, 25 тис. тонн сінажу та 5 тис.тонн соломи.

Ключові напрями роботи агросектору під час війни

У Проєкті Плану з відновлення України від наслідків війни за напрямом “Нова аграрна політика” окреслений план дій в агропродовольчому секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку. Про це повідомляє інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.

План чітко надає цінності державі з точки зору того, як вона має далі розвиватися. І хоча неможливо наразі окреслити, скільки триватиме війна, є орієнтири, що післявоєнне відновлення займе 1–2 роки, а розвиток — 5–7.

Як зазначає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, у розвитку логістики держава розраховує на підтримку європейських партнерів. Навіть якщо вона буде непряма, це все ж таки сприятиме покращенню цін, а отже дасть можливість агропродукції бути прибутковою.

Міжнародні компанії продовжують будувати плани на співробітництво з українським бізнесом, вірять в нашу перемогу і підставляють плече аграрію як партнеру.

Ще з початку війни всіх партнерів (міжнародні компанії, які працюють на аграрному ринку України) закликали максимально задіяти їхні ресурси – внутрішні та зовнішні – для залучення фінансування.

“Програма повинна працювати і нести соціально корисні цілі – це наша мета” – констатує Тарас Висоцький.

Український аграрний сектор уже давно глибоко інтегрований з точки зору міжнародних процесів. Ми маємо доступні найновіші розробки, що розвиваються з точки зору постачання технологій та експорту. І тут варто продовжувати обраний шлях, адже в інноваціях – майбутнє.

Найближчим часом кожен аграрій намагатиметься охопити як мінімум декілька напрямків. А це також означає, що портфель продуктів компаній-постачальників ресурсів ЗЗР, насіння та добрив має стати різноманітнішим. Крім того, їм доведеться бути гнучкими, бо у кожного аграрія буде своя стратегія, хоча у всіх вона направлена на диверсифікацію. Глобальна готовність є, просто треба адаптувати та навчитися пропонувати ці рішення в Україні.

Безумовно, що після перемоги сектор зміниться. Він стане ще більше стресостійким завдяки диверсифікації виробництва. Вже зараз бізнес повертається до тваринництва, спостерігається попит на теплиці та сади, на переробку, виробництво харчових продуктів з доданою вартістю. Активно вивчаються можливості використання біометану та біогазу. Деякі проєкти вже запущені. Самі ж аграрії працюватимуть за принципом “краще менше, але максимально ефективний результат”.

Збитки, які завдані сільськогосподарському сектору України внаслідок війни

На брифінгу у Медіацентрі “Україна” представниця Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Вікторія Михальчук розповіла про завдані збитки сільськогосподарському сектору України внаслідок війни. Про це повідомляє інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.

“Попередні оцінки від червня вказують на те, що збитки, завдані сільськогосподарському сектору внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів, включаючи шкоду інфраструктурі, такій як іригаційне обладнання, сховища, інфраструктура судноплавства та переробки, теплиці, польові культури, сільськогосподарські тварини”, – зазначила Михальчук.

Вона додала, що цього року, за оцінками FAO, Україна очікує зібрати до 51 млн тонн зернових.

“Зважаючи на райони, які безпосередньо постраждали від війни, лише 61 млн тонн із загальної кількості 75 млн сховищ є фізично доступними. 14% пошкоджено або зруйновано, 10% розміщено на окупованій Росією території”, – розповіла Михальчук.

За її словами, з доступних сховищ 35% залишаються наповненими 22 млн тонн зернових та олійних культур, які очікують експорту.

“Тобто доступними є лише 65% доступних сховищ”, – пояснила представниця FAO.

Михальчук повідомила, що FAО працює з Міністерством аграрної політики та продовольства України також над альтернативними шляхами експорту зернових із України.

“Один із таких альтернативних шляхів, який ми наразі підтримуємо, це експорт через Румунію та допомога ізмаїльській лабораторії у збільшенні її потужностей, щоб сертифікація відбувалася набагато швидше і відповідно збільшилася кількість експорту, можливо, через ці кордони”, – розповіла вона.

Продовольства вистачить!

Обсяги продовольства цілком покриють потреби внутрішнього споживання України. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Як розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону «Єдині новини», урожай пшениці очікується нарівні 18–20 млн тонн, що в п’ять разів більше від потреби. Наше внутрішнє споживання для харчових цілей становить до 4 млн тонн у рік, плюс на сьогодні ще є в запасах якісна пшениця з минулого року.

Також Тарас Висоцький підкреслив, що цього року було посіяно значно більше гречки, ніж у попередні роки. Тож ми зможемо повністю задовольнити внутрішній ринок – ціна вирівняється. Аналогічна ситуація з житом, вівсом та іншими культурами.

«Із точки зору внутрішньої продовольчої безпеки навіть зменшених посівних площ більш ніж достатньо для забезпечення українців якісними харчами. Із точки зору посівних площ і якості посівів ми не очікуємо дефіциту. За основними групами зернових виробництво буде в рази більше, ніж споживання. Тому значна частина продовольства завдяки розблокуванню чорноморських портів зможе бути експортована», – зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

Відбулася нарада Науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона»

Вчора, 28 липня, відбулася Нарада науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона» у форматі відеоконференції з використанням платформи Zoom під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

Серед питань порядку денного обговорювалися особливості відбору та аналіз зразків ґрунту, відібраних на порушених землях внаслідок військових дій на території України.

Зокрема, т.в.о. директора Сумської філії ДУ «Держґрунтохорона» доповів, що для визначення впливу бойових дій на ґрунтовий покрив України було відібрано проби ґрунту на землях сільськогосподарського призначення Сумського та Охтирського районів Сумської області. Три проби ґрунтів відібрано з місць падіння авіабомб, сім проб з місць розбитої техніки. Контрольні (фонові) проби – з територій що були поряд, за винятком бойових дій.

Встановлено, що вміст валових форм важких металів у пробах порушеного ґрунту перевищує фонові значення від 1,1 до 15,5 разів. Найбільше перевищення – за вмістом свинцю, найменше – за вмістом заліза.

Перевищення гранично допустимих концентрацій за вмістом марганцю – у двох пробах (від 2,3 до 2,4 разу); цинку відмічено у всіх 10 пробах ґрунту (від 1,8 до 51 разу); свинцю – у 6 пробах (від 1,5 до 11,6 разу). Щодо вмісту заліза – не регламентується (відсутнє ГДК).

Перевищення гранично допустимих концентрацій за вмістом кадмію – у 7 пробах (від 1,1 до 3,5 разу); міді – у 5 пробах (від 2 до 11,1 разу). Уміст нікелю на жодній пробі не перевищував гранично допустимих концентрацій.

Також визначали вміст нафти та нафтопродуктів, які є небезпечними забруднювачами – особливо для ґрунтового покриву. Вважається, що слабке забруднення може бути ліквідовано в процесі самоочищення ґрунту за 2–3 роки, середнє – за 4–5 років. У результаті проведених досліджень встановлено критичне перевищення гранично допустимої концентрації у чотирьох з десяти зразках ґрунту. У порівнянні з фоновими значеннями, уміст нафтопродуктів у всіх досліджуваних зразках зріс від 1,4 до 364 разів.

Щодо значень агрохімічних показників, то на порушених ґрунтах вони переважно нижче, що є наслідком порушення і перегортання генетичних горизонтів. Виключення – вміст органічної речовини, що пояснюється процесами горіння та утворення сажі. Процесом горіння пояснюється і зменшення вмісту азоту та зростання вмісту калію.

Вплив військових дій на еколого-агрохімічні показники на землях сільськогосподарського призначення потребує подальшого вивчення, але вплив безперечно присутній.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Екологобезпечні технології в рослинництві в умовах воєнного стану»

Шановні колеги!

Інститут агроекології і природокористування НААН та Сквирська дослідна станція органічного виробництва ІАП НААН запрошує взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Екологобезпечні технології в рослинництві в умовах воєнного стану», яка присвячена вирішенню актуальних проблем вирощування еколого-безпечної сільськогосподарської продукції, застосування нових засобів захисту рослин, добрив та біопрепаратів, використання та запровадженню новітніх технологічних прийомів.

Конференція відбудеться 10 серпня 2022 р.
(Урочисте відкриття 10 липня 2022 року об 11.00 год.)

в он-лайн форматі за посиланням https://meet.google.com/rwm-wrsn-evv

Детальна інформація

Розблокування портів допоможе Україні отримати значні валютні надходження

Завдяки угоді про відкриття українських чорноморських портів Україна зможе отримати значні валютні надходження, що насамперед гарантує подальше функціонування аграрного сектора нашої держави. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Стамбульська угода – велика робота, яку виконали військові і команда Мінінфраструктури. Вона напряму дуже впливає на багато процесів, які відбуваються в світі, але насамперед – в Україні», – акцентував Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час прес-конференції «Безпечне транспортування зерна та продовольства через морські порти України».

За його словами, основною причиною загрози світового голоду чи можливого дефіциту продовольства в Україні може бути те, що українські фермери не матимуть грошей, а отже, мотивації для продовження посівних робіт.

Із розблокуванням морських портів має збільшитися обсяг експорту зернових. Крім того, буде значно здешевлена логістика, пояснив Міністр. Адже наразі з ціни умовно в $ 350 за тонну український фермер має тільки близько $ 100, решта – вартість транспортування. При цьому в ринкових умовах, до блокади портів, фермер віддавав інфраструктурі тільки 15 % від ціни агропродукції.

«Нам до цього потрібно повертатися. Якщо цього не станеться, настане ще більша проблема – в першу чергу в Україні, а потім у світі», – підкреслив Микола Сольський.

Крім того, як пояснив Міністр, відкриття портів – один із факторів у світі, що наразі впливає на ціну зерна. Так, біржа відреагувала ще в день підписання угоди: котирування на пшеницю і кукурудзу дещо знизилися. Разом з тим, для українських фермерів відпускна ціна уже збільшилася: на 20–30 % на ріпак, 10–20 % на кукурудзу, та 10 % на пшеницю.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що протягом найближчих двох днів у Стамбулі будуть розроблені внутрішні технічні документи координаційного центру. Очікується, що він розпочне роботу з 27 липня.

«Діяльність координаційного центру полягає у нагляді та координації функціонування гуманітарного коридору, але не поширюється на територіальні води України. У територіальних водах України виключно українська влада має компетенції адмініструвати та забезпечувати всі процеси», – наголосив він.

«Для нас принципово важливо, щоб Україна отримала валютні надходження, а саме відкриття портів дозволить отримати мінімум мільярд доларів на місяць. Також важливо, щоб наші фермери отримали фінансування вже в цьому році, щоб мати можливість зробити посівну кампанію на наступний сезон… Це питання виживання для всієї галузі», – сказав Олександр Кубраков, додавши, що також для міжнародних партнерів розблокування експорту українського зерна є «виключною необхідністю».

При цьому Міністр інфраструктури підкреслив, що в самій угоді немає жодних обмежень за цінами та за обсягами експорту.

Agromek 2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України запрошує взяти участь у міжнародній виcтавці механізації сільського господарства і тваринництва «Agromek 2022», що відбудеться в період з 29 листопада до 02 грудня 2022 року у виставковому комплексі MCH Messecenter Herning, м. Хернінг (Королівство Данія). До участі запрошуються провідні спеціалізовані компанії – виробники сільськогосподарської техніки, запчастин, машин та їх комплектуючих, обладнання, інноваційних технологій в сільському господарстві.

На виставці будуть представлені останні інновації та технології в галузі сільського господарства, зокрема, за напрямами сільськогосподарської техніки та технологій (трактори та комбайни; борони; устаткування для поливу; машини для виробництва кормів; електронне та вимірювальне обладнання, що застосовується у сільському господарстві; доїльне обладнання; технології для зберігання та переробки гною; технології годування; технології зберігання та обробки зерна і насіння тощо).

З інформацією щодо виставки можна ознайомитись на офіційному сайті. У разі виникнення додаткових запитань звертайтесь за телефоном: +38 (044) 363 08 26 (Управління міжнародної політики).

Довідково:

Agromek – найбільший сільськогосподарський ярмарок Північної Європи. Виставка проводиться кожні два роки в MCH Messecenter Herning. Вона є важливим місцем зустрічі представників аграрної галузі, її постачальників, клієнтів та ділових партнерів.

Експорту зерна з українських портів бути!

У п’ятницю, 22 липня 2022 р. у Стамбулі відбулося підписання документів у рамках ініціативи з безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів. Про це повідомляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна».

Україна, Туреччина та росія за підтримки генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (зокрема, аміаку) з морських портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» протягом 120 днів із можливістю продовження цього терміну. Про це повідомляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна».

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.

Як зазначено в тексті ініціативи, копію якої має агентство «Інтерфакс-Україна», вона заснована на угодах сторін Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року.

Зокрема, сторони домовляються про таке:

– максимальні гарантії безпеки для всіх суден, що беруть участь у цій ініціативі;

– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників усіх сторін;

– створення та робота на суднах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп із представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, під час входу/виходу до/з Чорноморських проток для перевірки відсутності на борту несанкціонованих вантажів та персоналу.

Водночас уся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.

Сторони не вчинятимуть жодних нападів на торговельні та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.

Якщо знадобиться розмінування підходів до портів – має бути залучено тральщика третьої країни.

Торговельні судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і перебуватимуть під технічним контролем на час їх проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.

СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включно із визначенням безпечних укриттів та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.

З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, сторони контролюватимуть дистанційно.

«Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма сторонами», – наголошується в тексті ініціативи.

Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма сторонами і може бути автоматично продовжена на той самий період, якщо лише одна зі сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.

Водночас досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.

Органічне сільське господарство в Україні через 5 місяців після початку війни – стан та перспективи

З 26 до 29 липня 2022 року у Нюрнберзі (Німеччина) відбудеться міжнародна виставка органічних харчових продуктів «BIOFACH 2022», яка традиційно збирає велику кількість експонентів і відвідувачів з багатьох країн світу.

Крім виставкових стендів в рамках Біофаху також проводяться численні заходи. Зокрема, 27 липня відбудеться захід «Органічне сільське господарство в Україні через 5 місяців після початку війни – стан та перспективи», організований проєктом «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства».

Подія проходитиме офлайн з 13:00 до 14:30 за місцевим часом (з 14:00 до 15:30 за київським часом).

Метою заходу є надання актуальної інформації про стан органічного виробництва в Україні, сприяння його розвитку і обговорення шляхів надання допомоги органічним господарствам в Україні.

З вітальним словом від Мінагрополітики на початку заходу виступить перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Серед учасників панельної дискусії будуть представник державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», керівник відділу органічного виробництва Єврокомісії, представники громадських організацій органічного сектору України, а також органів сертифікації та операторів ринку.

Розвиток органічного виробництва залишається одним з пріоритетів аграрної політики України, тож підтримка міжнародних партнерів та налагодження співпраці, особливо у сучасних умовах військового стану, запровадженого в Україні, є як ніколи актуальними.

Детальна інформація за посиланням.

На українсько-угорському кордоні збільшиться кількість пунктів пропуску для експорту продукції

Україна спільно з Угорщиною звернеться до Європейського Союзу щодо збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні. Про це повідомляє Урядовий портал.

Дане питання розглядалося на брифінгу 14 липня ц.р., в якому взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

«Колишні транзитні коридори вели через Чорне море. Сухопутні коридори мають дуже малу пропускну спроможність. Ми спільно звертатимемось до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність як з української, так і з угорської сторони. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення світу внаслідок війни. Дуже вдячний пану Міністру Миколі Сольському за конкретизовану розмову. Ми зацікавлені, щоб рух товарів пришвидшився. Це не тільки угорський, український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес», – зазначив Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

Водночас Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що на сьогодні Україні потрібно експортувати 18 млн тонн минулорічного врожаю. Окрім того, наразі триває збір пшениці і невдовзі фермери збиратимуть ріпак.

«Для нас дуже важливо збільшити логістичні шляхи через Угорщину в Європу, розвивати інфраструктуру, яка пов’язана з вивезенням українського зерна, також задовільнити інтереси українського та угорського бізнесу щодо спільних проектів. Ми співпрацювали з країнами, які мають транзит до моря, як-от Польща та Румунія. Словаччина та Угорщина – це логістичні коридори на європейський ринок. Ці шляхи не були розвинуті, бо ми торгували через море. Оскільки ми рухаємось у ЄС, нам необхідно розширювати нові експортні напрямки в ЄС. Ми розуміємо, що потрібно визначити ділянки на кордоні, забезпечити автотранспортні можливості. Угорщина посідає конструктивну позицію, поставки вже тривають. У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж із Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим», – наголосив Микола Сольський.

Окупанти спалюють українські поля

На п’ятому місяці повномасштабного військового вторгнення російські окупанти активно знищують зернові поля в Україні. Про це повідомляє інформаційне агентство УНІАН.

Через ворожий обстріл були спалені зернові поля ряду сіл Авдіївського району Донецької області України.

У селі Умань Авдіївського району окупантами було повністю знищено зернове поле площею 100 га. Поле загорілося в результаті артилерійського обстрілу російської армії. Вогонь загасити не вдалося.

Перші результати збиральної кампанії в України

В ефірі телемарафону #UAразом перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів про перші результати збиральної кампанії. Результати показують, що врожайність зернових в Україні трохи нижча, ніж минулого рекордного року, але все одно вища від середньої за останні п’ять років.

«Наші аграрії не економили на технології, яку закладали під озимі культури, тому якість збіжжя хороша — як для продовольчих, так і для кормових цілей (фуражне зерно). Впевнено вже можемо говорити, що Україна буде з хлібом», – зазначив Тарас Висоцький, додавши, що жнива вже розпочалися в усіх областях України.

За словами першого заступника міністра, окупанти вдаються до варварських методів знищення нового врожаю на тимчасово окупованих територіях. Так, у 5–7 областях щоденно фіксуються факти свідомого підпалу окупантами українського збіжжя – загалом це декілька тисяч гектарів.

«З точки зору кожного окремого фермера це, звісно, велика трагедія. Усі ці та інші втрати фіксуються для подальшого відшкодування через репараційні кошти або із заморожених активів. Проте з точки зору національної продовольчої безпеки це не ті площі, які можуть нести загрозу. Ми націлені зафіксувати все це і за першої можливості допомогти тим аграріям, чиї поля підпалюють окупанти», – підкреслив Тарас Висоцький.

Підсумки зернових переговорів у Туреччині

13 липня, протягом трьох з половиною годин на зустрічі у Стамбулі делегати з України, росії, Туреччини та ООН вели переговори щодо можливості розблокування експорту зерна з українських портів. Про це повідомляє mind.ua.

Зустріч була закритою, офіційних заяв після неї не було. Міноборони Туреччини в короткому комюніке просто констатувало, що «зустріч добігла кінця». Однак частина інформації — іноді суперечливої — все ж таки просочилася в публічну площину.

Ось, що стало відомо про перспективи відновлення експорту зерна через українські порти.

1. Йдеться про деблокаду трьох українських портів — Одеси, Чорноморська та Південного. Попередній механізм передбачає конвоювання транспортних кораблів українською стороною до нейтральних вод безпечним коридором. Решта акваторії залишається мінованою. Турецька сторона бере на себе функцію огляду кораблів, що заходять в Україну за зерном, щоб виключити постачання ними зброї.

2. В обумовлених географічних межах діє режим припинення вогню.

3. ООН створить командно-контрольний центр у Стамбулі для моніторингу рівня загрози для судів.

4. Терміни: офіційна угода буде підписана наступного тижня на повторній зустрічі в Туреччині. При цьому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що буде потрібна «додаткова технічна робота, щоб матеріалізувати сьогоднішній прогрес». Процес розмінування триватиме кілька тижнів. Найоптимістичніший прогноз початку судноплавства з України — друга половина серпня.

5. Україна на чільне місце ставить гарантії безпеки — досить надійні, щоб виключити можливість атаки на Одесу, коли акваторію буде розміновано. На сьогоднішній день про формат таких гарантій нічого не відомо.

6. Переговори в Стамбулі стосуються виключно зернових питань, жодних військових тем на них не порушувалося; мирні переговори із москвою не ведуться.

7. Росія висувала додаткові вимоги щодо забезпечення власного зернового експорту: обговорювався вплив санкцій у страховій, логістичній та банківській сферах для експорту російської сільгосппродукції.

8. Укладання угоди щодо розблокування експорту вважається важливим для продовольчої безпеки, особливо серед країн, що розвиваються, і для стабілізації цін на ринках. Тим часом питання продовольчої кризи поступово втрачає свою гостроту. Світові ціни на аграрну продукцію, як і більшість інших сировинних товарів, повернулися до довоєнного рівня. Пшениця подешевшала на 40% порівняно з березневим максимумом. Зниження впливу продовольчого важеля могло спонукати росію продемонструвати жест «доброї волі».

9. Ризики голоду та політичної нестабільності все ще залишаються високими для найбідніших та найбідніших країн, насамперед в Африці. Враховуючи широкі інтереси Китаю на цьому континенті, набирає популярності версія про негласний тиск КНР, вчинений на росію, щоб забезпечити приплив продовольства і зберегти стабільність.

10. Можливість розблокування чорноморських портів далека від 100%. Симптоматичною є відсутність виразних заяв за підсумками переговорів від найбільш зацікавленої сторони — України — та мовчання росії.

Український агросектор потребує 9 млрд дол. США зовнішнього фінансування

Згідно оцінки експертів УКАБ, сільськогосподарським виробникам України необхідне додаткове фінансування в обсязі близько 9 млрд дол. США протягом наступних 12 місяців. Саме таку потребу формує неможливість реалізувати продукцію на експорт та необхідність підготовки до посіву культур під урожай наступного року. Про це повідомляє УКАБ.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, станом на початок липня на контрольованій території України досі знаходиться близько 20 млн т зерна та насіння олійних культур минулорічного врожаю, які підлягають експорту. “Тобто близько 20% минулорічного врожаю досі нереалізовано. Крім того, новий урожай зернових та олійних культур оцінюється на рівні 65–70 млн т, з яких до експорту передбачається 45–50 млн т (враховуючи продукцію переробки). Таким чином, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом з залишками минулого року складе 65-70 млн т. При нинішніх темпах експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32–35 місяців”, – пояснив експерт.

Фактично, з урожаю 2022 року протягом маркетингового року буде реалізовано лише 30–35% обсягу збіжжя. Водночас внутрішні ціни на зернові та олійні культури знизилися на 40–50% порівняно до довоєнного рівня. Тобто, у вартісному вираженні надходження від реалізації цьогорічного врожаю за 2022/23 маркетинговий рік складе близько 20–25% від минулорічних.

“Без зовнішнього фінансування у вигляді банківських кредитів чи інших фінансових інструментів аграрії не матимуть коштів для проведення збирання цьогорічного врожаю, виплати орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року”, – наголосив Роман Сластьон.

Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає уряд звернутися до зовнішніх партнерів задля залучення необхідного фінансування та уникнення поглиблення глобальної продовольчої кризи.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь в заході «Підхід до системи державної підтримки сільського господарства України – пропозиції з урахуванням міжнародного досвіду»

Сьогодні, 18 липня, відбувся онлайн захід «Підхід до системи державної підтримки сільського господарства України – пропозиції з урахуванням міжнародного досвіду», організований Німецько-українським агрополітичним діалогом. У заході взяли участь керівництво та фахівці ДУ  «Держгрунтохорона».

Метою заходу було обговорення підходів та пропозицій для подальшого розвитку системи державної підтримки сільського господарства України.

Забезпечення внутрішнього ринку продовольством, створення умов для імпортозаміщення та заходи із сприяння доступу населення до продуктів харчування є однією із складових продовольчої безпеки будь-якої держави. Сільськогосподарське виробництво в багатьох розвинутих країнах є дотаційним. При цьому, державна підтримка, яка надається аграрним товаровиробникам не лише має на меті гарантування їм високого рівня доходів та підтримку конкурентоспроможності, але спрямована також на забезпечення сталого розвитку сільської місцевості та створення умов для життя та роботи на селі.

Серед експертів виступили:

–  Світлана Павленко, короткострокова експертка АПД з доповіддю «Огляд поточного стану системи/програм державної підтримки у сільському господарстві. Зміни під час воєнного стану. Пропозиції щодо розвитку після закінчення війни»;

– Томас Херцфельд, Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО) з доповіддю «Коментар, пропозиції та доповнення до системи/програм державної підтримки – можливості для України (під час та після війни)».

У зв’язку з розгортанням повномасштабних воєнних дій на території України з лютого 2022 року, підходи до надання державної підтримки в сільському господарстві зазнали значних змін. Очікується ґрунтовний перегляд підходів до надання підтримки в контексті євроінтеграції держави. В свою чергу, державна підтримка на рівні Європейського Союзу також зазнає змін, зокрема, щодо пріоритетних напрямків, які мають бути розглянуті та враховані в Україні в середньо- та довгостроковій перспективі.

Захід синхронно перекладався українською та німецькою мовами.

Аграрії розпочали збирання озимого ріпаку

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України збирання ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі 1,2 млн га (10%) при врожайності 29,3 ц/га, намолочено 3,6 млн тонн зерна нового врожаю в т.ч.:

– пшениці обмолочено 588,3 тис. га, при врожайності 28,8 ц/га намолочено 1,7 млн тонн;

– ячменю обмолочено 589,6 тис. га при врожайності 30,9 ц/га намолочено 1,8 млн тонн;

– гороху обмолочено 42,1 тис. га, при врожайності 18,4 ц/га намолочено 77,3 тис. тонн.

Загалом лідерами по обмолоту є сільгосптоваровиробники Одещини, які зібрали 39% площ (404 тис. га) зернових та зернобобових культур, намолотили 982,8 тис. тонн зерна, Дніпропетровська область – обмолотили 24% площ (252 тис. га), зібравши – 709,5 тис. тонн зерна. Аграрії Миколаївської області зібрали 37% площ (247 тис. га) намолотили 679,2 тис. тонн зерна.

Крім того, аграрії 15 областей розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 133,7 тис. га, (11%) намолочено 259,2 тис. тонн насіння при урожайності 19,4 ц/га.

Звернення генерального директора ДУ “Держгрунтохорона”

Час очищує волонтерський рух. Відчайдушна завзятість, коли в перші дні війни за волонтерські справи бралися всі, змінилася важкою й кропіткою щоденною роботою, яка до снаги небагатьом.

Разом з моїм помічником, Фісуном В’ячеславом Олександровичем, та від усього колективу державної установи “Інститут охорони грунтів України” передали Дергачівській громаді ліки та засоби надання першої допомоги.

Ясна річ, допомагати Дергачам особливо приємно, оскільки керівник громади В’ячеслав Задоренко організовує на місці все, щоб люди отримували вчасно найнеобхідніше, а волонтери мали максимальну підтримку. І, може, ми, як і раніше, не надавали б великого розголосу цій добрій справі: ми постійно підтримуємо Дергачівщину – форпост оборони України. Але разом із колегами вирішили: розкажемо про свій вчинок, адже, можливо, для когось це стане закликом не полишати волонтерство.

Сьогодні волонтерський рух максимально потребує відданих. Так, є втома від війни, є елементи відчаю, думки, що ваші зусилля нічого не змінять… Змінять!

Я бачив очі людей, які отримують допомогу. Я знаю слова вдячності стариків, та щасливі сльозі матерів, чиїм дітям вдалось допомогти. Будь-яка допомога – це, в першу чергу, переконання: “Нас не забули, ми потрібні, Україна дбає про кожного”. Допомога одній громаді – це невеличкий внесок у великій справі.

Пишаюся, що безпосереднього причетний до цього. Вдячний кожному, хто допомагав творити добро. І, сподіваюся, кожен із нас знайде сили, щоб відкинути втому й знову взятися до нелегкої справи волонтерства.
Руки опускати не на часі.
Єднаймося!
Слава Україні!

.

З повагою,

генеральний директор ДУ “Держгрунтохорона” Юрій Зайцев

Відбулася нарада ДУ «Держгрунтохорона» з Мінагрополітики

Сьогодні, 13 липня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю ДУ «Держгрунтохорона» та керівників регіональних філій.

Військові дії на Україні завдають великої шкоди довкіллю. Пряме потрапляння снарядів, згоріла військова техніка та нафтопродукти руйнують екосистему і забруднюють ґрунти та воду важкими металами і токсичними елементами. Тому встановлення цих пошкоджень та відновлення ґрунтів у місцях активних бойових дій для України є важливим питанням.

Упродовж чотирьох місяців активних бойових дій ґрунтовому покриву     9 областей України площею близько 21 мільйона гектарів завдано непоправної шкоди. По областях, орієнтовно, Луганська – 100% площ, Донецька – 100 %, Херсонська – 100 %, Запорізька – 96 %, Харківська – 88 %, Миколаївська – 43 %, Сумська – 42 %, Чернігівська – 39 %, Київська – 29 %, Дніпропетровська – 9 % та Житомирська – 8 %.

ДУ «Держґрунтохорона» вивчила зарубіжний науковий досвід впливу активних бойових дій на ґрунти.  Для прикладу, після закінчення бойових дій у Хорватії, Саудівській Аравії, Боснії і Герцеговині, Ірані, Північних Маріанських островах, Франції виявлено зростання концентрації важких металів у ґрунті.  А бельгійськими науковцями встановлено, що на полях, де проходили бої Першої світової війни, навіть через 90 років вміст важких металів у ґрунтах перевищує норму.

Проблемою є невизначеність ГДК на елементи – забруднювачі унаслідок бойових дій у міжнародній практиці, екстрагуючи розчини та методи визначення. Вони є різними у різних країнах. За досвідом дослідників найбільший спектр та точність визначення надають мас-спектрометри з індуктивно-зв’язаною  плазмою, яких у підпорядкуванні Мінагрополітики на жаль немає.

Фахівцями ДУ «Держґрунтохорона» визначався вміст елементів на землях сільськогосподарського призначення у ґрунтових пробах за чинними на Україні нормативними  документами. Встановлено, що вміст валових форм важких металів у пробах порушеного ґрунту перевищує фонові значення від 1,1 до 15,5 разів. Найбільше перевищення – за вмістом свинцю, найменше — за вмістом заліза.

Також фахівці інституту визначали вміст нафти та нафтопродуктів, які є небезпечними забруднювачами – особливо для ґрунтового покриву.

З метою недопущення негативних наслідків для організму людини необхідно проводити ретельний моніторинг площ ґрунтів, пошкоджених та забруднених у результаті бойових дій, що дозволить своєчасно вживати заходи для їх відтворення та реабілітації, а також встановити межі забруднених ділянок з метою їх відновлення.

ДУ «Держґрунтохорона» – це єдиний суб’єкт господарювання України в розпорядженні якого є поточні результати обстежень земель сільськогосподарського призначення, на підставі яких можливо вести подальшу  роботу щодо відтворення та реабілітації, а також встановити межі забруднених ділянок з метою їх відновлення.

NASA Harvest відстежили вплив війни на глобальну продовольчу систему

Вчені NASA Harvest використовуючи дані супутників Planet Labs і місії Sentinel-2 Європейського космічного агентства, а також економічні дані відстежили вплив російсько-українського конфлікту на глобальну продовольчу систему. Про це повідомляється на порталі SciTechDaily.

«Світова житниця перебуває у стані війни», — висловився директор програми NASA Harvest Інбал Беккер-Решеф. До війни Україна забезпечувала 46 % світового експорту соняшникової олії, 9 % експорту пшениці, 17 % ячменю та 12 % кукурудзи на світових ринках, згідно з даними Міністерства сільського господарства США (на Україну та Росію разом припадає 73 % експорту соняшникової олії, 33 % пшениці та 27 % ячменю.) Останні кілька місяців значно порушили цей потік продовольства.

«Ми знаходимося на початковій стадії продовольчої кризи, яка певним чином вплине на кожну країну та людину на Землі», — сказав Беккер-Решеф. Для деяких груп населення це може означати підвищення цін або відсутність товарів у продуктовому магазині. Для інших історія показує, що це може означати більш гостру нестачу їжі.

На карті показаний розподіл ярих і озимих культур в Україні станом на 13 червня 2022 року. Також показано, де фермери працювали вільно, а де їхні землі були під контролем Росії. Відповідно до аналізу NASA Harvest, приблизно 22 % сільськогосподарських угідь України, у тому числі 28 % озимих і 18 % ярових, знаходяться під контролем Росії.

Уряд спрощує умови ведення агробізнесу та усуває адміністративні бар’єри

Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку проведення випробувань та державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів. Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Цим рішенням Уряд спростив для бізнесу оформлення дозвільних документів та узгодив проведення цих процедур із вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану».

«Економіка країни має працювати задля перемоги. Сьогодні ми схвалили рішення, яке сприяє веденню агробізнесу в умовах війни. Простіше кажучи, на час воєнного стану і на 90 днів після його скасування бізнесу під час реєстрації пестицидів та агрохімікатів не потрібно звертатися до Держпродспоживслужби за висновком про проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Це значно скоротить час отримання адмінпослуги», – акцентував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

За чинним порядком, щоб отримати можливість продавати та використовувати пестициди й агрохімікати весь пакет документів подавали до Міндовкілля, а потім до Держпродспоживслужби для отримання висновку про проведення санітарно-епідеміологічної експертизи. Тепер на час воєнного стану усунули з переліку один дозвільний документ. При цьому, в Уряді звертають увагу, що отримання висновку про проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи повернеться по завершенню 90 днів після скасування воєнного стану.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у панельній дискусії від Німецько-українського агрополітичного діалогу

Вчора, 7 липня, відбулася четверта дискусія на тему «100 днів із вторгнення РФ: сучасний стан та перспективи продовольчої безпеки сільськогосподарських ринків у світі», яка проводиться в рамках серії онлайн-заходів «Чи змінить повномасштабне вторгнення Росії в Україну ринки агропродукції?», яка покликана привернути увагу до наслідків більш ніж 3-місячної війни росії проти України. У заході взяло участь керівництво ДУ «Держгрунтохорона».

Організатори серії панельних дискусій: Центр досліджень продовольства та землекористування Київської Школи Економіки (KSE Агроцентр, Україна), Інститут Лейбніца з сільськогосподарського розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO, Німеччина), Вагенінгенський університет та науково-дослідний центр (WUR, Нідерланди) та Німецько-український агрополітичний діалог (APD, Україна).

Повномасштабна військова агресія росії проти України принесла серйозні проблеми українському аграрному господарству. Авіаудари, окупація та активні воєнні дії, які відбуваються переважно в Південному, Східному та Північному регіонах, є серйозною загрозою для посівних та збиральних кампаній 2022 року.

За останні роки Україна стала важливим гравцем на світових ринках сільського господарства. Сьогодні на світових ринках на неї припадає майже 10% світового експорту пшениці, 15% експорту кукурудзи і понад 15% експорту ячменю. Якщо розглядати соняшникову олію, Україна становить близько 50% світового експорту. Окрім торгівлі зерновими та олійними культурами, сільське господарство України відіграє важливу роль як у внутрішній, так і у світовій продовольчій безпеці.

Росія, у свою чергу, також є одним із великих постачальників зерна і масел на світовому ринку: 18% світового експорту пшениці і 25% світового експорту соняшникової олії. У зв’язку з нинішніми і потенційними економічними санкціями, росія сама може зіткнутися з порушеннями в агропродовольчих ланцюгах постачання.

Експертами було розглянуто збитки та втрати в сільському господарстві України, вплив війни на внутрішню, глобальну та регіональну продовольчу безпеку, проаналізовано поточні та майбутні події на ринках сільського господарства у всьому світі та його окремих регіонах.

Захід синхронно перекладався німецькою та українською мовами.

ФАО розпочала новий проєкт для допомоги українським фермерам

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проєкт на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Проєкт, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», – зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв’язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проєкту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв’язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», – зазначив П’єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проєкт надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Звіт щодо ситуації на світовому ринку добрив від USDA

Світові ціни на добрива майже досягли рекордного рівня і можуть залишатися високими не лише до кінця 2022 року, але і далі. Про це повідомляє UkrAgroConsult.

Таке підвищення цін спричинене низкою чинників, зокрема й російсько-українською війною. Як результат спостерігається негативний вплив на світову сільськогосподарську галузь.

У звіті Міністерства сільського господарства США (USDA) зазначається, що у структурі витрат агровиробників Сполучених Штатів 1/5 частина припадає на добрива. А для виробників кукурудзи та пшениці ця цифра ще більша. Зокрема, на добрива припадає 36% операційних витрат фермерів, що вирощують кукурудзу, і 35 % у вирощуванні пшениці. Окрім підвищення цін, російське вторгнення в Україну погіршило і без того складну ситуацію з постачанням добрив і спричинило обмеження імпорту та експорту, що посилить дефіцит продукції.

Усе почалося зі зростання цін на природний газ у 2021 році, яке наклалося на перебої в ланцюгах поставок, спричинені пандемією COVID-19.

Ситуація ще поглибилася, коли росія та Китай ввели експортні обмеження, а потім вступили в силу міжнародні санкції проти Білорусі та росії. Ці дві країни є основними постачальниками добрив на світовий ринок. Останнім часом багато країн ввели обмеження на російський імпорт. У відповідь росія запровадила початкові обмеження на експорт азоту та комплексних азотних добрив до червня 2022 року. Із червня уряд росії дещо збільшив граничні обсяги квоти на експорт деяких добрив. Так, азотних добрив збільшити на 231 тис. тонн до 5,7 млн ​​тонн, комплексних або складних азотовмісних добрив — на 466 тис. тонн до 5,6 млн тонн.

У звіті зауважується, що разом Китай, росія, Сполучені Штати, Індія та Канада виробляють понад 60 % поживних речовин у світі. Найбільшим виробником є Китай, частка якого сягає приблизно 25%. Водночас він же сам є і найбільшим споживачем добрив.

При цьому у звіті зазначено, що росія та Білорусь відіграють вирішальну роль на світовому ринку добрив, адже на них припадає майже 20% світового експорту. Сполучені Штати закуповують 14% імпортних добрив у росії та 3% в Білорусі. Оскільки росія та Білорусь є двома обмеженими постачальниками калійних добрив, економічні санкції проти росії та прямі санкції щодо білоруського калію негативно впливають на світові пропозиції калію.

Війна між росією та Україною впливає на світові пропозиції добрив та продовольства. Унаслідок цього ціни, ймовірно, залишатимуться високими до закінчення російсько-української війни, оскільки нарощування виробництва добрив займає в середньому від 3 до 5 років за наявності необхідних резервів. Проте в деяких країнах запаси фосфатів і калію обмежені.

Деякі країни ввели обмеження на імпорт в рамках санкцій проти росії. 8 квітня Євросоюз запровадив квоти на імпорт деяких добрив у рамках пакету санкцій. Але це посилить тиск на світовий ринок добрив. Сполучені Штати також наклали санкції на росію, обмеживши доступ до частин трубопроводу й інших ресурсів, які можуть бути життєво важливими в їхньому процесі виробництва добрив. Також Євросоюз і США запровадили певні санкції і щодо білоруських добрив.

Також у звіті наголошується, що вторгнення росії в Україну призвело до зупинки українського виробництва добрив. Незважаючи на те, що Україна є відносно невеликим виробником, але за даними Міжнародної асоціації добрив, у 2019 році вона виробила 1,58 млн т добрив і забезпечила понад 75% внутрішнього споживання азоту.

Зазначається, що у 2021 році 65% імпортних добрив надходило в Україну з росії та Білорусі. Незважаючи на війну, українські фермери продовжують вирощувати сільськогосподарські культури в 2022 році, але наявні у них добрива були переважно закуплені у 2021 році. Враховуючи позицію України як основного експортера зернових і олійних культур, дефіцит добрив може ще більше скоротити українське виробництво, що вплине на глобальну продовольчу безпеку.

Глобальні перспективи у виробництві продовольства на 2023 рік можуть бути ще жахливішими, вважають в USDA. Оскільки російсько-українська війна триває, а постачання добрив залишається обмеженим, високі ціни, ймовірно, матимуть ще сильніший вплив на рішення щодо вирощування сільгоспкультур серед аграріїв США, та й і світу загалом.

Відбулося засідання робочої групи з питань адаптації аграрного сектору до зміни клімату

Сьогодні, 6 липня, керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у засіданні робочої групи з питань адаптації аграрного сектору до зміни клімату під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Мінагрополітики Дениса Башлика.

На засіданні були розглянуті та обговорені:

– основні документи та підходи для вирішення питань адаптації аграрного сектору до зміни клімату;

– вплив сільського господарства на зміну клімату та технології скорочення викидів парникових газів;

– Стратегія адаптації сільського господарства України до зміни клімату (підготовленої 2019 року) з пропозиціями щодо позицій, які потребують перегляду з урахуванням актуальних викликів сільської місцевості.

Також відбулася презентація проєкту методологічних рекомендацій з оцінки ризиків та вразливості соціально-економічних секторів та природних складових до зміни клімату.

Члени робочої групи надали пропозиції щодо процедури здійснення аналізу оцінки ризиків та вразливості сільського господарства до зміни клімату.

В Україні розпочалось збирання ріпаку

Аграрії Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Збирання проведено на площі 131,5 тис. га (1%) при врожайності 22,3 ц/га, намолочено 293,8 тис. тонн зерна нового врожаю в т.ч.:

– озимого ячменю обмолочено 106 тис. га при врожайності 23,5 ц/га намолочено 248,4 тис. тонн;

– озимої пшениці обмолочено 21,8 тис. га, при врожайності 18,1 ц/га намолочено 39,4 тис. тонн;

– гороху обмолочено 3,8 тис. га, при врожайності 5.2 ц/га намолочено 1.95 тис. тонн.

Крім того сільгосптоваровиробники Одещини розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 1 тис. га, намолочено 1,4 тис. тонн насіння.

Міжнародна підтримка громад та аграрних виробників

У результаті повномасштабного військового вторгнення росії в Україну низка громад та аграрних виробників в Україні страждають від війни. У зв’язку з цим Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО спільно з галузевими асоціаціями ГС «Всеукраїнська аграрна рада» та Всеукраїнською асоціацією громад реалізують проєкти на підтримку громад та аграрних виробників з метою забезпечення продовольчої безпеки. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Сьогодні наші міжнародні партнери показали дуже велику підтримку та солідарність, спільно з асоціаціями вони реалізують проекти, які допомагають підтримати агровиробників та громади у часи війни. Ці проєкти допомагають не лише підтримати продовольчу безпеку в регіонах, які постраждали від бойових дій, а й встановити партнерство між громадами та агровиробниками і відновити економічну активність», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» працює з сільськогосподарськими виробниками, які потребували додаткової підтримки для своєчасного забезпечення весняно-польових робіт і ефективного продовження сільськогосподарського виробництва.

«Уже сьогодні спільними зусиллями Всеукраїнська Аграрна рада доставила більш ніж 350 тонн необхідних товарів громадам тринадцяти областей, зокрема Харківської, Чернігівської, Київської, Донецької, Луганської, Миколаївської та Херсонської. Передала більше 300 кг насіння овочів та 35 тонн насіннєвої картоплі одноосібникам та домогосподарствам. На деокуповані території було передано комплекси Starlink, які дали можливості зберегти зв’язок та налагодити виробничі процеси на 23 аграрних підприємствах», – розповідає Андрій Дикун, Голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Всеукраїнська аграрна рада також створила оперативний юридично-консультаційний штаб, де аграрні підприємства можуть отримати необхідні консультації щодо організації господарського процесу. 53 аграрних підприємства отримали кредити на посівну завдяки юридично-консультаційній допомозі проекту.

Всеукраїнська асоціація громад впроваджує проєкт «Згуртовані громади», який спрямований на підтримку життєдіяльності громад та сприяння економічній активності в громадах під час війни. Завдяки цій ініціативі громади гуртуються через побратимство та взаємодопомогу задля Перемоги у війні та післявоєнної відбудови України.

Діяльність проєкту спрямована на організацію та адміністрування логістичних послуг для доставки необхідних товарів для забезпечення продовольчої безпеки. Всеукраїнська асоціація громад налагоджує співпрацю з громадами-партнерами в межах та поза межами України, з волонтерами, громадськими організаціями та благодійними фондами.

«Від початку реалізації проєкту, громади, які знаходяться в тилу, передали громадам, які опинилися в умовах активних бойових дій, понад 500 тонн продуктів та товарів першої необхідності. Це переважно харчі, медикаменти, засоби гігієни, одяг, ковдри, спальники, каремати, генератори та інші життєво необхідні товари. Допомогу отримали орієнтовно півсотні громад, які забезпечили їжею і усім необхідним близько десятка тисяч осіб на півмісяця. Йдеться не лише про мешканців постраждалих від російської агресії громад, а й про внутрішньо-переміщених осіб», – зазначив виконавчий директор ВАГ Іван Слободяник.

Наприклад, Гощанська громада Рівненської області передала 25,5 тонн продуктів харчування та засобів гігієни (картоплю, борошно, олію, макаронні вироби, консерви м’ясні, ковбаси, згущене молоко, соки, печиво) 6 громадам: Нововодолазьській, Роганській, Богудухівській, Краснокутській та Малинівській територіальній громадах Харківської області та Омельницькій громаді Полтавської області.

Також у рамках ініціативи «Згуртовані громади» проходять різноманітні консультації задля активізації економічних процесів громад в нових умовах, відновлення підприємницької діяльності та обміну досвідом вирішення проблемних питань, з якими кожного дня стикаються громади.

Детальніше:  

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) – це п’ятирічна Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що впроваджується компанією Кімонікс Інтернешнл.

Мета програми: прискорення економічного розвитку сільських громад України, що потребують найбільшої підтримки, шляхом покращення управління в сільськогосподарському секторі, що сприятиме розвитку більш продуктивних, сучасних та прибуткових мікро, малих та середніх сільськогосподарських підприємств (ММСП).

Цілі Програми USAID AГРО: покращення продуктивності та доступу до ринків у цільових ланцюгах доданої вартості, удосконалення функцій підтримки та нормативно-правової бази у аграрному секторі.

Програма USAID АГРО прийняла виклики війни і адаптувала свою діяльність, щоб допомогти реанімувати ланцюги постачання, відновити економічну активність агровиробників, побудувати сильну і життєздатну ринкову систему і забезпечити продовольчу безпеку в Україні та світі.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» взяло участь у робочій групі «Сталі сільськогосподарські практики як шлях до стійкого агровиробництва та адаптації до зміни клімату»

Сьогодні, 30 червня, відбулася робоча група «Сталі сільськогосподарські практики як шлях до стійкого агровиробництва та адаптації до зміни клімату», в якому взяло участь керівництво ДУ «Держґрунтохорона». Захід є продовженням загальнонаціонального полілогу «Місце природи в адаптації України до зміни клімату» і присвячений впровадженню сталих сільськогосподарських практик як шляху до стійкого агровиробництва та адаптації до зміни клімату.

У зв’язку з веденням повномасштабної війни на території України сільськогосподарський сектор стикається з серйозними викликами: забруднення, замінування та пошкодження полів, втрата техніки та врожаю, перебудова експортних ланцюгів, нестача пестицидів та агрохімікатів. В той самий час загрозу для сільськогосподарського виробництва становлять проблеми зі зміною клімату, частіші та інтенсивніші негативні погодні явища, втрата біорізноманіття.

На робочій зустрічі розглядалися та обговорювалися підходи до ведення більш збалансованого сільського господарства, такі як: регенеративне фермерство, ресурсозберігаюче сільське господарство, біодинамічні системи пермакультура, органічне землеробство. Було виділено чотири найбільш поширені сталі сільськогосподарські практики, які можуть бути перспективними природоорієнтованими рішеннями для українських аграріїв сьогодні та проаналізовано їхні сильні й слабкі сторони.

Міжнародний День поля на Кіровоградщині

24 червня ц.р. на базі Інституту сільського господарства Степу НААН України (с. Созонівка, Кропивницький район) відбувся Міжнародний День поля, на якому були представлені науково-інноваційні досягнення та конкурентоздатність сортів ранніх зернових культур в умовах Центрального регіону України.

Фахівці Кіровоградської філії ДУ «Держґрунтохорона» також прийняли участь у даному заході.

Науковці розказали аграріям області про особливості збирання та підготовки до зберігання врожаю ранніх зернових культур в умовах воєнного стану 2022 року.

Учасники наради та запрошені ознайомилися з агротехнологічними та селекційними дослідженнями Інституту сільського господарства Степу НААН, оглянули науково-демонстраційний полігон сортів та гібридів сільськогосподарських культур.

Аграріям, які присвятили своє життя праці на землі, були вручені відзнаки «Патріот поля» та «Фермерська династія».

Вітаємо з Днем Конституції!

Вітаємо вільний незламний український народ з Днем Конституції України!

Ця дата в календарі для кожного з нас не порожній звук. Прийняття конституції закріпило правові основи нашої незалежної і такої улюбленої душею і серцем України, її суверенітет і територіальну цілісність, яку зараз намагаються відібрати. Намагаються відібрати наше життя, гідність, недоторканність і безпеку, що є найвищою соціальною цінністю кожного українця згідно ст.3 Конституції України.

Наша Україна залишається незламною і могутньою завдяки кожному з нас. Зараз ми як ніколи об’єднані і згуртовані, ми стали ще ріднішими один одному. Ми Нація з великої літери і це побачив увесь світ.

Ми разом формуємо вільне, справедливе, солідарне суспільство, потужну та заможну державу. На наших жовтих полях встигає урожай щасливого майбутнього, а блакитне небо ніколи не сховає дим від російських ракет.

Зі святом нас, українці, з Днем Конституції!

Слава Україні!

Героям слава!

Довідково:

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проєктом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. На 24-годинному безперервному засіданні проголосували та ввели в дію Конституцію України. За її ухвалення проголосував 321 депутат.

Шляхи відновлення агросектору України після війни

З часу повномасштабного військового вторгнення РФ аграрний сектор України зазнав пошкоджень на $4,3 млрд. Про це повідомляє портал Мінфін.

Втрати від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами, прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд. Сільськогосподарської техніки пошкоджено майже на $1 млрд. $273 млн — втрати від руйнування зерносховищ.

Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим?

Продовжувати розробки інноваційних підходів ітехнологій

Інновації в аграрному секторі включають у себе широкий спектр технологій, починаючи з хімічного складу засобів захисту рослин, функціоналу сільгосптехніки, гібридів культур та тварин і закінчуючи підходами до оптимізації використання засобів виробництва, обробітку ґрунту та добрив.Вони розвивають економічну сталість істійкість до криз сільського господарства. За часівглобалізації та міжнародного партнерства інвестиції в інновації та розробки можна здійснювати і під час війни. Наприклад, більшість розрахунків та дизайну реально виконувати дистанційно. Для досліджень, які потребують інфраструктури, можна частково використовувати базу країн-партнерів тощо.

Кооперуватися зі світом

Навіть раніше інновації потребували кооперації зі світовою спільнотою. До війни, під час та після наша країна не повинна покладатись лише на власні сили. У кооперації з іншими країнами, організаціями (приватними та іншими) та науковцями буде досягнутийбільш якісний результат за коротші терміни.

Глибока інтеграція

Україна, а тим більше її аграрний сектор — глибоко інтегровані у світову економіку та її процеси. Тому наслідки згортання та, навпаки, зростання інвестицій в агроінноваціїв Україні повноцінно відображаються на світових ринках.

Що далі?

У перспективі 2−3 місяців за незмінних умов військового вторгнення українські аграрії продовжать проведення необхідних робіт. Тим не менш, із першим збором нового врожаю почнутьсясерйозні проблеми зізберіганням та експортом зерна, зокрема через неекспортований урожай минулого року.

Якщо проблема не вирішиться, частина збіжжя, скоріш за все, буде просто втрачена.Проте у довгостроковій перспективі, за умови припинення війни та перемоги України, аграрному сектору необхідні будуть інвестиції на відновлення. Якщо вони включатимуть складову з модернізації, Україна матиме шанс вийти на більш високий рівень продуктивності та застосування нових технологій у виробництві та зберіганні.

ДУ «Держгрунтохорона» взяла участь у заході «Ефекти зумовлені війною в Україні»

Сьогодні, 23 червня, відбувся онлайн захід в рамках IAMO ФОРУМУ 2022 «Ефекти зумовлені війною в Україні», в якому взяли участь керівництво та фахівці ДУ «Держгрунтохорона».

Захід організований Німецько-українським агрополітичним діалогом.

Вторгнення росії на територію України продовжує мати далекосяжні наслідки для всіх соціальних та економічних сфер України, а також інших країн Європи та Азії. В той час як негативні ефекти для аграрного виробництва, торгівлі та продовольчої безпеки країн-імпортерів широко обговорювалися, цей захід мав на меті зосередити увагу на менш помітних аспектах, таких як вплив на вищу освіту та сферу аграрних досліджень в Україні, мобільність мігрантів та біженців, а також вплив на економіку країн Центральної Азії.

Під час зустрічі було представлено короткостроковий прогноз розвитку аграрних ринків в Україні та вплив війни на аграрне виробництво і торгівлю продовольчими продуктами. Крім того, було розглянуто основні економічні виклики, зумовлені поточною кризою.

Захід синхронно перекладався українською/англійською мовами.

Керівництво ДУ «Держгрунтохорона» взяло участь у засіданні Бюро Президії НААН

Сьогодні, 22 червня, керівництво ДУ «Держгрунтохорона» взяло участь у засіданні Бюро Президії НААН з питання «Наукові засади розвитку органічного землеробства в Україні у контексті ініціатив Європейського Зеленого Курсу».

Питання безпеки та якості продуктів харчування набуло особливої актуальності для світової спільноти ще й з огляду на проблеми здоров’я та демографічні показники населення, а також періодичні пандемії впродовж останніх 20 років.

Як зазначив доповідач, директор ННЦ «Інститут землеробства НААН», член-кореспондент НААН Микола Ткаченко, нині органічне сільське господарство є стратегічним, перспективним та інноваційним напрямом розвитку сільського господарства у світі. Україна зацікавлена в активній участі у впровадженні Європейського зеленого курсу, зокрема, у приєднанні до зусиль ЄС щодо досягнення кліматично нейтральної економіки.

«Наша держава залишається прихильником Європейського зеленого курсу та стоїть на позиції, що органічне виробництво є однією із флагманських ініціатив у переході до сталого сільського господарства в Україні» — наголосив Микола Адамович.

В Україні стартували жнива

У південних регіонах розпочинається збір нового врожаю озимого ячменю. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Першими в Україні, у жнивні літні поля, вийшли аграрії Одещини. В Ізмаїльському районі стартував збір озимого ячменю. Перші обкоси на площі 7 тис. га при врожайності 21 ц/га, дали намолот 14,7 тис. тонн зерна нового врожаю.

Загалом, до збирання у цьому році в Одеській області підлягає 1 млн 61 тис. га озимих зернових. Зокрема, 551 тис. га озимої пшениці, 244 тис. га озимого ячменю, 50 тис. га ярого ячменю та 190 тис. га ріпаку.

Відповідно до аналогічного періоду минулого року, жнива ще не розпочиналися.

Посівна кампанія в Україні завершена

Аграрії України завершили роботи по посівній. Прогнозовані посіви основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складали 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га). Про це повідомляє Мінагрополітики.

За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку на 16 червня 2022 року, сівбу ярих культур завершено. У загальному результаті всього засіяно 95% площ від прогнозованих, що становить 13,4 млн га.

За підсумками посівної кампанії 2022, найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.

Площа посівів ярої пшениці та сої залишилася на рівні попереднього року. Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 702 тис. га.

Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік.

Так всіма категоріями господарств за оперативними даними посіяно:

– ярої пшениці 191,1 тис. га;

– ярого ячменю 951,4 тис. га;

– ярого ріпаку 34,1 тис. га;

– вівса 159,3 тис. га;

– гороху 131,0 тис. га;

– гречки 75,3 тис. га;

– проса 49,5 тис. га;

– кукурудзи 4 639,4 тис. га;

– цукрових буряків 180,6 тис. га;

– соняшника 4 702,7 тис. га;

– сої 1 212,6 тис. га;

– картоплі 1 104,2 тис. га.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га;

– жита посіяно 109 тис. га;

– ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.

Огляд збитків від війни в сільському господарстві України

За результатами, що підготовлені Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Ключові цифри згідно «Огляду збитків від війни в сільському господарстві України»:

– У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю – 2,135 млн дол. США. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень – мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Вартість обстеження земель з високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 мільйонів доларів США.

– Південні регіони, які зараз потерпають від окупації РФ та важких боїв, також є регіонами з найбільш розвиненою іригаційною інфраструктурою. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури становить 225 мільйонів доларів США.

– Окрім прямого пошкодження земель – окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. США залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.

– Сільськогосподарська техніка та обладнання також зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол. США.

– Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.

– Оціночна вартість загиблих тварин складає понад 136 мільйонів доларів США. Свійські тварини гинуть не лише безпосередньо від активних бойових дій, але й від обмеженого фізичного доступу на ферми, обмеженої можливості для закупівлі кормів та надання ветеринарних послуг. Орієнтовна кількість тварин, які загинули внаслідок агресії РФ у постраждалих районах становить 42 тис. голів овець і кіз, 92 тис. голів великої рогатої худоби, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. голів птиці.

З повним текстом Огляду збитків від війни в сільському господарстві України можна ознайомитися за посиланням.

ДУ «Держгрунтохорона» взяла участь в заході «Система збору аграрної статистики в Україні – потенційна роль громад та німецький досвід»

Вплив погодніх умов на формування врожаю

13 червня ц.р. відбувся онлайн-брифінг на тему: «Результати завершення посівної кампанії в Україні в умовах війни».

Як повідомила в ході брифінгу Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України, незважаючи на деякі малосприятливі особливості поточного вегетаційного періоду, від якого залежить урожай сільськогосподарських культур, погодні умови для формування пристойного валового збору ранніх зернових на сьогоднішній день залишаються цілком сприятливими. Про це пише АПК-Інформ.

«Незважаючи на те, що останніми днями ми спостерігаємо «хвилю тепла», або «хвилю спеки» в Україні, і відповідно, збільшення випаровування вологи з ґрунту, його зволоження на більшості площ під сільськогосподарськими культурами, а саме під ранніми ярими, під пізніми теплолюбними, під озимими, залишається на достатньому рівні. Проте не скрізь», – сказала вона.

За словами експертки, на сьогоднішній день цілком достатньо вологи фіксується на полях західних, північних, північно-східних, центральних областей. Що стосується півдня, то засуха в цьому регіоні була неминучою, де упродовж весни спостерігалися нетипові для даного періоду часу синоптичні процеси – починаючи з кінця лютого і до початку червня відбувалося домінування високого атмосферного тиску.

«Такі умови призвели до розвитку засухи. Починаючи вже з травня, засуху ми фіксували на півдні Одеської області, яка потім поширювалася, поглиблювалася. На сьогодні можемо сказати, що засуха триває в Одеській, Херсонській, Запорізькій, деяких районах Дніпропетровської і центральних районах Полтавської областей», – уточнила Т. Адаменко.

За її словами, оскільки урожай уже сформований, зниження врожайності через засуху не буде критичним.

Меморандум про співпрацю між ДУ “Держгрунтохорона” та Інститутом агроекології і природокористування НААН

Сьогодні, 16 червня, відбулася зустріч генерального директора ДУ “Держгрунтохорона” Юрія Зайцева з директором Інституту агроекології і природокористування НААН Оксаною Дребот.

Метою зустрічі стало підписання Меморандуму про співпрацю між інститутами, реалізація якого здійснюватиметься в наступних напрямках:

– участь у проєктах, які мають охоронну складову ґрунтового покриву (боротьба з опустелюванням та деградацією ґрунтів, дегуміфікацією, ерозією, забрудненням, наслідками військових дій);

– проведення міжнародних конференцій, семінарів, засідань «круглих столів» щодо вивчення та впровадження ґрунтозахисних, ресурсо- та енергозаощаджувальних технологій, точного землеробства, екологічної реабілітації ґрунтів, біологізації землеробства, органічного землеробство та органічних сировинних зон, впровадження геоінформаційних систем у сільському господарстві, визначення економічної ефективності агротехнологій;

– участь у навчальному процесі;

– видання наукової та методичної літератури, наукових публікацій.

Юрій Зайцев висловив сподівання щодо плідної співпраці, яка дасть більше можливостей і спільних проєктів, що стануть надзвичайно цінними у вирішенні важливих для країни аграрних питань.

На Рівненщині збільшили площі вирощування продовольчих культур

На Рівненщині у рамках посівної кампанії 2022 року збільшили площі, де має рости яра пшениця та гречка. Про це пише медіакомпанія Суспільне.

Як повідомляє керівниця департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Надія Переходько, посівна кампанія станом на початок червня майже завершена, площа посівів, якщо порівняти із минулим роком, не зменшилась. Йдеться про зернові культури, озиму та яру пшеницю. 40 тисяч гектарів засіяли соняшником, це теж не менше, ніж торік.

“В достатніх обсягах провели посадку картоплі і овочевої групи. Всі посівні площі не зменшені, а ярої пшениці навпаки збільшені. Зараз ще дехто досіває пізню культуру — гречку, то буде збільшена площа посіву і гречки”, — каже Надія Переходько.

Обласна військова адміністрація звернулась до аграріїв із проханням збільшити площі вирощування саме продовольчих культур.

“Це для того, щоб перекрити потребу і тих регіонів, які сьогодні цих культур не зможуть посіяти в прогнозованих обсягах”, — додала посадовиця.

Надія Переходько уточнила, що в останні кілька років у західних регіонах загалом збільшували площі посіву теплолюбних культур, таких як соняшник, соя, кукурудза. Цьогоріч на Рівненщині також збільшили площу культур для борщового набору.

В ОДА уточнили: в весняно-польовій кампанії засіяли 420 тисяч гектарів, 180 тисяч з них це ярі зернові та зернобобові культури. На другому місці за площею — картопля, нею засадили понад 70 тисяч гектарів землі. На третьму місці — соя, далі — соняшник, цукровий буряк та овочеві культури.

Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Аграрії України цьогоріч можуть отримати компенсацію за працевлаштування переселенців. Як повідомили в департаменті агропромислового розвитку, це питання є особливо важливим під час проведення жнивної кампанії та на початку сезону збирання плодоовочевої продукції в підприємствах. Про це повідомляє Львівська ОВА.

«Львівщина продовжує щоденно приймати вимушено переселених осіб і сьогодні доволі гостро стоїть питання їх працевлаштування. У той самий час аграрії області шукають сезонних робочих на свої плантації. Наше завдання поєднати ці інтереси і ми це робимо у тісній комунікації між виробниками, центрами зайнятості та територіальними громадами, які надали прихисток внутрішньо переселеним особам», – зазначила Тетяна Гетьман, директор департаменту.

Як пояснили в обласному центрі зайнятості, для вирішення питання працевлаштування переселених осіб Уряд України з резервного фонду виділив кошти для компенсації витрат роботодавців.

«Компенсація витрат надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування ВПО», – повідомив Василь Барилюк, керівник обласного центру зайнятості.

Посівна в Україні закінчується

В Україні вже засіяно майже 99,5% площ прогнозованих під яру пшеницю. Повністю завершили сівбу всіх культур ярої групи господарства Вінницької, Волинської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей. Про це повідомляє Мінагрополітики.

В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 81,7% від показників минулого року.

З наступного тижня в деяких регіонах вже почнеться збір врожаю озимих культур.

Станом на 09.06.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

– ярої пшениці 191,1 тис. га;

– ярого ячменю 951,2 тис. га;

– ярого ріпаку 33,4 тис. га;

– вівса 159,2 тис. га;

– гороху 130,6 тис. га;

– гречки 74,9 тис. га;

– проса 48,5 тис. га;

– кукурудзи 4 627,3 тис. га;

– цукрових буряків 180,6 тис. га;

– соняшника 4 685,8 тис. га;

– сої 1 211,8 тис. га;

– картоплі 1 104,2 тис. га .

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га;

– жита посіяно 109 тис. га;

– ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Онлайн захід «Система збору аграрної статистики в Україні – потенційна роль громад та німецький досвід»

З часу підписанням Угоди про асоціацію між Україною і ЕС було розпочато реформу децентралізації в Україні, яка охоплює адміністративно-територіальну реформу, фінансову реформу та ряд інших вагомих політичних та адміністративних змін. В частині імплементації Угоди також закладені питання реформування і гармонізації української системи аграрної статистики. Таким чином, процеси децентралізації і імплементації Угоди про асоціацію можуть стати новим поштовхом для розвитку аграрної статистики та активного залучення до цієї системи територіальних громад.

На цьому тлі проєкт Німецько-український агрополітичний діалог проводить захід в онлайн форматі на тему «Система збору аграрної статистики в Україні – потенційна роль громад та німецький досвід» з метою обговорення перспектив та підходів для подальшого розвитку аграрної статистики України та визначення потенційної ролі громад в цьому процесі.

Захід відбудеться 16.06.2022 з 10:00 до 12:00 в онлайн форматі.

Ознайомитися з програмою

Україна налагоджує альтернативні канали аграрного експорту

Незважаючи на війну та повне блокування морських портів Україна поступово налагоджує альтернативні канали експорту та навіть збільшує їх. Про це повідомляється на facebook сторінці УКАБ.

За травень 2022 року вдалося експортувати 1 014 тис. т зернових культур (+63% до показника квітня 2022 року), 408 тис. т олійних культур (в 2,5 рази більше показника квітня) та 219 тис. т рослинних олій (+50% до квітня).

Найбільше продукції було експортовано морським шляхом (за допомогою барж по Дунаю до румунських морських портів). Таким чином, вдалося вивезти 46% аграрного експорту в травні. Далі йде залізниця – 41%, автомобільний транспорт – 12% та пароми – 1%.

Такі показники – це результат злагодженої роботи українських аграріїв, Уряду та наших закордонних партнерів, адже до початку війни таких маршрутів, а тим паче експорту в таких обсягах просто не існувало.

Попри це, поки що пропускна здатність альтернативних маршрутів залишається низькою для того, щоб українські аграрії мали фінансову можливість безпроблемно вести свою діяльність, планувати збір врожаю та наступну посівну. Для цього місячний обсяг експорту має становити хоча б 3 млн т, і саме розблокування морських портів допомогло б вирішити це питання. Особливо гостро це питання стоїть на фоні того, що через 2–3 місяці Україна розпочне збір нового врожаю.

Затверджена Методика визначення збитків, завданих земельному фонду внаслідок воєнних дій

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації (Наказ від 18.05.2022 р. № 295). Про це повідомляє Мінагрополітики.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

– витрати на рекультивацію земель;

– збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

– витрати на відновлення меліоративних площ.

Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).

Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф.

Україна залишається найбільшим експортером ріпаку в Європі

Ріпак – олійна культура, яка дозволяє не лише виробляти ріпакову олію, а й бути сировиною для виробництва біодизелю. На фоні зростання цін на енергоресурси і одночасної обмеженої пропозиції рослинних олій різних видів, в світі спостерігається збільшення обсягів виробництва ріпаку та зростають обсяги світової торгівлі. Про це повідомляється на facebook сторінці УКАБ.

Україна бере активну участь в забезпеченні світу даним видом олійних культур. Так, за результатами 2021 року ми займаємо 3-тє місце в рейтингу найбільших світових експортерів ріпаку.

Якщо розглядати ТОП-5 найбільших світових експортерів ріпаку в світі в 2021 році, то він виглядає наступним чином:

▪ №1: Канада з обсягом 8,4 млн т;

▪ №2: Австралія – 3,5 млн т;

▪ №3: Україна – 2,7 млн т;

▪ №4: Нідерланди – 1,6 млн т;

▪ №5: Франція – 1,3 млн т.

В 2020 році Україні вдалося перебувати на другом місці в світовому рейтингу найбільших експортерів ріпаку. Хоча в 2021 році обсяги українського експорту практично не змінилися, Австралії вдалось змістити українських аграріїв на одну сходинку вниз, збільшивши свої експортні відвантаження ріпаку вдвічі.

Водночас Україна залишається найбільшим експортером ріпаку в Європі.

Для врожаю 2022 року Україну посіяла 1,4 млн га озимого ріпаку, що на 40% перевищує показник попереднього року. На початок літа стан посівів ріпаку гарний і можна очікувати на непоганий валовий збір. Однак залишається відкритим питання з експортними логістичними можливостями України через блокування морських портів російськими військами. На жаль, альтернативні експортні шляхи не дозволяють вивозити весь необхідний обсяг вирощеної сільськогосподарської продукції, що призначена на експорт. Через це виникають проблеми як в українських аграріїв (неотримання так необхідних фінансових ресурсів для забезпечення подальшої діяльності), так і світової спільноти (недоотримання необхідної с/г продукції, включаючи ріпак). Тому розблокування українських морських шляхів є пріоритетною задачею обох сторін.

«Стамбульський план» для вирішення глобальної продовольчої кризи

В результаті інтенсивної багатосторонньої дипломатії Туреччини щодо забезпечення миру з початку російсько-української війни під егідою ООН була підготовлена дорожня карта для вирішення глобальної продовольчої кризи, яка виникла через тривалу війну. Про це повідомляє турецьке інформаційне агентство «Анадолу».

Туреччина вже деякий час веде дипломатичний рух, щоб створити механізм для забезпечення безпечного надходження запасів зерна в Україні на світові ринки. За результатами переговорів була підготовлена ​​дорожня карта щодо функціонування «зернового коридору».

Деталі дорожньої карти будуть обговорені найближчими днями на зустрічі, яка відбудеться за участю України, росії, Туреччини та представників ООН.

На чотиристоронній нараді будуть оцінюватися такі питання, як маршрут, страхування та безпека кораблів, особливо розмінування в регіоні.

Очікується, що близько 20 мільйонів тонн зерна з України та росії будуть доступні світові завдяки механізму командного центру, який планується створити в Стамбулі (Туреччина).

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів окремі телефонні розмови з Президентом України Володимиром Зеленським та президентом росії Володимиром Путіним, обговорюючи «зернові коридори».

У розмові з Зеленським Ердоган наголосив, що Туреччина надає особливого значення проєкту створення безпечного коридору для експорту української сільськогосподарської продукції морем.

Ердоган також зазначив, що вони позитивно ставляться до участі в командному центрі, який буде створений за участю сторін і посадових осіб ООН, і розміщення центру в Стамбулі.

За словами дипломатичних джерел, Зеленський і Путін також позитивно оцінюють співпрацю на «зерновому коридорі».

Прогноз урожаю в умовах війни

Україна в умовах агресивної та брутальної війни з боку росії, попри окупацію територій та замінування полів, завдяки мужності українських аграріїв буде забезпечена зерном та зможе експортувати частину врожаю на світовий ринок. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.

За прогнозами Асоціації, Україна може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т. з площі близько 18,8 млн га. При цьому експорт з України в новому сезоні може сягнути 30 млн т, за умови збільшення вдвічі пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності, Україна може розраховувати на обсяг експорту 12-18 млн т в 2022/2023 маркетинговому році.

Окрім того, перехідні залишки в 2021/2022 маркетинговому складуть близько 25 млн т, а в 2022/2023 МР за оптимістичними прогнозами можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними – близько 43 млн т.

Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що звичайно суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з врахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т пшениці.

Ячменю в цьому році можемо зібрати на рівні 6,6 млн т (в 2021 – 10,1 млн т), а експорт в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (в минулому році 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т). Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 – 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/2023 МР очікується на рівні 1,3 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 – 3,5 млн т), а експорт 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Україна та країни партнери, також ЄС на всіх рівнях, працюють над тим, щоб збільшити пропускну здатність альтернативних логістичних шляхів, прибравши всі бюрократичні та технічні перешкоди. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць.

Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах. Брак і дорожнеча продовольства може спричинити за оцінками ООН голод в багатьох бідних країнах світу, масові протести та заворушення, і як наслідок масову міграцію людей з країн Африки та Близького Сходу до ЄС.

Національний Український Стенд на 5th Szechenyi Exchange Budapest

До уваги українських агровиробників!

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Асоціацією «Дунайська Соя» організовує Національний Український Стенд на 5th Szechenyi Exchange Budapest: https://bit.ly/3GJ54To.

Дата: 9 червня 2022 року.

Місце: Vigadó Hall, H-1051, Vigadó Square 2 (м. Будапешт, Угорщина).

Стенд: №3.

Реєстрація на захід за посиланням https://szechenyi-boerse.de/en/tickets/.

Ви матимете змогу поспілкуватися з партнерами та знайти нові можливості для розвитку експортної логістики.

Для представників українських компаній надається можливість придбати вхідний квиток на захід зі знижкою 20%.

Код знижки: H5U4DZPH.

Для того щоб дані про вашу компанію були поширені серед відвідувачів Національного Українського Стенду, пропонуємо заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/q4T7sB3HwLx9Yjmb6.

Підсумки конкурсу дитячих малюнків “Збережімо ґрунти рідної України” — 2021

Підведено підсумки щорічного конкурсу дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ» — 2021, приуроченого до Міжнародного дня ґрунтів (World Soil Day).

Це вже третій конкурс. У першому, 2019 року, участь взяли до сотні малюнків, а 2020 року — понад 6 тисяч! У цьому, третьому (2021 рік), журі розглядало майже 2 тисячі малюнків!

Вражає творчий підхід до теми конкурсу, індивідуальне бачення проблем довкілля і ґрунтів зокрема. З якого б куточка України не був конкурсант, їх об’єднує небайдужість до рідної землі, відповідальність за довкілля.

Традиційно висловлюємо подяку як конкурсантам, так і їхнім батькам, учителям, вихователям, чиновникам освітньої сфери — усім, хто долучився до конкурсу.

Підтримка дуже важлива для юних талантів — вона окриляє, надає впевненості, відчуття потрібності і небайдужості до себе. Діти — майбутнє нашої незалежної держави! Діти війни… Вони вже стали свідомими, впевненими, з власною позицією і баченням світу таким, яким він повинен бути.

Розглядаючи малюнки, з болем читаємо назви міст, сіл, селищ звідки наші юні художники — Маріуполь, Ізюм, Київська і Чернігівська області, Суми, Одеса, Херсонщина, Донецька і Луганська області.

Сподіваємося, віримо, що попри воєнні жахіття, конкурсанти і їхні однолітки у безпеці. Прийде час і наша славна Україна обов’язково буде жити мирним, сповненим мріями життям.

Переможців визначено в усіх оголошених номінаціях.

Багато малюнків надійшло з порушенням вимог конкурсу (неправильно оформлено заявки, фото малюнку замість скан-копії тощо), які, на жаль, за умовами конкурсу не розглядаються. Однак журі вирішило, що автори цих робіт отримають диплом учасника конкурсу.

Отже, третій щорічний конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ» (2021 рік), приурочений до Міжнародного дня ґрунтів (World Soil Day), завершено.

Вітаємо переможців й усіх учасників конкурсу!

В Україні змінилися правила фітосанітарного контролю

Починаючи із 27.05.2022 року діє Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» від 12.05.2022 р. № 2246-IX. Про це повідомляє buh.ligazakon.net.

Законом передбачається:

1. Під час воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування:

– зупиняється проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи планів державних випробувань пестицидів і агрохімікатів, матеріалів реєстрації пестицидів і агрохімікатів;

– для державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, у тому числі розпочатої до 27.05.2022 року, наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи не вимагається;

– державна реєстрація агрохімікатів не вимагається у випадках, передбачених ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», а також для таких товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, встановлених цим Законом.

2. Оригінали фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт, видані державою-імпортером, визнаються в Україні у паперовій та електронній формах.

Оригінали фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт видаються державним фітосанітарним інспектором:

– у паперовій формі – якщо цього вимагають фітосанітарні заходи країни призначення;

– в електронній формі – в інших випадках, у тому числі на вимогу особи.

3. На період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування огляд та відбір зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів) можуть здійснюватися державними фітосанітарними інспекторами, аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) та фахівцями фітосанітарної лабораторії, включеної до Переліку фітосанітарних лабораторій.

4. Упродовж трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану вантажі, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають документальним перевіркам, перевіркам відповідності та фізичним перевіркам, які проводяться у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або в зонах митного контролю на митній території України.

Створена платформа для фіксації збитків, завданих агросектору окупантами

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України від війни з росією – https://bit.ly/3PDsJsu. Про це повідомляється на сайті Асоціації.

Війна поставила під загрозу, зокрема продовольчу безпеку світу. Російські війська цілеспрямовано мінують поля, викрадають та підривають сільськогосподарську техніку, знищують об’єкти аграрної інфраструктури.

Оцінка завданих збитків є важливим етапом в подальшій відбудові аграрного потенціалу нашої держави.

Головною ціллю платформи є фіксація та документація завданих збитків та шкоди для опрацювання органами державної влади та подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені:

– земельні ділянки;

– інфраструктурні об’єкти;

– сільськогосподарська техніка;

– вантажні та легкові автомобілі;

– запаси ресурсів;

– обладнання та устаткування;

– продукція тваринництва та рослинництва.

Електронна платформа для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України від війни з росією реалізована за підтримки: МХП, Агро-Регіон, Agricom Group, Gals Agro та AMAZONE.

Нацплан з відновлення України після війни

Відновлення України після війни має передбачати модернізацію і розвиток. Саме тому державі потрібна дієва політика сільського розвитку та окремий фінансовий інструмент її реалізації – Фонд розвитку сільських територій. Це не лише нагальні потреби України, це й частина євроінтеграційних викликів. Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація громад.

Політика сільського розвитку для України є критично важливою з багатьох причин:

• Україна завжди була і залишається переважно сільською країною (понад 30% населення живе у сільських населених пунктах) з глибокими історичними традиціями сільського укладу життя;
• війна різко поглиблює всі чинні проблеми українського села: безробіття, бідність, знелюднення, а занепад сіл загрожує продовольчій безпеці як кожної громади окремо, так і держави в цілому
• Україна розпочинає прискорену євроінтеграцію, а у ЄС є дієва політика сільського розвитку та відповідні фінансові інструменти (у т.ч. для держав-кандидатів), і до цього нам потрібно бути готовими.

Однак політики сільського розвитку в Україні наразі фактично немає. Відсутні стратегічні та планувальні документи. Бракує навіть розуміння пріоритетності, цілей та змісту цієї політики. І головне – немає фінансового інструменту.

Рамковими стратегіями (Національна економічна стратегія до 2030 року та Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки) передбачено утворення Фонду розвитку сільських територій та запровадження цілісної державної політики у сфері сільського господарства та розвитку села. Однак приписи цих стратегій станом на зараз не реалізовані. Хоча у Верховній Раді ще рік тому було зареєстровано відповідний законопроект (№5584 від 28.05.2021).

Всеукраїнська асоціація громад вважає, що при формуванні Національного плану відновлення України не можна випустити з уваги потребу у створенні цього критично важливого фінансового інструменту. Саме тому ВАГ подала до робочої групи “Нова аграрна політика” пропозиції щодо утворення та налагодження діяльності Фонду розвитку сільських територій.

Сільський розвиток є важливою частиною Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2021–2027 роки. Її основними цілями є зміцнення соціальної, екологічної та економічної стійкості сільських територій, покращення соціально-економічної структури та зайнятість у сільській місцевості.

Євроінтеграція  може відкрити для України доступ до інструменту підтримки країн-кандидатів IPA, складовою якого є IPARD III – інструмент підтримки країн-кандидатів щодо розвитку сільських територій та сталого сільськогосподарського сектора. Серед напрямів підтримки: розробка стратегій місцевого розвитку та розбудова соціального капіталу громад (підхід ЛІДЕР), інвестиції в інфраструктуру сільських громад, диверсифікація зайнятості (продукти з високою доданою вартістю, бджільництво, ремесла, сільський туризм тощо), підвищення спроможності місцевої влади, агроекологічні та кліматичні заходи.

Вітаємо з Днем Києва!

Сьогодні столиця України відзначає свій день народження, їй виповнюється 1540 років. Київ – особливе місто. Немає такої людини, яка б не знайшла тут щось своє.

Затишні та сповнені історією вулички Подолу й широкі проспекти спальних районів – заворожують по-своєму. Та головне у Києві те, що ти постійно чуєш його серцебиття. Серцебиття, яке заряджає.

У цьому році святкування Дня Києва відбувається в умовах війни, яка все ще точиться на території нашої держави.

Нині ми лише з ностальгією можемо згадувати великі концерти, фестивалі їжі, ярмарки, які відбувалися протягом декількох днів святкування. Нині ми не можемо святкувати, коли російське вторгнення продовжує руйнувати наші міста, родини і долі невинних людей. Російські ракети, авіація та артилерія не припиняють вбивати. Українські міста руйнуються. Деякі майже повністю знищені.

Київ – серце України, а Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Попасна та всі інші міста і села – його душа. І коли душі боляче, серце не може не плакати.

З Києва почався відлік великої культури великого народу. Однак зараз ми на межі виживання. Київ за свою історію пройшов через жорстокі війни. Він, як і кожне інше місто нашої єдиної України, заслуговує після всіх втрат і всіх трагедій на життя в мирі. У вічному мирі.

В цей день хочеться подякувати Збройним Силам України, які захищають нашу державу та зупиняють армію окупантів, яку називали однією з найпотужніших армій світу. Ваш опір, ваша стійкість, ваша хоробрість дають змогу Україні вижити.

Також вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну.

Довідково. Офіційно прийнятою датою заснування Києва вважається 482 рік. За легендою, його заснували полянський князь Кий з братами Щеком і Хоривом, а також сестрою Либіддю. Назву місто отримало на ім’я Кия – найстаршого з братів, який і вважається засновником міста.

Вперше День Києва відзначили в 1982 році – тоді місту виповнилося 1500 років. З того часу столиця відзначає свято щорічно.

Ситуація щодо посівної в Україні

Посівна в Україні продовжується, ярої пшениці посіяно 98,5 % від показників минулого року, 95% площ прогнозованих під ярий ріпак, вже засіяно. Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Полтавська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 78% від показників минулого року. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області збільшили площі посіву ярої пшениці від 5% до 10%.

На 26.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За даними структурних підрозділів сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

– ярої пшениці 189,3 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 175,4 тис. га;

– ярого ячменю 928,4 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 337 тис. га;

– ярого ріпаку 31,7 тис. га всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);

– вівса 156,9 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 177,9 тис. га;

– гороху 125,9 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 231,1 тис. га;

– гречки 57,7 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 51,3 тис. га;

– проса 41,3 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га;

– кукурудзи 4 405 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 5 140,1 тис. га;

– цукрових буряків 182,1 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га;

– соняшника 4 267,9 тис. га орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 6 123,4 тис. га;

– сої 1 151,7 тис. га за цей період в 2021 році було посіяно 1 219,2 тис. га;

– картоплі 1 106,9 тис. га всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року,

– жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше,

– ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Національна платформа продовольчої безпеки

В Україні створена Національна платформа продовольчої безпеки, яка діє на базі Держпродспоживслужби. Вона дозволяє об’єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій та забезпечити харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується Держпродспоживслужбою за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За інформацією Мінагрополітики до платформи вже долучилися 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад. Загалом до платформи долучилися більше 4,1 тисяч користувачів.

Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне для всіх учасників. На головній сторінці можна завантажити інструкцію, яка роз’яснить користувачу як працювати з платформою.

Запустили Огляд продовольчої безпеки та політики України

Експерти центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) та Міністерство аграрної політики України запустили Огляд продовольчої безпеки та політики України. Регулярний моніторинг продовольчої безпеки та аграрної політики у воєнний час в Україні має допомогти стейкхолдерам сектору та іншим зацікавленим сторонам у прийнятті політичних та бізнес рішень, зазначають експерти. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Огляд відбувався за такими напрямами

ГЛОБАЛЬНИЙ ПОГЛЯД

Блокований експорт і поставлена під загрозу поточна посівна кампанія призвели до різкого зростання цін на світовому ринку, створюючи не лише ризики підриву діяльності агропродовольчого сектору країни та національної економіки в цілому, але і передумови для голоду сотень мільйонів людей по всьому світу.

ВНУТРІШНІЙ ПОГЛЯД

На сільське господарство припадає близько 20% ВВП України і більше 40% загальних доходів від експорту. Сільськогосподарські виробники забезпечують місцеве населення майже 100% споживання основних сільськогосподарських культур, овочів і не менше 80% споживання м’яса.

ДОСТУПНІСТЬ ПРОДОВОЛЬСТВА

До вторгнення Індекс доступності продовольства становив 12,4, що означало, що людина із середньою заробітною платою могла купити продуктів харчування на 12,4 місяці. Поточний показник становить 7,7, що означає зниження купівельної спроможності середнього споживача в Україні на 37,9%.

ЦІНИ НА ПРОДОВОЛЬСТВО

Основними причинами підвищення цін стали зростаючі світові ціни на продовольство і енергоносії, викликані, серед іншого, масштабними інфраструктурними руйнуваннями, збільшенням витрат на логістику, збоями в операційній діяльності та поставках в Україні.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ТА ЗЕМЕЛЬНА ПОЛІТИКА

В агропродовольчу політику України внесені важливі зміни в якості відповіді на проблеми, що виникли в результаті вторгнення росії. Вони дійсні на період воєнного часу і поширюються на малих та середніх сільськогосподарських виробників.

7 квітня відбулися зміни в законодавстві про земельні у сільському господарстві, які діють у воєнний час. Основна зміна стосується оренди сільськогосподарських земель державної та комунальної власності (за винятком земель, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать державним, муніципальним підприємствам, установам, організаціям), а також земель, які залишаються у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського спільного акціонерного товариства, нерозподілених і незаттебуваних земельних ділянок та земельних ділянок (паїв) для цілей аграрного виробництва терміном до одного року.

Проєкт здійснюється за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, Світового банку та ЄБРР.

Обговорення нинішньої ситуації в Україні на GrainCom-22

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України та аграрних міністерств країн Східної Європи взяли участь у конференції GrainCom-22, яка відбувалася з 17 по 19 травня в Швейцарії, м. Женева. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

На сесії стратегічних тривог та способів боротьби з ними обговорювалося, як нинішня ситуація в Україні впливає на світовий агробізнес, ціни та торгівлю.

Учасниками цієї панелі були: заступник Міністра економічного розвитку України Тарас Качка, координатор делегації у Світовій організації торгівлі (WTO) Марія-Крістіна Козій та старший співробітник з ланцюжків постачання Всесвітньої продовольчої програми ООН (WTF) Магда Юрковеха. Модератор – радник Міністерства агрополітики та продовольства України Роман Русаков.

Серед основних тез, які пролунали на сесії:

– Україна має значний прогрес в експортуванні зерна до ЄС, але це не покриває довоєнний експорт. Для того щоб Україна могла гарантувати світу зі свого боку 100% продовольчу безпеку та виконання всіх контрактних зобов’язань, вона має відновити доступ до своїх морських портів. Так, у квітні було експортовано близько 1 млн тонн зерна. Навіть якщо подвоїти цей показник, це не компенсує втрати доступу до моря, адже морські порти дозволяли експортувати в місяць до 6 млн тонн зернових та олійних.

– Потреба міжнародного зернового ринку в українських поставках посилилася і з огляду на те, що Індія встановила заборони щодо вільного експорту своєї пшениці.

– Україні знадобиться декілька років, щоб відновити сільськогосподарське виробництво через збитки, завдані війною.

На переконання Тараса Качки, проблема продовольчої безпеки потребує політичних рішень, «то ж операція Ocean Shield в Аденській протоці дедалі частіше згадується в контексті проблеми розблокування українських портів».

«Україна за будь-яких обставин залишатиметься на зерновому ринку. Це не мантра – це реальність. Зусилля зі спрощення логістики між Україною і ЄС дадуть свої плоди. Але найголовніше – ми будемо на ринку доти, доки світ комерції буде живити потік зерна угодами», – підкреслив він.

Марія-Крістіна Козій наголосила, що члени СОТ закликають до вжиття заходів у рамках мандату Організації з метою забезпечення відкритої, прозорої та передбачуваної торгівлі с/г продукцією. Члени організації засуджують агресію рф проти України та стверджують, що будь-які перешкоди до експорту українських с/г товарів мають негативний вплив на світові ринки та світову продовольчу безпеку.

Магда Юрковеха підкреслила, що мандат WFP полягає в боротьбі з голодом і запобіганні відсутності продовольчої безпеки. У цьому контексті це означає підтримку безперервності бізнесу українських фермерів. «Тому ми хочемо не тільки купувати зерно в українських розробників, а й максимізувати експортні можливості для нього, розширюючи кількість коридорів і впроваджуючи нові або ті, що менше використовуються комерційними структурами», – сказала вона.

Крім цього, вона наголосила, що WFP використовуватиме свій політичний вплив на міжнародну спільноту, щоб говорити про загрози світового голоду через порушення експорту України, наголошуючи на необхідності створення умов для розблокування чорноморських портів.

Продовольча безпека для України від ФАО

У рамках заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки та джерел засобів для існування сімей в Україні, які проживають у сільській місцевості, які перебувають у вразливому становищі, Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) поширила серед 17 740 домогосподарств з десяти областей країни набори з насіннєвою картоплею, щоб вони могли посадити його та восени отримати врожай. Про це повідомляє пресслужба ФАО.

У рамках цієї кампанії, що фінансується Європейським союзом (ЄС) та Центральним фондом реагування на надзвичайні ситуації (СЕРФ), буде охоплено близько 46 000 осіб.

“Зараз дуже важливо допомогти фермерам, причому і великим, і дрібним, і тим сім’ям, які займаються присадибним господарством , – зазначив уповноважений відповідальний співробітник ФАО в Україні П’єр Вотє. – Сільське господарство є одним з основних секторів економіки України та має велике значення для забезпечення продовольчої безпеки країни. Воно також є одним з основних джерел доходу для 12,6 млн осіб, що живуть у сільській місцевості та становлять майже третину населення країни”.

Загалом за останні тижні нужденним було роздано 862 тонни насіннєвої картоплі. Розподіл картоплі проводився своєчасно перед весняною посадкою, щоб у вересні можна було отримати врожай цього поживного продукту.

Кожна сім’я або домогосподарство, що складається в середньому з 2,6 особи, отримали набір з 50 кг насіннєвої картоплі, посадивши яку, як очікується, вони зможуть зібрати близько 600 кг картоплі. Вирощену картоплю можна протягом багатьох місяців зберігати для споживання в майбутньому, використовувати для посадки в наступні сезони або продавати на місцевих ринках.

У кожному населеному пункті ФАО тісно співпрацювала з місцевою владою та партнерами щодо здійснення проекту, які допомагали у виборі одержувачів допомоги, розподілі наборів, контролі та взаємодії з спільнотами.

“Завдяки нашій співпраці з ФАО ми поставили 2,5 тонни картоплі до Рудківської об’єднаної територіальної громади Львівської області. Ця допомога була надана 50 домогосподарствам, в яких проживають внутрішньо переміщені особи, – сказав голова правління Львівської аграрної палати, партнера ФАТ з реалізації – Важливо, щоб така організація, як ФАО, дійсно допомагала людям, і сьогодні вона допомагає, зокрема, тим, хто займається виробництвом, тому що одне із завдань ФАО полягає у забезпеченні виробництва продуктів харчування на місцях”.

До 300 домогосподарств Львівської області на заході України було доставлено близько 15 тонн насіннєвої картоплі. З них 30 наборів було роздано сім’ям у селі Хлопчиці Рудківської об’єднаної територіальної громади. Наразі у цьому селі проживає понад 150 внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів України.

Дніпропетровська область у центральній та східній Україні – це ще одна область, де пройшла кампанія з розподілу насіннєвої картоплі, в рамках якої набори отримали 3690 домогосподарств. Частину з них було доставлено до 41 села Верхньодніпровської об’єднаної територіальної громади, мешканці яких надали дах 2 685 внутрішньо переміщеним особам.

“Деякі компанії закрилися, провели скорочення або звільнили людей. Ми не можемо забезпечити місцеве населення роботою. Нам потрібно думати про те, як прогодувати людей цієї зими”, – сказав голова Верхньодніпровської об’єднаної територіальної громади Генадій Лебід, зазначивши, що через викликані конфліктом перебоїв та невизначеності люди прагнуть вирощувати овочі та фрукти на своїх городах, щоб прогодувати сім’ю.

Посівна в Україні продовжується

Як повідомляє Мінагрополітики в Україні триває посівна: у загальному результаті майже 98% площ прогнозованих під яру пшеницю вже засіяно.

Так посівну ярої пшениці закінчили наступні області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.

Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Сівба ярої пшениці за показникми до попереднього року складає 98%.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

– ярої пшениці 188,6 тис. га;

– ярого ячменю 927,5 тис. га;

– ярого ріпаку 28,4 тис. га;

– вівса 156,8 тис. га;

– гороху 124,8 тис. га;

– гречки 37,4 тис. га;

– проса 32,1 тис. га;

– кукурудзи 4 170,2 тис. га;

– цукрових буряків 182 тис. га ;

– соняшника 3 940,3 тис.;

– сої 982,7 тис. га;

– картоплі 1 074,6 тис. га.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га;

– ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Робоча зустріч ДУ «Держґрунтохорона» та Інституту агроекології і природокористування НААН

19 травня ц.р. відбулася робоча зустріч державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та Інституту агроекології і природокористування НААН.

На зустрічі обговорювалися питання видавництва «Агроекологічного журналу» співзасновниками якого є обидва інститути та подальшу співпрацю інститутів у період воєнного стану.

Розглянули питання щодо розширення складу редакційної колегії видання «Агроекологічний журнал» фахівцями державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», а саме:

Зайцева Юрія Олександровича, доктора економічних наук, професора – на посаду заступника Головного редактора журналу;

Зінчука Миколу Івановича, кандидата сільськогосподарських наук, доцента – в члени редакційної колегії;

Куліджанова Елгуджу Вахтанговича, кандидата сільськогосподарських наук, доцента – в члени редакційної колегії.

З метою подальшої співпраці між інститутами запропоновано Меморандум між державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» в особі генерального директора ­– Зайцева Юрія Олександровича та Інститутом агроекології і природокористування НААН – в особі директора Дребот Оксани Іванівни.

Реалізація меморандуму здійснюватиметься в наступних напрямках: участь у проєктах, які мають охоронну складову ґрунтового покриву (боротьба з опустелюванням та деградацією ґрунтів, дегуміфікацією, ерозією,  забрудненням, наслідками військових дій); проведення міжнародних конференцій, семінарів, засідань «круглих столів» щодо вивчення та впровадження ґрунтозахисних, ресурсо- та енергозаощаджувальних технологій, точного землеробства, екологічної реабілітації ґрунтів, біологізації землеробства, органічного землеробство та органічних сировинних зон, впровадження геоінформаційних систем у сільському господарстві, визначення економічної ефективності агротехнологій; участь у навчальному процесі; видання наукової та методичної літератури, наукових публікацій.

На зустрічі Орест Фурдичко вручив в.о. заступниці генерального директора з наукової діяльності Світлані Романовій свідоцтво старшого дослідника з екології.

План швидкого реагування для України

Війна в Україні, що почалася 24 лютого 2022 року, призвела до масштабних людських страждань у всіх регіонах країни. Оскільки динаміка війни продовжує розвиватися, значна частина населення страждає від пошкодження критичної інфраструктури, відсутності базових послуг та перебоїв у ланцюгах поставок, що вимагає багатосекторної гуманітарної допомоги. Про це повідомляє пресслужба ФАО.

ФАО працює на Україні з 2003 року і після початку війни розробила та оновила свій План швидкого реагування для надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки тих, хто постраждав від конфлікту найсильніше.

Заходи ФАО у відповідь включають надання ресурсів для рослинництва і тваринництва, а також грошових коштів для надання підтримки найбільш постраждалим дрібним фермерам і тваринникам для дотримання зумовлених сезонним термінів. Така підтримка дозволить домогосподарствам виробляти овочі, зернові культури, молоко, м’ясо та яйця, та прогодувати себе.

П’єр Вотє додав: “Найближчими тижнями ФАО надасть 3 700 домогосподарств (9 600 осіб) багатоцільову грошову допомогу, а понад 14 600 сільських сімей (38 000 осіб) – набори для вирощування овочів з метою відновлення виробництва продуктів харчування для споживання та продажу. Плануємо також роздавати свійську птицю і надавати підтримку тваринникам, які перебувають у вразливому становищі, шляхом надання кормів і вітамінно-мінеральних добавок для тварин.

З метою підвищення доступності продовольства ФАО закликає мобілізувати 115,4 млн дол. США для підтримки 979 320 дрібним фермерам і середнім виробникам до кінця грудня 2022 року. На сьогоднішній день ФАО вдалося отримати 11 млн. дол. США. Фінансові внески надали Австралія, Бельгія, компонент швидкого реагування на СЕРФ, ЄС, Франція, Японія, Фонд Луї Дрейфуса, Гуманітарний фонд України та Бюро гуманітарної допомоги ЮСАІД.

Вітаємо науковців з професійним святом – Днем науки в Україні!

Шановні науковці!

Сьогодні ми святкуємо день української науки – професійне свято всіх, хто своєю цілеспрямованістю і оригінальними ідеями вносить вклад в розвиток вітчизняної науки і професійної освіти, нарощує науково-технічний потенціал нашої країни.

ДУ «Держгрунтохорона» як наукова установа, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці продовжує працювати та залишатися рушійною силою наукового прогресу, важливою складовою процвітання держави. Ми цінуємо професіоналізм наших колег, вдячні за продуктивну співпрацю і підтримку у вирішенні спільних перспективних завдань.

У цей святковий день прийміть щирі слова вітання та побажання кожному з Вас міцного здоров’я і щастя, бадьорості та оптимізму, нових оригінальних ідей і успішних проєктів.

Видатний український філософ, богослов та письменник Феофан Прокопович писав: «Наука ‒ це корінь і насіння…». Кожна зернинка наукової ідеї, посіяна дослідником у родючий ґрунт експериментів, дослідів та досвіду проростає квіткою нового знання з міцним корінням істини.

Євросоюз організує «коридори солідарності» для українського зерна

Європейський Союз допоможе Україні вивезти на зовнішні ринки призначені для експорту зернові, заблоковані у морських портах внаслідок російської воєнної агресії. Про це повідомляє Укрінформ.

Як повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, Міністри розглянули підтримку економіки України шляхом лібералізації торгівлі та спрощення транспортного сполучення. «Є план дій щодо запровадження так званих зелених коридорів для України. Ми маємо допомогти Україні продовжувати виробництво та експорт зерна. Сховища України наразі заповнені, але вони не можуть експортувати це зерно. Їм необхідно звільнити складські потужності для прийняття наступного врожаю. Тож ми працюємо над тим, щоб допомогти вивезти це зерно потягами, через «коридори солідарності» – повідомив Боррель

Високий представник ЄС зауважив, що навколо спровокованою війною продовольчої кризи, росія намагається змістити акценти та перекласти свою відповідальність на жертву агресії – Україну, а також на Захід, який застосував санкції у відповідь на російське вторгнення.

«Насправді ця криза є наслідком війни, коли росія бомбить українські поля, руйнує, спалює, розкрадає сховища. Коли російські військові кораблі блокують чорноморські торговельні шляхи та українські порти, коли росія не дозволяє вивезення української пшениці на експорт – це має, звісно, негативний вплив на життя людей в Африці або в Азії, і вони хочуть отримати відповіді. Але їм шкодять не наші санкції, а наслідки війни, яку росія розв’язала проти України», – наголосив Боррель.

Як повідомлялося, через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії та 3 млн тонн соняшникової макухи. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче матиме наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції.

Скільки росіяни вкрали в українських аграріїв?

Рашисти незаконно вивезли з тимчасово окупованих територій України приблизно 500 тис. т зернових, десятки тисяч тонн соняшникової олії, сотні кілограмів овочів, а також вкрали в аграріїв с/г техніку. Про це повідомляє finance.ua.

Влада заявила, що все це документується, і вони боротимуться за повернення вкраденого та повну компенсацію завданих збитків.

Як зазначив в ефірі «5 Каналу» перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, усе вкрадене відвозили до Росії та на територію тимчасово окупованого Криму.

«Окупанти у Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій областях вивезли близько 500 тис. тонн зернових. Плюс відомо про вивезення кількох десятків тисяч тонн соняшникової олії. Безпрецедентні крадіжки продовжують відбуватися. Ми стежимо за ситуацією», — зауважив заступник міністра.

Росія перетворює війну проти України на «зернову війну»

Блокування росією українських морських портів, що унеможливлює вивезення зерна та інших продуктів харчування, може призвести до глобального голоду. Про це повідомляє Укрінформ.

«Ця війна вже давно перетворилась на глобальну кризу… росія свідомо вирішила перетворити війну проти України на зернову війну та поширила її на багато держав», – заявила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок.

За її словами, до 50 млн людей, насамперед в Африці та на Близькому Сході, можуть померти найближчими місяцями через брак харчів, тому що мільйони тонн зерна не можуть бути вивезені з українських портів через їх блокування росією. Ціни на продукти зростають скрізь у світі, і це створює «загрозу жорстокого голоду».

Німецький політик наголосила, що ця ситуація є не побічним наслідком, а цілком свідомо обраним інструментом гібридної війни, яку веде росія, сподіваючись розколоти світову спільноту. При цьому використовується масова дезінформація, одним з наративів якої є те, що дефіцит зерна у світі є наслідком західних санкцій. Бербок закликала не вірити цій цьому, адже немає санкцій проти продуктів харчування, ліків, гуманітарної допомоги.

«Це – війна російського президента. Але ми маємо спільну глобальну відповідальність», – заявила вона.

За словами глави МЗС, G7 відіграє центральну роль у запобіганні глобальним наслідкам цієї війни. Водночас слід бути готовими, що боротьба з цією глобальною кризою буде «гонкою на довгу дистанцію».

Міністри закордонних справ G7 за результатами своєї зустрічі ухвалили окрему заяву на тему глобальної продовольчої безпеки наслідків загарбницької війни росії проти України. Вони висловили сподівання на підтримку Групи ООН з реагування на глобальні кризи, Глобальний альянс за продовольчу безпеку для розв’язання проблеми. Міністри також вирішили створити механізм швидкого реагування на кризу, щоб захистити найуразливіші верстви населення в країнах, що розвиваються.

Як повідомлялося, через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапили 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії та 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче матиме наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції.

Волонтерська діяльність ДУ «Держгрунтохорона»

Вже третій місяць наша ненька Україна протистоїть жахливій збройній повномасштабній агресії з боку росії. Наші мужні воїни боряться за свободу жити у вільній незалежній державі. Протягом всього періоду дії воєнного стану небайдужі громадяни різних країн світу спрямовують свої зусилля на допомогу українцям, підтримку ЗСУ та обороноздатності України.

Під керівництвом генерального директора Юрія Зайцева ДУ «Держґрунтохорона» у складний для країни час не лише продовжує працювати задля підняття економіки країни, але й бере активну участь у волонтерській діяльності. Так гуманітарна допомога, в тому числі медикаменти та речі першої необхідності, була зібрана зі Львова та доставлена на Житомирщину, Полтавщину та Харківщину, щоб забезпечити переселенців та населення усім необхідним та допомогти тим, хто цього потребує. Надаючи допомогу, ми прагнемо надати не просто матеріальні цінності, а перш за все подарувати радість та надію на світле життя. Життя переможе смерть, а світ – темряву.

Ми, як солдати, сини та дочки своєї землі, боримося з ворогом заради спільних цінностей, тримаємо свій фронт підтримки. Адже негативні наслідки для всього світу від російської агресії проти України та проти демократії настільки масштабні, що будь яка підтримка є необхідною. Лише разом ми зможемо зупинити російську агресію та надійно захистити свободу України та Європи.

В цей нелегкий для України час, коли все більше людей потребує турботу та матеріальної допомоги стає важко знайти людей, які по-справжньому здатні сприйняти чужі проблеми, як свої. І як чудово, що такі люди все таки є. Висловлюємо слова щирої вдячності Директору Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Яніні Сергіївні, Зайцеву та Володимиру Романенку, які попри проблеми з дефіцитом пального в країні змогли налагодити успішну логістику гуманітарної та благодійної допомоги.

Віримо в нашу Перемогу!

Слава Україні! Героям Слава!

ФАО обговорює агропродовольчі системи та наслідки війни в Україні

З 10 до 13 травня 2022 року у м. Лодзь (Республіка Польща) відбулася 33-я сесія Регіональної конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи. Про це повідомляє пресслужба ФАО.

Метою форуму стало обговорення не лише негативних наслідків війни в Україні для глобальних агропродовольчих систем та всесвітньої продовольчої безпеки, але й шляхи прискорення діяльності з перетворення агропродовольчих систем, з тим щоб забезпечити інклюзивний та екологічно чистий розвиток та якісніше харчування як у регіоні, так і за його межами.

Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй, закликав членів ФАО використати Регіональну конференцію як можливість обговорити «потенційні підходи для запобігання ще більш масштабній кризі в майбутньому».

До регіону Європи та Центральної Азії входять 53 країни з високим та середнім рівнем доходу, у яких проживає понад 900 мільйонів осіб. Генеральний директор ФАО визнав, що Регіон закріпив за собою важливу роль однієї зі світових житниць і є провідним світовим виробником агропродовольчої продукції як за її кількістю, так і за якістю, навіть у теперішній час.

Регіон «відіграє ключову роль у забезпеченні всесвітньої продовольчої безпеки і є важливим джерелом нових ідей та прикладом для решти світу», – звертаючись до учасників Регіональної конференції відзначив заступник голови Ради міністрів та Міністр сільського господарства та розвитку сільської місцевості Польщі Хенрік Ковальчик.

Члени ФАО, які представляють цей Регіон, присвятили основну увагу ситуації в Україні та обговорили негативні наслідки війни для сільського господарства, у тому числі зростання світових цін на продовольство та добрива через ускладнений доступ до окремих товарів та ресурсів.

Цюй Дун’юй зауважив, що ФАО уважно відстежує негативні наслідки війни і продовжуватиме підготовку короткострокових, середньострокових та довгострокових аналітичних матеріалів та стратегічних рекомендацій для своїх членів.

Довідково:

Регіональні конференції ФАО проводяться раз на два роки і дають змогу обговорити проблеми та сприяти координації дій на регіональному рівні для досягнення цілей членів Організації. Нинішнього року для участі у сесії Регіональної конференції зареєструвалося понад 300 делегатів, які представляють майже всі країни Європи та Центральної Азії, що є найвищим показником участі для регіональних конференцій у цій частині світу.

На G7 обговорили підтримку України та захист продовольчої безпеки світу

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у конференції міністрів сільського господарства G7 у Штутгарті, яка відбулася 13 травня. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Внутрішньополітична нестабільність, ймовірність спалаху конфліктів та масова міграція населення з країн Азії та Африки – усе це можливі наслідки продовольчого шантажу з боку росії та продовження блокади українських морських портів.

Сольський акцентував на необхідності створення впливової Організації країн-експортерів зернових та розповів про основні засади її діяльності.

«Через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії і 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче буде мати наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції», – розповів Микола Сольський.

Він підкреслив, що подорожчання вартості зернових тягне автоматичне збільшення цін на інші базові продовольчі продукти в усьому світі – хліб, молочну продукцію, м’ясо та яйця. А особливо критичною ця ситуація буде для країн Азії та Африки, населення яких витрачає на харчові продукти до 40 % від своїх загальних розходів.

Наслідком усього цього може стати внутрішньополітична нестабільність та ймовірність спалаху конфліктів, з іншого – населення змушене буде шукати кращої долі на кордонах більш розвинених країн, прогнозує Микола Сольський.

Він запропонував своїм колегам обговорити створення впливової організації основних країн-постачальників зернових у світі, яка б реагувала на сучасні виклики і загрози продовольчій безпеці, у тому числі з боку російської федерації.

Україна бачить такі основні засади діяльності цієї організації:

– встановлення граничних обсягів експорту зернових культур задля стабілізації цін і прогнозованості ринку;

– розробка механізму щодо спрямування надмірних залишків с/г продукції на потреби «зеленого» сектору економіки;

– застосування спільних обмежувальних заходів щодо недружніх дій імпортерів продовольства (особливо це стосуватиметься загороджувальних заходів третіх країн на імпорт продуктів переробки);

– залишки зерна, що були законтрактовані третіми країнами, мають зберігатись у значній мірі в країнах-виробниках.

«Ніколи раніше ми в колі країн G7 не були такими одностайними у всіх відомствах: війна проти України також має серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки», – сказав Федеральний міністр Ніччини Джем Оздемір на відкритті конференції міністрів сільського господарства G7.

«Ми на вашому боці! Сьогодні ми знову обговоримо, як ми можемо підтримати вашу країну та ваш сільськогосподарський сектор», – запевнив він, звертаючись до Миколи Сольського.

Джем Оздемір також акцентував на терміновій потребі трансформації світових продовольчих систем – з боку виробництва та споживання, а також через вплив збройної агресії росії.

Протягом найближчих днів міністри сільського господарства G7 мають напрацювати спільні стійкі рішення, які дозволять забезпечити глобальну продовольчу безпеку та створити стабільну економічну основу для фермерів.

Земельні відносини в умовах воєнного стану

Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану (реєстр. №7289). Про це повідомляє Офіційний вебпортал парламенту України.

Законом в умовах тимчасового призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру надано територіальним громадам сіл, селищ, міст можливість передавати в оренду земельні ділянки, що переходять до комунальної власності територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності такі земельні ділянки.

Законом передбачається здійснювати гранично оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, без проведення земельних торгів із жорсткими обмеженнями умов оренди. При цьому підприємства, яким надаватимуться ділянки у разі переміщення (евакуації) виробничих потужності із зони бойових дій, визначатимуться спільним рішенням обласної військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної військової адміністрації, на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються).

Згідно із Законом, надання у постійне користування земельних ділянок комунальної власності для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб здійснюватиметься виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Законом передбачається, що встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, будівництва річкових портів (терміналів) здійснюватиметься без розроблення документації із землеустрою, без супутніх витрат та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської селищної, міської ради. Забороняється використовувати для таких цілей природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, порушувати обмеження у використанні земель (у тому числі в сфері забудови).

У період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, встановлюються спеціальні правила реєстрації встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок районними військовими адміністраціями у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану.

У разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки Міністерство аграрної політики та продовольства України уповноважується затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які можуть застосовуватися у випадках обов’язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель».

Міністерству аграрної політики та продовольства України надається право призупиняти та відновлювати функціонування Державного земельного кадастру з міркувань безпеки, встановлювати обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів та інші особливості ведення Державного земельного кадастру в умовах воєнного часу.

Для оперативного вирішення завдань експлуатації та підтримання в належному стані об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору системи розподілу, оператору системи передачі, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, теплогенеруючим, теплотранспортуючим, теплопостачальним організаціям, операторам електронних комунікацій надається право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об’єкти таких операторів, підприємств, організацій, а також в межах їх охоронних (спеціальних) зон. Гранично спрощуються умови проведення капітальних та інших планових робіт, а також ліквідації аварії або загрози її виникнення (аварійних ситуацій).

Законом створюються правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджується надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Законом передбачається спрощення передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, для таких цілей розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій та розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб.

Відбулася нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Вчора, 11 травня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю ДУ «Держгрунтохорона» та керівників регіональних філій.

У вступному слові Тарас Висоцький подякував за активну позицію установи щодо збереження майнового комплексу та роботи в цілому під час бойових дій на окупованих територіях та по всій Україні.

Однією з головних тем обговорення стали присутні на ринку мінеральні добрива, які не відповідають ДСТУ та ТУ.

Так, зокрема, за інформацією однієї з філій ДУ «Держгрунтохорона» за результатами лабораторних досліджень встановлено факти невідповідності досліджених зразків мінеральних добрив «Державним стандартам України» (далі – ДСТУ) та «Технічним умовам» (далі – ТУ). Це ставить під ризик продовольчу безпеку держави.

Слід зазначити, що:

– у 2020 році 4,1% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ;

– у 2021 році 4,8% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ;

– за чотири місяці поточного року 13,6% від загальної кількості зразків не відповідали ДСТУ та ТУ.

Зважаючи на вищевикладене, та з метою запобіганню придбання неякісних мінеральних добрив, сільгосптоваровиробники повинні бути вкрай обачливими при укладанні відповідних договорів купівлі.

З початком російської військової агресії звичайний порядок життя назавжди змінився, доводиться жити та працювати у непростий для нашої країни час. Однак більшість філій ДУ «Держгрунтохорона» працюють у штатному режимі. Замовлення на всі види досліджень виконуються безперервно.

Резюмуючи нараду Тарас Висоцький подякував та висловив підтримку ДУ «Держгрунтохорона» та її філіям. Закликав вірити в Перемогу і працювати на благо нашої держави.

Перебіг посівної кампанії в Україні

Посівна кампанія в Україні, незважаючи на війну, відбувається досить активно. Разом з тим, відставання від минулорічного посіву становить від 20 до 30 %, що зумовлено також і погодними умовами. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Окупант же тим часом продовжує красти українське зерно – втрати аграріїв сягають щонайменше $125 млн. Практично всі кораблі, які йдуть із зерном з Севастополя, перевозять крадене українське зерно.

«Зараз фермери стикаються з труднощами, які в першу чергу пов’язані з логістикою. У них є менше коштів на гербіциди. Вони економлять на дизелі. Є втрати по часу, зумовлені комендантською годиною, переміщеннями техніки. Додає проблем зберігання палива. Зокрема, через усе це посів триває довше, ніж стандартно. Відставання від минулорічного посіву, залежно від регіонів, становить від 20 до 30 %», – зазначив Міністр.

Але темпи посіву дещо змістилися й з огляду на те, що цього року холодніше, ніж торік, додав він.

За словами Миколи Сольського, через війну змінилися і тенденції у підборі с/г культур до сівби. Так, до прикладу, зменшуються обсяги сівби кукурудзи. Це зумовлено тим, що фермери, економлячи кошти, по-перше, переходять на посів більш дешевих культур, по-друге, вони обирають ті культури, які дають меншу врожайність при цьому тонна коштує більше. Тому цьогоріч зменшаться врожаї кукурудзи, ніж приміром соняшника і сої.

Крім того, Міністр підтвердив факти грабежу окупантами с/г продукції на тимчасово окупованих територіях. Так, окупанти вже відправили в напрямку Криму орієнтовно 400–500 тис. тонн, де 1 тонна коштує $ 250–300.

«Це великий бізнес, який курують люди вищого рівня: працівники спецслужб країни-агресора, військові і різноманітні аферисти, яким такий бізнес по життю підходить. Крим у цей сезон, навіть коли ми його контролювали, стандартно вже завозив зерно з інших регіонів. Враховуючи, що вони в останні декілька років фактично його не вирощували, через відсутність, зокрема, поливу, тим більше в них є потреба в зерні для внутрішнього споживання. Крім того, вони налагоджують канали з завантажень кораблів через Севастополь. На нашу думку, практично всі кораблі, які йдуть із зерном з Севастополя, – це кораблі з краденим українським зерном. Адже немає ніякого розумного логістичного підходу, щоб переміщувати зерно з континентальної частини росії і вантажити через Севастополь, якщо це можна робити ближче, через російські порти», – підкреслив Микола Сольський.

За його словами, на сьогодні є розуміння, які локальні трейдери та представники російського ринку цим займаються. Відповідна інформація передається у правоохоронні органи. Прокуратура всі факти реєструє. МЗС України працює над тим, щоб за допомогою наших західних партнерів це зерно було оперативно арештоване та конфісковане.

Стало відомо, яка українська агропродукція матиме попит у Великій Британії

Скасування всіх мит та квот на продукцію з України в Великобританії надасть певні конкурентні переваги українським аграріям в порівнянні з іншими постачальниками продукції АПК. Про це повідомляє AgroTimes.

За результатами 2021 року, з України у Великобританію було експортовано продукції АПК на 553 млн USD. Найбільшу частку в структурі українського експорту до Великобританії займали вже традиційні для України соняшникова олія (31% експортної виручки), ріпак (28%) та кукурудза (24%). Однак є ряд українських продуктів, експорт яких присутній у Великобританії, але обсяги його поки що незначні.

Зокрема, в УКАБ відмічають наступні напрямки, які мають значний експортний потенціал в Україні та поки що займають незначну частку в експорті певного продукту в Великобританію. Саме на них варто зосередити увагу українським аграріям. До таких продуктів належать:

– М’ясо птиці. Обсяг експорту в 2021 році – 2,6 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Нідерланди, Польща, Бельгія;

– Горіхи волоські без шкаралупи. Обсяг експорту в 2021 році – 0,7 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 6%. Основні конкуренти: США, Німеччина, Китай;

– Мед. Обсяг експорту в 2021 році – 0,8 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Китай, Польща, Мексика;

– Журавлина, лохина. Обсяг експорту в 2021 році – 0,2 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 0,3%. Основні конкуренти: Іспанія, Перу, Чилі.

Окремо хотілося б виділити горох. Обсяг експорту в 2021 році даної продукції становив 4,9 тис. т. з часткою України в імпорті Великобританією – 12%. Проте основним нашим конкурентом є росія, що автоматично додає переваг для українських постачальників.

«Загалом можливостей для експорту українських товарів на ринок Великобританії більше ніж достатньо, проте вони є значно обмежені логістичними проблемами, адже через вторгнення росії на територію України та блокування портів російськими військами практично повністю призупинилися експортні відвантаження. Зараз всі зусилля уряду, аграріїв направлені на побудову альтернативних шляхів через західні кордони країни, однак ці можливості обмежені. Сильно завантажені залізниця та морські порти сусідніх країн через експорт зернових культур, обсяги яких у нас найбільші. Тому для збільшення експортної виручки варто зосередитися на експорті товарів, які мають більшу ціну при меншій вазі і таким чином здійснювати експорт автомобільним транспортом», – пояснює Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

Лише після більш продуктивного налагодження альтернативних експортних шляхів та розблокування портів, Україна зможе розширити торгівлю, а також збільшити поставки вже традиційних товарів: соняшникової олії, ріпаку, кукурудзи та пшениці в дану країну. Але на це потрібно більше часу.

В Мінагрополітики розповіли скільки областей завершили сівбу ярих культур ранньої групи

Як би важко не доводилось нашим аграріям, але в Україні триває посівна. Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 80% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Станом на 05.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 138,8 тис. га, що на 2 777,5 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно (посаджено):

– ярої пшениці 186,1 тис. га;

– ярого ячменю 853,8 тис. га;

– ярого ріпаку 26,2 тис. га;

– вівса 153,5 тис. га;

– гороху 119,6 тис. га;

– гречки 5 тис. га;

– проса 18,2 тис. га;

– кукурудзи 1976,6 тис. га;

– цукрових буряків 175,4 тис. га;

– соняшника 2 399,3 тис. га;

– сої 335,5 тис. га;

– картоплі 850,8 тис. га.

У сільськогосподарських підприємствах завершено перше підживлення озимих сільськогосподарських культур азотними мінеральними добривами та проходить догляд за посівами.

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;

– ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше;

– посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Щодо ситуації з добривами для аграріїв

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував ситуацію з наявністю добрив для аграріїв. За його словами, оскільки аграрії готуються до кожного блоку робіт завчасно, до початку війни, напередодні старту весняно-польових робіт, вони були забезпечені добривами на 85%. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Але незабаром будуть літні польові роботи для підживлення ґрунтів та осінні. Там ситуація складніша, але поки що контрольована. Зараз саме працюємо над тим, щоб добрив було достатньо на наступні польові роботи», – підкреслив Висоцький.

Продовольча безпека України під повним контролем Уряду

Останніми днями з’являється багато повідомлень про те, що російські військові крадуть сотні тисяч тонн збіжжя на захоплених територіях України. Роз’яснення щодо впливу цієї ситуації на національну продовольчу безпеку надав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, у національних масштабах дана ситуація загрози не несе. Але сама по собі вона є жалюгідною, її можна прирівняти до геноциду мешканців Запорізької, Донецької, Луганської, Херсонської областей, адже вивозиться залишок с/г продукції, необхідний для поточного харчування українців.

«У нас сьогодні є на залишках загалом близько 25 млн тонн зернових та олійних культур. Якщо ми говоримо про тимчасово окуповані території, там на момент окупації залишалося приблизно 1 млн 300 тис. тонн зернових. З точки зору забезпечення продовольства всіх 40 млн українців ми маємо достатньо резервів на контрольованій території», – підкреслив Тарас Висоцький.

Він також додав, якщо порівняти площі, які наразі тимчасово не доступні на цих територіях, виходить приблизно мінус 30%. А для забезпечення продовольством усіх 40 млн українців необхідні посівні площі становлять близько 35 %.

«Тобто у нас є доступно на контрольованій території мінімум 70% площ. І тільки половина з них потрібна для забезпечення продовольством усіх 40 млн українців», – запевнив перший заступник Міністра.

Відбулася нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 5 травня, відбулася онлайн нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

Серед основних питань, які обговорювалися на нараді – робота установи та її філій під час воєнного стану. Незважаючи на складність організаційних і технічних умов для господарської діяльності установи та її філій у повному обсязі ми продовжуємо свою роботу задля підтримки економіки держави.

Також не дивлячись на нинішню ситуацію в країні ми маємо продовжувати наукову діяльність нашої установи, бо установа має статус наукової.

У складний період оговтуються і починають у режимі воєнного стану працювати інститути, готуватися до вступної кампанії та проводити дистанційне навчання. Ми ж маємо підтримувати напрацьований науковій профіль роботи нашої установи.

Установа провела захист звітів проектно-технологічних та науково-дослідних робіт виконаних філіями ДУ «Держгрунтохорона» за 2016–2020 роки. Це велика дослідницька робота, що виконана філіями та ДУ «Держгрунтохорона» і має бути закінчена виданням Періодичної доповіді про стан ґрунтів сільськогосподарського призначення за результатами 11 туру агрохімічної паспортизації.

Завершуючи нараду Юрій Зайцев побажав усім мирного неба, закликав берегти себе, своїх рідних та оточуючих, молитися за наших захисників, які зараз нас обороняють, а також вірити в нашу Перемогу!

Про навчання з мінної небезпеки на спеціальній онлайн платформі

Громадська організація «Асоціація саперів України» за підтримки МОН проводить навчання з питань мінної небезпеки. Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України,  вбачаємо за доцільне проходження зазначеного навчання.

Курс розрахований на 30 годин онлайн навчання. Слухачеві потрібно
зареєструватися за посиланням: https://eoreplatform.web.app/ та у зручний для себе час пройти онлайн курс навчання. Всі, хто успішно пройдуть зазначений курс навчання, отримають відповідний сертифікат (генерується автоматично) та зможуть завантажити в особистому кабінеті необхідну навчально-методичну літературу (в електронному вигляді). Загальна кількість учасників онлайн навчання не обмежена.

Контактна особа від Асоціації – Чуткий Сергій Іванович, член правління
організації, e-mail: ua.deminers@gmail.com.

Аграрний бізнес в умовах війни

Розгорнута широкомасштабна агресивна війна росії проти України суттєво вплинула на економіку нашої країни, зокрема на її аграрний сектор. За даними Мінагрополітики, через війну площа земель під посівну 2022 року зменшилася на 3,5 млн га в зоні активних бойових дій. Проте зупинити роботу агробізнесу в Україні агресору не вдалося й не вдасться. І це не просто слова, адже для стійкості агробізнесу в умовах воєнного часу вже зроблено чимало. Про це повідомляє ZN.UA

Мораторій на експорт

Вимушеним заходом для забезпечення продовольчих потреб держави та населення країни стала заборона на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції: вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби. Також лише з попереднім інформуванням уряду та отриманням ліцензії дозволено експортувати пшеницю, меслін (її суміш із житом), кукурудзу, соняшникову олію, м’ясо та яйця свійських курей.

Крім того, на початку березня Кабмін установив нульову квоту, тобто повну заборону на вивезення азотних, калійних і фосфорних мінеральних та хімічних добрив. Наприкінці ж березня уряд скасував заборону експорту азотних добрив, встановивши квоту на їхнє вивезення у розмірі до 210 тис. тонн, проте не більш як 70 тис. тонн на місяць.

Такі обмеження зможуть гарантувати стабільний запас продовольства українцям, що в умовах воєнного часу є беззаперечним пріоритетом. Разом з тим їхнім наслідком може стати продовольча криза в імпортозалежних країнах, якщо експортні операції буде заблоковано протягом календарного року.

Логістика в умовах блокади портів

Військова агресія РФ унеможливила функціонування морських портів України, через які здійснювалося близько 90% експорту сільгосппродукції. За даними Мінагрополітики, сьогодні залізничним транспортом перевозять до 20 тис. тонн зерна на день, раніше ж через морські порти проходило близько 150 тис. тонн.

Тому ключовим питанням для підтримки економіки є створення альтернативної логістичної мережі для експорту, над чим зараз досить активно працюють уряд і бізнес-спільнота. У нинішніх умовах оптимальними є такі два варіанти:

– експорт через морські порти держав-сусідів (Румунії, Болгарії);

– використання залізничного сполучення.

Реалізація першого — це серйозна дипломатична робота, другий же варіант потребує значного фінансування для розширення мережі залізничної інфраструктури як України, так і країн-сусідів (сухі перевалочні пункти/порти).

Проблеми посівної кампанії

Поки триває робота над вирішенням питання логістики експорту сільськогосподарської продукції, уряд працює над мінімізацією бюрократичних процедур для аграрного бізнесу, зокрема, запити виробників для отримання необхідних ліцензій і сертифікатів будуть опрацьовуватися щонайбільше добу.

Крім того, прийнято зміни для спрощення імпорту сільськогосподарської рослинної продукції, зокрема посівних матеріалів. Так, у роботі Держпродспоживслужби запроваджено принцип екстериторіальності. За наявності фітосанітарного сертифіката фітосанітарний контроль здійснюватиметься лише у формі інспектування без фітосанітарної експертизи, а також через направлення запитів Держпродспоживслужбою для отримання інформації (але не частіше одного разу протягом місяця).

Питання нестачі та високої вартості палива для проведення посівної кампанії та забезпечення інших транспортних потреб аграріїв вирішено через впровадження суттєвих податкових пільг. У березні прийнято закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне. Також дозволено ввести в обіг бензин і дизельне паливо екологічних класів Євро-3 і Євро-4, що має на меті розширити базу палива для його використання в цілях посівної.

Також спрощено роботу з пестицидами та агрохімікатами, зокрема, подовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з їхнім транспортуванням, зберіганням, застосуванням і торгівлею на період воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування/закінчення.

Важливим аспектом для аграріїв є використання необхідної кількості сільськогосподарської техніки, тому на період воєнного стану Мінагрополітики передбачило можливість експлуатації тракторів, самохідних шасі тощо без їхньої реєстрації. Проте протягом 90 днів після скасування/закінчення воєнного стану власникам техніки доведеться її зареєструвати (перереєструвати).

Зазначені нововведення, безумовно, позитивно вплинуть на проведення посівної кампанії, але робота для забезпечення функціонування аграрного сектору має залишатися системною та систематичною. Зокрема, питання різкого зростання цін на паливо та добрива залишається актуальним і потребує додаткових заходів від держави для його вирішення.

Аграрний сектор в умовах війни став другим фронтом боротьби нашого народу за продовольчу та фінансову незалежність, тому для його повноцінного функціонування передбачено можливість бронювати агропідприємствами працівників у період мобілізації. За умови якісної підготовки пакета документів і належного обґрунтування надається відстрочка від призову строком до шести місяців, підтверджена витягом із наказу про відстрочку.

Фінансова підтримка

Окрім мінімізації бюрократичних процедур при веденні операційної діяльності агробізнесу, уряд також працює над покращенням умов кредитування аграріїв. У рамках держпрограми «Доступні кредити 5–7–9%» у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн строком до шести місяців на провадження сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо).

Державою передбачено додаткову фінансову підтримку малого та середнього агробізнесу у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн. Уряд також установив максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

Нагадуємо також про існування такого механізму фінансування сільськогосподарських виробників, як аграрні розписки, що дає можливість оформити кредит на техніку, добрива чи інші необхідні для аграріїв ресурси. Обов’язковою заставою при оформленні виступає майбутній врожай. Необхідні для оформлення кредитної розписки Реєстр обтяжень рухомого майна та Реєстр аграрних розписок функціонують і в умовах воєнного стану.

Податкові канікули

15 березня парламент ухвалив закон №2120-ІХ, яким передбачено зміни щодо сплати за землю державної та комунальної форм власності в період дії воєнного стану.

Так, з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено/скасовано воєнний стан, не нараховується і не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також визначені обласними військовими адміністраціями як такі, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

На сьогодні переліку таких територій не визначено Кабміном, ймовірно, до них буде віднесено Київську, Чернігівську, Харківську, Сумську, Миколаївську, Херсонську, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську та Запорізьку області.

Обставини непереборної сили

Торгово-промислова палата України з 24 лютого засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку з воєнною агресією РФ проти України.

У контексті земельних відносин настання форс-мажору є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне здійснення плати за землю, зокрема, не може бути розірваний договір оренди/емфітевзису або ж застосовані будь-які штрафні санкції (наприклад пеня). Проте, якщо це не передбачено договором, форс-мажорні обставини не є підставою для звільнення від плати за землю після їхнього закінчення.

Оформлення прав на сільгоспземлі та їхнє поновлення

Запровадження воєнного стану також унеможливило роботу ключових реєстрів, ДЗК і ДРРП, відповідно, й формування земельних ділянок та оформлення прав на них за загальною процедурою. Проте 7 квітня набув чинності закон №2145-ІХ, метою якого є забезпечення продовольчої безпеки та проведення посівної кампанії та який передбачає можливість оформити право оренди на земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва строком не більш як один рік без права поновлення договору. Така ділянка формується на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель без внесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру.

Крім того, передбачена можливість користувачам сільгоспділянок передавати права землекористування іншим особам без згоди власників таких ділянок строком до року. Таке нововведення дасть змогу ефективно використовувати сільськогосподарські землі за їхнім призначенням більш забезпеченими аграріями, що, безумовно, позитивно вплине на результати посівної кампанії.

Звертаємо увагу, що зазначеним законом також передбачене автоматичне поновлення на рік договорів користування землями сільськогосподарського призначення, строк яких закінчився після запровадження воєнного стану, без волевиявлення сторін. За загальним правилом, закон зворотної сили в часі не має, тому автоматична пролонгація починає функціонувати з моменту вступу закону в дію, а не безпосередньо з моменту запровадження воєнного стану. Проте існує позиція, що положення закону про автоматичне поновлення поширюються на всі договори, строк дії яких закінчився від 24 лютого включно. Питання дискусійне, тому варто чекати офіційного роз’яснення Мінагрополітики.

***

Війна — це час для щоденної роботи над її викликами, з якими агробізнес продовжує успішно боротися. Проведення посівної кампанії 2022 року значною мірою залежить від масштабу воєнних дій і розвитку державної політики в напрямку підтримки агробізнесу, тому спрогнозувати її результати на початковому етапі досить складно. Але всі ми точно знаємо, що аграрії й надалі невтомно працюватимуть на фронті посівної для забезпечення продовольчої безпеки народу та наближення перемоги нашої держави над агресором.

Вебінари щодо використання платформи Web of Science

З 5 до 26 травня 2022 року компанія Clarivate проведе безкоштовні вебінари для українських вчених, під час яких обговорять можливості використання платформи Web of Science. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

На онлайн-заходах учасники зможуть удосконалити знання та вміння у роботі з платформою Web of Science та аналітичним інструментом InCites, ознайомитися з особливостями створення, коригування та використання профілів установ у Web of Science.

Для участі у вебінарах необхідно зареєструватися. Учасники зможуть отримати електронні сертифікати, якщо прослухають не менше 90% основного часу вебінару.

.

Програма вебінарів 

5 травня 2022 року

Тема: «Використання Web of Science для ефективної наукової діяльності» 

Можливості Web of Science для науковця, викладача та адміністратора. Як шукати фахову літературу за відповідною тематикою досліджень? Як здійснювати пошук дослідників для співпраці або рецензентів, визначати установи та науковців, які є лідерами за певним напрямом досліджень? Як знайти відповіді на зазначені запитання за допомогою базового пошуку з використанням операторів пошуку та символів скорочення? Як аналізувати вибірку документів?

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3xwPqrN

16:15–17:15: bit.ly/3JRQuKG

.

10 травня 2022 року 

Тема: «Профіль установи: створення, корегування, використання» 

Для яких потреб необхідно оцінювати публікаційну діяльність організації? Складнощі та шляхи їхнього вирішення під час здійснення пошуку і аналізу публікацій установи. Створення та підтримання в актуальному стані профілю установи у Web of Science Core Collection. Які роботи (не) можуть потрапити в профіль організації, як створити і експортувати в певному форматі список публікацій установи за конкретний період?

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/37qRiHV

16:15–17:15: bit.ly/3jKDx9l

.

12 травня 2022 року 

Тема: «Можливості використання аналітичного інструменту InCites для вченого та адміністратора» 

Оглядовий вебінар про можливості, які надає аналітичний інструмент InCites. Які дані використовують та які показники розраховують, на що звертати увагу під час аналізу здобутків установи та як порівняти установи за досягненнями у певній галузі досліджень? Критерії ефективності співпраці. Пошук партнерів для виконання проєктів. Аналіз документів за певною темою. Готові автоматичні звіти і результати відповідно до запитів користувача.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/37ZGqR1

.

24 травня 2022 року 

Тема: «Research Smarter: Огляд літератури «на відмінно»

Робота із джерелами інформації потребує певних навичок. Під час вебінару учасники дізнаються, як ефективно робити огляд літератури, шукати статті для проведення власного дослідження, як здійснювати цитування, як працювати із посиланнями під час підготовки роботи та забезпечувати успішну співпрацю зі своїми співавторами.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3rRIqSK

.

26 травня 2022 року 

Тема: «SWOT-аналіз в InCites: як здійснювати коректний аналіз за спеціалізаціями»

Інструмент InCites Benchmarking & Analytics на основі даних Web of Science надає об’єктивні та надійні індикатори, необхідні для прийняття рішень щодо проведення досліджень. У ході вебінару йтиметься про те, як коректно аналізувати результати діяльності інституцій, оцінювати співпрацю, визначати експертів за певною тематикою досліджень, демонструвати сильні сторони, відкривати нові можливості тощо.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3vDTqUR

Затверджено план із забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив план заходів із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Уряд розробив комплекс дій за багатьма напрямами. По-перше, це моніторинг стану продовольчої безпеки та с/г інфраструктури в цілому. По-друге, національним виробникам харчових продуктів надаватиметься держпідтримка. По-третє, найбільш соціально вразливе населення отримуватиме адресну продовольчу допомогу. Крім того, під особливим контролем держави буде моніторинг та відповідне регулювання продуктових цін», – запевнив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Так, міністерства, Держстат, обласні військові адміністрації регулярно відстежуватимуть, зокрема, статистику за балансом основних продуктів харчування. Контролюватимуть рівень торговельних надбавок. Обсяги вітчизняної с/г продукції під експорт і надалі на період воєнного стану регулюватимуться державою.

Буде вивчена потреба та кількість підприємств, які потребують фінансування для розширення, відновлення та будівництва виробничих потужностей.

Крім того, постійно забезпечуватимуться потреби вітчизняних підприємств агропромислового комплексу в товарах критичного імпорту.

З-поміж іншого, держава також регулярно закуповуватиме продовольчі набори для соціально незахищених верств населення. Буде реалізовано місцеві програми для самозабезпечення територіальних громад харчовими продуктами.

«Усіма цими заходами ми намагаємося досягнути ключового – задовольнити в необхідній кількості потреби українців продуктами харчування. А також повністю забезпечити підприємства, які працюють у сфері с/г виробництва, можливостями для подальшої роботи. І гарантувати нашій державі та її громадянам стійку продовольчу безпеку в цей небезпечний час війни», – резюмував Микола Сольський.

Про законопроєкт щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану

Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендує Верховній Раді України прийняти в цілому законопроєкт щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Про це повідомляє офіційний вебпортал парламенту України.

Законопроєктом, підготовленим до другого читання, пропонується:

– здійснювати оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, із жорсткими обмеженнями умов оренди.При цьому підприємства, яким надаватимуться ділянки у разі переміщення (евакуації) виробничих потужності із зони бойових дій, визначатимуться спільним рішенням обласної військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної військової адміністрації, на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються);

– встановити правило, за яким для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб земельні ділянки комунальної власності передаються у постійне користування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад;

– в умовах тимчасово призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру надати сільським, селищним, міським радам можливість передавати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, без державної реєстрації права комунальної власності такі земельні ділянки;

– установити, що встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, а також надання земельних ділянок в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, будівництво (розширення) річкових портів (терміналів), мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів, здійснюватиметься без супутніх витрат та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури. Забороняється використовувати для таких цілей природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, земель водного фонду (крім випадків розміщення річкових портів (терміналів), а також порушувати обмеження у використанні земель (у тому числі в сфері забудови);

– у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, встановити спеціальні правила реєстрації зміни цільового призначення земельних ділянок районними військовими адміністраціями;

– у разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки уповноважити Міністерство аграрної політики та продовольства затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які будуть застосовуватися у випадках обов’язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель»;

– Кабінету Міністрів України надати право встановлювати обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів та інші особливості ведення Державного земельного кадастру в умовах воєнного часу;

– Держгеокадастру України надати право призупиняти та відновлювати функціонування Державного земельного кадастру з міркувань безпеки;

– для оперативного вирішення завдань експлуатації та підтримання в належному стані об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу та ліквідації негативних наслідків бойових дій оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору системи розподілу, оператору системи передачі, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, теплогенеруючим, теплотранспортуючим, теплопостачальним організаціям, операторам електронних комунікацій надати право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об’єкти таких операторів, підприємств, організацій, а також в межах охоронних (спеціальних) зон таких об’єктів. Гранично спрощуються умови проведення капітальних та інших планових робіт, а також ліквідації аварії або загрози її виникнення (аварійних ситуацій);

– створити правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджується надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Посіви зернових в Україні уражено хворобами

Упродовж третьої декади квітня 2022 року розвиток сільськогосподарських культур проходив в основному за складних агрометеорологічних умов. Прохолодна затяжна весна затримує масове заселення сільськогосподарських культур шкідниками, а також не сприяє значному розвитку хвороб. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У звітному періоді зниження температури повітря як у нічний так і у денний час несприяли активному перельоту клопа шкідливої черепашки на поля. Клоп шкідлива черепашка перебуває у задовільному фізіологічному стані. В подальшому, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами 12-14 °С, макс. 18-20 °С, варто очікувати активного перельоту фітофага на площі озимих культур. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці – пізніше на 5–7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початок виходу рослин в трубку – загибель центрального стебла. Заселення посівів шкідником буде розтягнутим в часі, цьому сприяють різкі коливання температури повітря.

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, подекуди ринхоспоріоз, якими охоплено 10-25, макс. 51 та 87% площ (септоріоз, осередки в Кіровоградській та Львівській обл.), уражено 0,5–12% рослин на ранніх добре розвинених посівах. В посівах ярих колосових культур розвитку хвороб невиявлено. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин в трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами.

У плодових насадженнях шкодять садові довгоносики, які заселили 3–22% дерев та пошкодили 1–5% бруньок та листокрутки, Сисні шкідники (попелиці, кліщі, листоблішки) повсюдно розвиваються на 5–20% дерев, 3–10% листків.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

В Україні триває посівна ярих культур

Не зважаючи на військові дії та загрози в нашій державі, в Україні триває посівна. Так, за останніми даними, сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи.

Станом на 28.04.2022 року всіма категоріями господарств вже посіяно:

– ярої пшениці 175,8 тис. га ;

– ярого ячменю 838,5 тис. га ;

– ярого ріпаку 21 тис. га ;

– вівса 144,4 тис. га ;

– гороху 116,3 тис. га ;

– гречки 2,6 тис. га ;

– проса 10,8 тис. га ;

– кукурудзи 774,8 тис. га ;

– цукрових буряків 167,4 тис. га;

– соняшника 1 367,8 тис. га ;

– сої 127,2 тис. га ;

– картоплі 648 тис. га .

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га;

– жита посіяно 109 тис. га;

– ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.

Як війна росії проти України породжує продовольчу кризу в світі

Два місяці війни проти України, яка експортувала 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощувала 4% пшениці, суттєво вплинули на міжнародні ринки зерна та олії.

Під час воєнних дій ділянки сільгоспугідь перетворились на поля битв, а дорожня та портова інфраструктура України страждає від атак російських ракет та бомб, ланцюжок поставок продовольства в країні зупинився, написали аналітики Financial times.

Короткий витяг з матеріалу про те, до чого призводить зумисне бомбардування російськими військовими української землі, обладнання, продовольчих сховищ, блокування логістичних можливостей для експорту публікує сучасне ділове видання The Page.

За словами міністра агрополітики Миколи Сольського, війна зробила глобальний розрив у постачаннях. На Україну припадає 8% світового експорту пшениці, 13% постачання кукурудзи та понад третину торгівлі соняшниковою олією. Зазвичай країна експортує від 40 до 50 мільйонів тон зернових щороку, але вторгнення Росії призвело до того, що обсяги експорту у березні становили чверть від лютневого.

Війна і голод. Їжа як зброя

.

Війна призвела до зростання цін на продукти у всьому світі. У Північній Африці подорожчав хліб, а рослинна олія зросла в ціні у Південній Азії. Покупці українського та російського зерна та сільськогосподарських товарів шукають на міжнародних ринках альтернативні джерела, натикаючись на ще вищі ціни.

Завдаючи ударів по всій сільськогосподарській економіці України, знищуючи поля, сільгоспобладнання, склади, дороги, мости, порти, Росія має на меті позбавити Україну великого джерела доходів, вважає Кейтлін Уолш, директор Центру стратегічних та міжнародних досліджень глобальної продовольчої безпеки.

.

Перші особи України також звинуватили Росію у використанні продовольства як воєнної зброї. Ця заява стала резонансною, зважаючти на історичний досвід України, що втратила мільйони людей через голод, спричинений Радянським Союзом у 1930-х роках. Під час нападів Росії на деякі українські міста, насамперед на Маріуполь, місто було навмисне доведено до гуманітарної катастрофи, коли людям не вистачало їжі через блокування росіянами доставки товарів першої необхідності.

Людмила Денисова, українська уповноважена з прав людини, нещодавно заявила, що росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі».

Москва фактично підтвердила готовність використовувати продовольство як стратегічний інструмент на міжнародному рівні. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці. А заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, що називав раніше продукти харчування «безшумною зброєю», тепер заявляє, що Росія не експортуватиме сільськогосподарську продукцію «нашим ворогам».

Товари, вирощені в Україні, складають значну частку світового сільськогосподарського виробництва. На країну припадає 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощується 4% світової пшениці.

Як нагодувати світ. Шок продовольчої системи під час війни

Проблеми України з експортом товарів особливо гостро відчуваються в Африці та на Близькому Сході, куди йде більша частина пшениці країни.

.

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона є ключовим постачальником для таких країн, як Сомалі, Сирія та Лівія. Росія також постачає Туреччини понад 60% пшениці. У березні продовольча інфляція у Туреччині підскочила до 70%.

Єгипет купує майже дві третини пшениці на міжнародних ринках, що робить його найбільшим імпортером зерна у світі. Він залежить від Росії та України щодо понад 80% імпортованої пшениці. Минулого місяця Каїр звернувся за підтримкою до МВФ після того, як війна призвела до різкого зростання цін на пшеницю, олію та паливо.

.

Але криза зачепить не лише країни, які купують безпосередньо у двох країн. Світова торгівля була побудована на очікуванні безперебійних потоків поставок, і вплив війни позначився на міжнародних ринках зерна та олії.

Через морські блокади Росія перешкоджає і надходженню палива в Україну, і вивезенню товарів. До вторгнення 90% сільськогосподарського експорту Україна експортувала морем. Більшість цих товарів застрягла в країні і не можуть бути експортованими. Наприклад, близько 15 млн тонн, близько 40% урожаю кукурудзи залишається у силосах, за словами Майкла Магдовиця, аналітика сільського господарства у фінансовій компанії Rabobank.

Через блокаду портів фермерам України, які раніше відправляли морем пшеницю і соняшник в Єгипет і Туреччину, тепер доведеться шукати інших клієнтів.

.

Експорт сухододлом не є легкою альтернативою. В Україні не вистачає водіїв, щоб везти вантажівки в ЄС, оскільки другий місяць діє воєнний стан, а більшість чоловіків призовного віку забороняють виїжджати з країни. Через брак водіїв «у нас не так багато соняшникової олії в [закордонних] супермаркетах», – каже Хакіров з «Дельти».

Продовольча криза може тривати навіть після війни — до 2023 року, якщо фермери не зможуть придбати необхідні ресурси, такі як насіння та добрива, для посівного сезону пізніше цього року. Наявні запаси насіння фермерів до того часу будуть вичерпані, а їхня нездатність експортувати означає, що їхні гроші закінчуються, каже Гаель Хілі, регіональний директор агрохімічної групи Syngenta в Європі, Африці та на Близькому Сході.

За його словами, компанія вдалася до того, щоб прийняти зерно, яке зараз застрягло в Україні, як оплату за насіння, незважаючи на те, що воно не підлягає страхуванню.

Україна – світовий гарант продовольчої безпеки

В ефірі національного марафону UAразом перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів, що у зв’язку з російською агресією проти України, виникла гостра необхідність змінити підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Адже у світі є багато країн, які залежать від імпорту сільськогосподарської продукції.

Як зазначив Тарас Висоцький: «Україна – світовий лідер-експортер продовольства». Продукцію нашої держави імпортує Європа, Близький Схід та Азія.

Україна належимо до п’ятірки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Для країн Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції є питанням життя чи голоду. У цих країнах резервів здебільшого вистачає лише на 2–3 місяці споживання. «У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зауважив Тарас Висоцький.

Поки що немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Потрібні механізми, які б могли гарантувати безпеку країнам-експортерам, а також можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Варто відзначити, що наша держава в рік годує, крім свого населення, ще близько 400 млн людей. Основна маса цих людей може зіткнутися з голодом.

Як зазначив перший заступник Міністра здорожчання продукції спричиняє перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом. Оскільки нині, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Здорожчання логістики спричиняє здорожчання продукції відповідно. Світові ціни на сільськогосподарську продукцію зросли подекуди до 30%.

Оскільки країни, які імпортують нашу продукцію, мають здебільшого невисокий рівень добробуту населення для них, окрім того, що продукції фізично стає менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – підсумував Тарас Висоцький.

В Україні прогнозується зміна структури посівів

Зважаючи на поточну ситуацію в Україні, у 2022 році може бути засіяно близько 13,9 млн га площ ярих культур, що становить 75% від загальних площ до початку повномасштабної війни. Про це повідомляє УКАБ (український клуб аграрного бізнесу).

Збільшення на 5% від попередньої оцінки відбулося, в першу чергу, завдяки звільненню від тимчасової окупації Київської, Чернігівської, Сумської областей та деяких територій інших регіонів України. Проте, на цих територіях провести посів в повній мірі буде неможливо через руйнування матеріальної бази с/г виробників, викрадення частини с/г техніки російськими окупантами, замінування полів та шляхів окупантами, залишки снарядів, мін та техніки на полях, а також нестачу працівників та фінансів для виконання всіх робіт.

До того ж зміниться і структура посівів. Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. Такі зміни спричинені тим, що кукурудза потребує більше вкладень на гектар, порівняно до інших культур, більше витрат на сушіння восени та більші потужності для зберігання і транспортування на експорт, який наразі вкрай обмежений спроможністю залізничного, автомобільного та річкового транспорту.

За результатами опитування компаній-членів УКАБ та оцінки втрати посівів в тимчасово окупованих та постраждалих регіонах, було проведено модулювання зміни площ основних ярих сільськогосподарських культур, згідно якого площі посіву ярого ячменю цьогоріч можуть становити 906 тис. га (-32% до загальних площ 2021 року), площі кукурудзи скоротяться до 3,8 млн га (-31%), соняшнику очікується 4,7 млн га (-28%), площі сої збільшаться до 1,4 млн га (+12%).

«Незважаючи на збільшення площ під соняшник та ячмінь на вільній від окупантів території, компенсувати втрату площ цих культур на окупованих територіях в повній мірі неможливо. Соняшник та ячмінь традиційно в значній мірі вирощувався на півдні та сході України. Також значними є втрати площ під томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами. Саме на ці культури українські сільгоспвиробники також звертають увагу для збільшення їх посівних площ на вільних українських землях», – підсумував Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ.

Щодо земель, на які поширюється дія Закону №2145-IX: запитання та відповіді

Експерти програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО), залучені Міністерством аграрної політики та продовольства України, підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо Закону № 2145-IX про земельні відносини під час воєнного стану. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Фахівці розповіли про те, на які саме землі поширюється дія цього Закону.

.

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Чи можна надати в оренду сформовану земельну ділянку (є кадастровий номер, визначена площа), яка потребує зміни цільового призначення?

Якщо при передачі в оренду земельної ділянки потрібно змінювати її цільове призначення (код цільового призначення), то таку ділянку можна буде передати в оренду після відновлення роботи Державного земельного кадастру, оскільки зміна цільового призначення ділянки має фіксуватися у кадастрі.

Чи можна передавати в оренду землі запасу для ведення с/г виробництва без зміни цільового призначення?

Із 2021 р. землям запасу с/г призначення присвоюється окремий код цільового призначення. При передачі такої ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва потрібно присвоїти ділянці новий код цільового призначення. Водночас при зміні цільового призначення потрібно вносити відомості до Державного земельного кадастру, який наразі не працює. Тому передача земельної ділянки с/г призначення, яка перебуває у запасі, буде можливою після відновлення роботи Державного земельного кадастру.

Якщо ділянка сформована (з кадастровим номером, площею) як землі загального користування (пасовища, сіножаті). Чи можна таку земельну ділянку передавати в оренду для ведення товарного с/г виробництва (розорювати)?

Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами мають окремий код цільового призначення – 18.00. Для передачі їх в оренду для ведення товарного с/г виробництва потрібно змінювати код цільового призначення ділянки. Це стане можливим лише після відновлення роботи Державного земельного кадастру, де відображаються відомості про цільове призначення земельної ділянки.

Чи дозволено формувати земельну ділянку за рахунок ділянки під господарськими будівлями і дворами для передачі такої ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва?

Закон № 2145 не забороняє формування земельної ділянки під господарським двором для передачі її в оренду для ведення товарного с/г виробництва. Але проблема в тому, що такі земельні ділянки мають різне цільове призначення. Для того щоб зареєструвати ділянку в кадастрі та внести відомості про нове цільове призначення ділянки, потрібно внести відповідні дані до Державного земельного кадастру (він наразі не працює). Тому поки що така оренда земельної ділянки неможлива.

Чи можна розробляти документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибні ділянки (для будівництва та обслуговування житлового будинку), а також проводити державну реєстрацію такої земельної ділянки?

Передача присадибних земельних ділянок громадянам у власність потребує проведення реєстрації таких ділянок у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі речових прав. Оскільки кадастр і реєстр наразі не працюють, то передача таких земельних ділянок у власність не здійснюється. Закон № 2145 не поширюється на відносини щодо передачі присадибних земельних ділянок органами влади у власність громадян.

Чи можуть органи місцевого самоврядування передавати в оренду земельну ділянку с/г призначення із цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства»?

Згідно із Класифікацією, окремими видами цільового призначення земельних ділянок є: код 01.01 – для ведення товарного с/г виробництва; код 01.02 – для ведення фермерського господарства. Оскільки в цьому випадку потрібно змінювати цільове призначення, передача такої ділянки в оренду на підставі Закону № 2145 не здійснюється.

Чи можна здати в оренду земельну ділянку державної власності, яка перебуває у постійному користуванні сортодослідної станції (КВЦПЗ – 01.09)?

Земельні ділянки науково-дослідних установ та земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва мають різне цільове призначення. Земельна ділянка не може бути здана в оренду на підставі Закону № 2145, якщо потрібно змінювати її цільове призначення.

Як змінити склад угідь («пасовище» на «рілля») при передачі земельної ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва?

Зміна угіддя «пасовище» на «рілля» здійснюється шляхом розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок підлягає внесенню до Кадастру – це частина відомостей про земельну ділянку. Тож зміна складу угідь земельної ділянки наразі неможлива – вона буде доступною після відновлення роботи Державного земельного кадастру, куди необхідно внести відомості про відповідні зміни.

Чи може місцева рада надати земельну ділянку для городництва громадянину відповідно до ст. 36 Земельного кодексу України?

Місцева рада зможе це зробити тільки після відновлення роботи Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав (наразі вони не працюють) – на підставі не Закону № 2145, а Земельного кодексу України.

Як законно передати в користування землі в межах населених пунктів біля присадибної ділянки (городи), якщо ці землі не використовуються – вони належать спадкоємцям, але відсутнє будь-яке документальне оформлення?

Якщо померлі громадяни (спадкодавці) не мали оформлених прав на городи (здійснювали фактичне землекористування), то їх спадкоємці не можуть їх успадкувати. Очевидно, такі земельні ділянки слід вважати вільними, вони належать на праві власності громадам і їх можна надавати в користування іншим особам.

Чи можна передавати в оренду частину площі землі, на яку не виготовлений кадастровий номер?

При передачі в оренду частину площі земельної ділянки потрібно сформувати її у земельну ділянку за правилами, передбаченими Законом № 2145, тобто, на підставі розробки землевпорядної документації землеустрою щодо інвентаризації земель.

Чи дозволено передавати в оренду невитребувані (нерозподілені) паї?

Так, це можливо. Такі земельні ділянки передаються в оренду за рішенням ради відповідної територіальної громади.

Де отримати відомості про землі державної власності, які є можливість передати в оренду?

До відновлення роботи Державного земельного кадастру такі відомості можна отримати у Держгеокадастрі або його територіальному органі. Сільська, селищна та міська ради теж можуть мати такі відомості.

У який спосіб здійснюватиметься передача в оренду земельних ділянок під водними об’єктами?

Закон № 2145 не регулює питання передачі в оренду земельних ділянок під водними об’єктами. Така передача може здійснюватися на підставі Земельного кодексу України, Закону про аквакультуру та інших законодавчих актів, але тільки після відновлення роботи Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав (наразі вони не працюють), у якому можна буде зареєструвати право оренди водного об’єкта, а не договір оренди.

.

Посібник із найпоширенішими запитаннями та відповідями про земельні відносини на час воєнного стану (за Законом №2145-IX) доступний за посиланням.

Завантажити матеріали роз’яснення Закону №2145, типові договори можна за посиланням.

Як Україна та її міжнародні партнери вийдуть з експортної кризи?

Українські прогнози експорту сільськогосподарської продукції у 2022 році будуть значно скромнішими через агресію Росії, порівняно з експортом 2021 року. Про це повідомляє Forbes.

Минулого року український експорт становив $27,7 млрд, тоді як прогноз на цей рік – лише $15,1 млрд. Тільки цей тимчасовий збій у звичайному експорті харчових продуктів з України еквівалентний втраті 4% пшениці, 9% кукурудзи та майже 30% експорту соняшникової олії у всьому світі.

Важливе значення для експорту мав водний транспорт, зокрема морський, який доставляв з України близько 90% сільськогосподарської продукції. Зараз морські порти України заблоковані, експорт також. Також заблоковано наземний транзит через Білорусь та Росію. Поки що всі поточні потоки підтримуються країнами ЄС або транзитом через них до інших портів.

За підтримки Уряду України, бізнесу та країн-партнерів зараз активно працюють над логістикою для забезпечення стабільних експортних маршрутів та митного оформлення товарів, а також перевірок товарів. Також український уряд нещодавно створив Координаційну раду з сільськогосподарської логістики для моніторингу та сприяння вирішенню логістичних питань, щоб забезпечити виконання українським бізнесом усіх своїх можливих контрактних експортних зобов’язань.

Також Міністерство аграрної політики та продовольства України веде переговори з європейськими партнерами про фінансову допомогу українським фермерам. На наші потреби відреагували низка країн-членів ЄС: Польща прискорює прикордонні процедури та транспортує українську продукцію, G7 повністю підтримує створення Україною нових ланцюгів поставок, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – щоб українські вантажі перевезення через Австрію тепер можливе без будь-яких дозволів, що разом із обмеженнями, знятими раніше Словаччиною та Італією, дозволяє Україні безперешкодно постачати нашу сільськогосподарську продукцію в Італію та італійські морські порти.

Усі прикордонні країни відреагували на проблему експорту зерна з України до третіх країн і або значно спростили процедури перевезення вантажів, або активно над цим працюють. Зокрема, ліберальні умови для українських перевізників запровадили Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія.

Україна високо цінує будь-яку підтримку міжнародної спільноти, бізнесу, волонтерів і всіх, хто зараз з нами. У цьому контексті наш Уряд і народ робить все можливе, щоб зменшити негативний вплив війни проти України на світ у продовольчому плані та залишатися гарантом продовольчої безпеки світу.

ФАО подвоїла фінансову підтримку українських фермерів

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації з продовольчою безпекою та перебоями у функціонуванні продовольчих ланцюжків в Україні терміново потрібно близько 115,4 млн. дол. США. Сьогодні Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) заявила про необхідність негайно підтримати українських фермерів у посадці овочів та картоплі цього весняного сезону, а також дати їм можливість дістатися своїх полів та врятувати врожай озимої пшениці. Про це повідомляється на офіційному сайті ФАО.

У рамках цього плану відповідно до переглянутого надзвичайного міжустановчого заклику ФАО більш ніж подвоїла свій первісний запит на суму 50 млн дол. США, з тим, щоб надати підтримку 376 660 малим та середнім фермерським господарствам або майже одному мільйону осіб у період до кінця грудня 2022 року.

«Ситуація з доступом до продовольства, його виробництвом та його наявністю загалом погіршується у багатьох регіонах України через війну, тому для запобігання продовольчій кризі у 2022 та 2023 роках вирішальне значення матимуть зусилля на підтримку сільськогосподарського виробництва та функціонування продовольчих товаропровідних ланцюжків, – відзначив директор Управління ФАО з надзвичайних операцій та стійкості до зовнішніх факторів Рейн Полсен. – Безпосереднім завданням ФАО є надання допомоги у поточному весняному посівному сезоні та запобігання зриву майбутнього збору врожаю озимих культур, який зазвичай припадає на червень-липень, інакше продовольча безпека країни Сезонність відіграє визначальну роль у сільському господарстві. Не можна втрачати час при підготовці до майбутнього осіннього сезону».

Сільське господарство займає центральне місце в економіці України, відіграючи ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та джерел засобів для існування в країні, а також у регіоні. Масштабне знищення посівів та руйнування інфраструктури під час війни ставить під загрозу виробництво продовольства та продовольчу безпеку.

За оцінками ФАО, у 2022 році може бути не зібрана третина врожаю та не оброблена третина сільськогосподарських земель. Вимушене переміщення цивільного населення , що рятується від війни , і заклик чоловіків до територіальних сил оборони викликає брак робочої сили і збільшення навантаження на жінок . Ситуація посилюється погіршенням доступу до найважливіших ресурсів для сільськогосподарського виробництва та їх нестачею.

За зібраними ФАО в ході поточних оцінок попередніми даними, фермери всіх рівнів потребують грошей для придбання ресурсів та послуг для виробництва продовольства та подальшого ведення сільськогосподарської діяльності.

Вітання з Великодніми святами

Шановні колеги, друзі, весь український народе!

Від усього серця вітаємо вас з Великодніми святами! Це одне з найважливіших християнських свят, яке уособлює пробудження природи від сну та звільнення від гріхів. Нехай же наша ненька Україна найближчим часом звільниться від ворожих окупантів і в її кожному, навіть найвіддаленішому, куточку землі гордо замайорить український прапор під сонячним промінням.

Нехай благодатний вогонь, запалений у ніч перед Великоднем, спалить всю “нечисть”, що мала нахабство ступити на нашу вільну землю.

Вільний і незламний духом український народ щодня доводить ворогу свою силу. А сила ця – у нашій щирій любові, підтримці, взаємопомічі, вірі, свободі. Не забуваймо цього і не даватимемо ворогу відчути нашу слабкість.

Дякуємо дипломатам іноземних представництв, які повернулися та продовжують повертатися до столиці України, підтримуючи віру українців у беззаперечну перемогу.

Країну, де головними цінностями є свобода та людське життя неможливо захопити та знищити.

Зі світлим святом Великодня!

Христос воскрес!

Героям слава!

Три ключові напрями допомоги Мінагрополітики аграріям

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного марафону UAразом розповів про три ключові напрями допомоги держави аграріям, на яких зараз сконцентроване Мінагрополітики:

1) кредитування під держгарантії;

2) налагодження логістичних шляхів із продажу агропродукції;

3) максимальне спрощення оформлення всієї документації.

Кредитування під держгарантії

Вже майже місяць як запущена програма державних гарантій. За умовами, для отримання кредиту в банку, приміром, на 50 млн грн, аграрію достатньо забезпечити для застави 20 %, або в цьому випадку 10 млн грн, решту гарантує держава. Міністр підкреслив, що обсяги кредитування з кожним днем збільшуються. «Цьогоріч усі кошти по максимуму переорієнтовані на кредитування», – запевнив він.

Налагодження логістичних шляхів із продажу агропродукції

За словами Миколи Сольського, це питання мають спільно вирішити Мінінфраструктури, Укрзалізниця та Мінагрополітики.

«Нам потрібно вивезти як мінімум 20 млн тонн залишків із минулого років. Декілька десятків мільйонів тонн буде і цього року. Була велика розмова на рівні президентів, щоби спрямувати значні обсяги експорту в бік балтійських портів. Обсяги нарощуємо, в березні вони вимірювалися в сотнях тонн – цей показник перейде до мільйонів тонн. Треба трохи часу», – розповів Міністр.

Максимальне спрощення оформлення всієї документації

Уряд сьогодні максимально спрощує всі дозвільні процедури всередині країни, пов’язані з прискоренням логістики зерна. Здійснюються домовленості з іншими країнами про максимальне спрощення транзиту, допомоги з інфраструктурою, переорієнтації на український бізнес тощо.

«Що робити аграріям? Сміливо займатися тим, чим вони займалися раніше. Зрозуміло, що зараз усе значно складніше. Але аграрії вже давно показали, що вони всі складні обставини завжди переборюють. Так, ці обставини раніше були не в таких обсягах, але чим більший виклик – тим більша слава», – резюмував Микола Сольський.

Верховна Рада пропонує спростити процедуру надання земельних ділянок в умовах воєнного стану

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану (реєстр. № 7289). Про це повідомляється в телеграм-каналі ВРУ.

Метою прийняття законопроєкту є встановлення спеціальних правил щодо володіння, користування та розпорядження землею, що забезпечать найбільш нагальні та невідкладні потреби у земельних ділянках суб’єктів, які мають вагоме значення для національної економіки, аграрного сектору та громадян України в умовах воєнного стану, в тому числі надання та зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщуються (евакуюються) із зони бойових дій, розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, ведення сільськогосподарського виробництва, сталого функціонування газотранспортної та газорозподільної систем, водопостачання і водовідведення, виробництва тепла, електронних комунікацій тощо.

Прийняття законопроєкту дозволить задовольнити найбільш нагальні та невідкладні потреби національної економіки у земельних ділянках в умовах воєнного стану, в тому числі надання та зміну цільового призначення земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщуються (евакуюються) із зони бойових дій, розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, ведення сільськогосподарського виробництва, сталого функціонування газотранспортної та газорозподільної систем, водопостачання і водовідведення, виробництва тепла, електронних комунікацій тощо.

Міндовкілля затвердило Методику визначення шкоди землі та ґрунтам

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану – Наказ від 4 квітня 2022 року № 167.

Методика визначає порядок розрахунку розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам державами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами через забруднення ґрунтів, засмічення земель, допущених унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану внаслідок їх дій або бездіяльності на усіх землях України незалежно від їх категорій та форм власності.

Методика надає наступні визначення термінів:

забруднення ґрунтів – накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

засмічення земель – наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.

Всі матеріали, які використовують для проведення розрахунку, формують в окрему справу, яка зберігається в уповноваженому органі, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Уповноважений орган, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, має право надавати копії розрахунків разом зі справою органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органам.

Одна з найбільших агрохімічних компаній у світі припинила роботу в росії

Американська компанія FMC — п’ята за величиною агрохімічна компанія у світі – припиняє свою діяльність і бізнес в росії. Про це повідомляється на офіційному сайті компанії.

FMC повністю зупинила свою діяльність і бізнес у росії, рішення вступило в силу 14 квітня 2022 року. «Єдиний завод із виробництва упаковки та рецептур для захисту рослин у Чебоксарах, росія, простоює і безпечно закривається», – заявила компанія.

«На початку війни FMC вжила суттєвих заходів для скорочення своїх операцій і бізнесу в росії. Компанія призупинила нові капітальні вкладення, маркетинг і рекламу; припинена науково-дослідна діяльність; припинено імпорт усієї продукції; і призупинено розвиток нових продуктів і бізнесу. Проте не можна ігнорувати збільшення кількості повідомлень про потенційні військові злочини, порушення прав людини та інші звірства. Наші цінності як компанії та реалії безпрецедентних санкцій більше не дозволяють FMC працювати та розвивати наш бізнес у росії», – наголосили в FMC.

Американська компанія FMC прагне допомагати фермерам захистити їхні посіви та врожайність, щоб вирішити проблему продовольчої безпеки, особливо у вразливих країнах. Це керувало і продовжує керувати позицією компанії у забезпеченні основних продуктів виробникам в Україні, у Східній Європі та в усьому світі.

FMC засуджує вторгнення та війну, і приєднуються до закликів негайно припинити насильство.

Довідково:

FMC – компанія, що займається сільськогосподарськими науками, яка розвиває сільське господарство за допомогою інноваційних та стійких технологій захисту рослин.

FMC працює на світовому ринку та впевнено тримає лідерські позиції вже понад 130 років. В Україні компанія FMC з’явилась у далекому 1992 році та працювала як представництво – спочатку компанії FMC, а з 2016 року, після придбання компанії Cheminova – включила до свого складу і портфель цієї компанії. Починаючи з травня 2017 року компанія зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю «ФМС Україна» та веде повноцінну діяльність на аграрному ринку України.

Росія може вдатися до провокацій на великодні свята

Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає: окупанти знову використовують прийом «інформаційного алібі», попереджаючи про можливі провокації в українських містах під час Великодня. Про це пишеться у телеграм-каналі ЦПД.

Зокрема, кілька пропагандистських ЗМІ поширили публікацію щодо того, що «з націоналістів сформовано понад 70 мобільних груп на автомобілях, що обстрілюватимуть з мінометів православні храми у Великодню ніч, щоб потім звинуватити у цьому військових рф». При цьому пропагандисти наводять конкретний перелік областей України, де це «може відбутися»: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська області.

Звертаємо увагу! В усіх цих регіонах є висока ймовірність діяльності диверсійно-розвідувальних груп ворога.

Про це повідомляє і міноборони рф, яке стверджує, що Київ готує «витончені жахливі провокації» з численними жертвами.

Закликаємо всіх українців бути дуже уважними та максимально обережними.

ДУ “Держгрунтохорона” розробила Рекомендації по визначенню та збереженню вологості грунту

Тернопільська та Хмельницька філії ДУ “Держгрунтохорона” розробили рекомендації по визначенню та збереженню вологості грунту.

Вода надходить у грунт з атмосферними опадами, грунтовими водами, шляхом конденсації водяної пари з атмосфери, з поливними водами. Вода грунту є життевою основою рослин, грунтової фауни і мікрофлори.

Рослини потребують великої кількості води. Так, для утворення 1 кг органічної речовини витрачається від 200 до 1000 г води. 3 водою в рослини надходять поживні речовини.

Від вмісту води в грунті залежать інтенсивність біолоrічних, хімічних і фізико-хімічних процесів, водно-повітряний і тепловий режими, режим живлення, фізико-механічні властивості.

Воді належить важлива роль у грунтоутворенні, зокрема в процесах вивітрювання і новоутворення мінералів, гумусоутворенні, формуванні генетичних горизонтів грунтового профілю, динаміці грунтотворних процесів.

Вода грунту є терморегулюючим чинником, обумовлюючи температурний режим грунту.

Оптимальна вологість грунту для сільськогосподарських культур — запорука високого врожаю, оскільки рослини не можуть розвиватися, якщо земля зволожена недостатньо.

Пізнання закономірностей поведінки грунтової вологи, управління водними властивостями, водним режимом с передумовою регулювання та оптимізацї родючості грунтів.

Скачати рекомендації за посиланням.

Мінагрополітики поглибить співпрацю з Всесвітньою продовольчою програмою при ООН

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час зустрічі з виконавчим директором Всесвітньої продовольчої програми при ООН Девідом Малдоу Бізлі обговорив питання глобальної продовольчої безпеки, які постали внаслідок російсько-української війни, а також спільні дії України й світу щодо недопущення загострення продовольчої кризи. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Міністр акцентував на необхідності розблокування українських портів та шляхів судноплавства, аби забезпечити логістичні зв’язки поставок с/г продукції.

«Військова агресія росії проти України матиме глобальні наслідки для світової продовольчої безпеки. Тому, щоб стабілізувати ситуацію, важливо забезпечити логістику поставок аграрної продукції з України – через розблоковані порти та альтернативні шляхи. Крім того, малі та середні українські фермерські господарства й агропідприємства, які відіграють велику роль у забезпеченні національної та світової продовольчої безпеки, потребують невідкладної допомоги», – підкреслив Микола Сольський.

Девід Малдоу Бізлі ознайомився з напрацюваннями українського уряду щодо альтернативних логістичних маршрутів для експорту сільгосппродукції та пообіцяв постійний діалог у цьому питанні з Мінагрополітики.

Також було обговорено можливість закупівлі надлишків зернових в Україні за рахунок Всесвітньої продовольчої програми, аби забезпечити їжею країни Африки та Близького Сходу та запобігти глобальному голоду у цих регіонах, загроза якого є дуже реальною.

Крім того, Девід Малдоу Бізлі розповів, що вже зараз Всесвітня продовольча програма розгорнула масштабну гуманітарну допомогу українцям, які постраждали від війни. Так, зокрема, налагоджено контакти з хлібзаводами, борошномельними підприємствами та підприємствами харчової промисловості в Україні для закупівлі товарів у критичних регіонах. Йдеться про близько 40 тис. тонн продовольчих товарів. Відкрито сім складських приміщень у Києві, Львові, Дніпрі, Вінниці, Чернівцях, Одесі та Кропивницькому. А у Львівській, Вінницькій та Івано-Франківській областях надається грошова допомога переселенцям.

Микола Сольський подякував партнерам за допомогу Україні в цей складний час та висловив сподівання на поглиблення співпраці за всіма напрямами, які обговорювалися під час зустрічі.

Всеукраїнська Ініціатива «Сади Перемоги» стартувала за підтримки Мінагрополітики та міжнародних партнерів

В Україні презентовано всеукраїнську Ініціативу «Сади Перемоги». Про це повідомляє Мінагрополітики.

Ініціатива спрямована на ефективне використання доступних земельних ділянок і залучення ресурсів для вирощування продуктів харчування задля недопущення продовольчої кризи в Україні. Вона стартувала за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в України» (SURGe).

«Сади перемоги» — проєкт наших міжнародних партнерів , які нададуть необхідні матеріали для всіх українців, які готові на кожному клаптику нашої землі вирощувати відповідну продукцію. Проєкт має кілька цілей, насамперед забезпечення продовольчої безпеки українців, також певний вклад в економічну безпеку, і це важливо з точки зору зайнятості населення. Враховуючи те, що зараз багато хто втратив можливість працювати. Це дійсно правильна ініціатива і вона матиме масштабний характер та буде підтримана усіма українцями», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі 5 каналу.

Серед першочергових кроків:

– З’ясування кількості та демографічні характеристики людей, які переїхали до громади під час війни, їх кваліфікаційні характеристики та готовність долучитись до Ініціативи «Сади Перемоги».

– Оцінка потреб громади у харчових продуктах на основі норм споживання окремих категорій продуктів та реальної кількість жителів (калькулятор для таких розрахунків невдовзі буде доступний на сайті Ініціативи).

– Проведення обліку земельних ділянок, що використовуються чи можуть бути використані для розширення виробництва сільськогосподарської продукції.

– Збір потреб домогосподарств та внутрішньо переміщених осіб, яким потрібно надати допомогу для освоєння земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції.

– Розробка плану активних дій із самозабезпечення мешканців громади харчовими продуктами та пошуку додаткових ресурсів фінансування.

– Визначення обсягів харчових продуктів, які після задоволення власних потреб можуть бути спрямовані на забезпечення війська та для допомоги іншим громадам.

Реалізація цього плану не тільки стане нашою відповіддю окупантам на загрозу голоду, а й забезпечить самозайнятість сотень тисяч людей і буде сприяти розвитку підприємництва в аграрній сфері.

Розпочато захист заключних звітів проектно-технологічних та наукових робіт філій ДУ “Держгрунтохорона”

Не дивлячись на воєнний стан ДУ “Держгрунтохорона” продовжує свою наукову діяльність.

Сьогодні розпочався захист заключних звітів проектно-технологічних та наукових робіт філій ДУ “Держгрунтохорона”. Це підсумок наукових досліджень з 2016 по 2020 роки. Проведено аналізування стану понад 9,6 млн гектар обстежених площ сільськогосподарських угідь по всій Україні, відібрано понад 1,3 млн ґрунтових зразків, проведено випробування та опрацьовано понад 4,4 млн визначень, виготовлено 163,7 тис. агрохімічних паспортів.

Філіями та ДУ “Держгрунтохорона” виконана велика дослідницька робота, результатом якої стане видання Періодичної доповіді про стан ґрунтів сільськогосподарського призначення за результатами 11 туру агрохімічної паспортизації. Це останній повний тур, що був до війни.

Ключові зміни в земельних відносинах в умовах воєнного стану

13 квітня за ініціативи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), відбувся вебінар «Земельні відносини в умовах воєнного стану», під час якого представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України, Держгеокадастру, експерти USAID АГРО розповіли про регулювання земельних відносин в Україні в умовах воєнного стану, про новели законодавства (Закон № 2145-IX) та провели майстер-клас з ведення книг реєстрацій. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у вітальному слові наголосив, що обов’язковою умовою швидкої перемоги України є можливість вирощувати с/г продукцію на всіх землях с/г призначення, вказавши на важливі стратегічні цілі. «Перш за все – це забезпечення продовольчої безпеки, уникнення будь-якого ризику голоду. Україна в останні роки робила величезний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки, експортуючи сільгоспродукцію різних типів – рослинництва, тваринництва, садівництва, переробленої харчової продукції, яка в еквіваленті давала можливість прогодувати до 400 млн людей у рік. Тому навіть в умовах війни нам важливо підтримувати міжнародних партнерів. А отже, важливо забезпечити максимальне використання кожного клаптика земель, де не йдуть активні бойові дії», – підкреслив він.

З огляду на вказане і виникла гостра потреба в ухваленні Закону 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». З моменту війни в Україні призупинили роботу практично всі електронні державні реєстри – тож було вкрай важливо забезпечити сталу роботу в сільському господарстві в умовах воєнного стану: дотримуючись закону, але позбувшись усіх зайвих бюрократичних процедур.

Експерти назвали п’ять основних новел цього Закону.

1. Автоматичне поновлення договорів

Всі договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів та внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

2. Замість державної реєстрації прав – державна реєстрація договорів

Оскільки в умовах воєнного стану функціонування Державного реєстру речових прав є обмеженим, то замість державної реєстрації прав запроваджена державна реєстрація договорів про використання земель. Державна реєстрація таких договорів здійснюється районними військовими адміністраціями у Книзі державної реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Права оренди та інші права на землю виникають з моменту проведення державної реєстрації відповідних договорів.

3. Землі, які передаються в оренду агровиробникам за цим Законом

На період дії воєнного стану органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть передавати в оренду для виробництва продовольчої продукції: сільськогосподарські земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державної та комунальної власності, земельні ділянки, що залишилися у колективній власності та нерозподілені і невитребувані земельні частки (паї).

4. Надання постійним землекористувачам та емфітевтам права передавати належні їм на зазначених правах сільськогосподарські землі державної і комунальної власності в оренду

Особи, яким належать сільськогосподарські земельні ділянки державної та комунальної власності на праві постійного користування, крім державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також на праві емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду на строк до одного року для виробництва продовольчої продукції.

5. Надання орендарям і суборендарям сільськогосподарських земель права передавати належні їм права оренди та суборенди іншим агровиробникам

Особи, які володіють сільськогосподарськими земельними ділянками всіх форм власності на праві оренди або на праві суборенди, можуть передавати такі права іншим особам строком на 1 рік без згоди власників таких ділянок на підставі договору про передачу права землекористування.

Запис вебінару доступний за посиланням: https://bit.ly/USAID_webinar.

Завантажити роз’яснення Закону №2145-ІХ та типові договори можна за посиланням: https://bit.ly/3LR4Xqo.

Як діяти, якщо ворог застосовує хімічну зброю

На тлі новин, що окупант скинув на Маріуполь невідому отруйну речовину, Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI надає інструкцію, як вберегти себе. Про це повідомляється на телеграм-каналі Центру.

Нагадуємо, що наразі інформація про застосування хімічної зброї не підтверджена. Однак краще знати правила, що робити під час хімічної атаки.

Офіційні повідомлення про хімічну атаку

Слідкуйте за повідомленнями офіційних джерел інформації та чітко дотримуватись інструкцій, які вони надають. Такі повідомлення мають містити:

– оголошення про ознаки застосування хімічної зброї;

– основні ознаки виявлених хімічних речовин;

– територію їхнього застосування;

– рекомендації щодо запобігання ураження та надання первинної допомоги;

– способи звернення для постраждалих осіб та номери екстрених служб;

– вказівки для осіб, які потребують евакуації з зони ураження;

– після підтвердження використання конкретних видів хімічної зброї офіційні повідомлення та вказівки будуть деталізовані.

Основні фізичні симптоми застосування хімічних

– міоз (надмірне звуження зіниць);

– дезорієнтація та пітливість;

– посмикування та судоми;

– подразнення дихальних шляхів і ускладнене дихання;

– подразнення очей і шкіри;

– нудота та блювота;

– втрата свідомості.

Першочергові дії в зоні хімічного ураження

Надворі:

– Залиште територію ураження.

-Намагайтесь рухатись швидко, але не бігти.

– Дихайте повільно, щоб вдихати якнайменше отрути.

– Знайдіть укриття поблизу. Якщо це можливо, повертайтесь у своє помешкання.

В автомобілі:

– З’їжджайте на узбіччя так, щоб не заважати руху аварійних автомобілів.

– Вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера.

– Прикрийте рот і ніс тканиною: шарфом, хустинкою чи маскою для обличчя.

В приміщенні:

– Підніміться на найвищий поверх і знайдіть кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей.

– Закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні.

– Не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.

– Увімкніть новини та досекайтеся повідомлення, коли буде безпечно виходити на вулицю.

Якщо відчуваєте симптоми ураження хімічною речовиною

– Зніміть верхній шар одягу. Якщо можливо, покладіть одяг у пакет і закрийте його. 

– Помістіть цей герметичний пакет в інший пакет і запечатайте клейкою стрічкою. Пізніше буде надано інструкції щодо його утилізації або очищення.

– Якщо у вас є ознаки або симптоми впливу їдких або подразливих речовин – наприклад, почервоніння, свербіж та печіння очей або шкіри — промийте їх водою.

– Не використовуйте мило для промивання очей. Не торкайтеся інших людей, щоб уникнути можливого поширення хімікату.

Евакуація із зони ураження хімічною зброєю

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю вдягайте чистий щільний одяг, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягніть окуляри, маски, шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробіть запас води, їжі та предметів першої необхідності.

Не повертайтесь в зону ураження без відповідних розпоряджень ДСНС та інших екстрених служб, адже території можуть бути небезпечними тривалий час (навіть декілька місяців).

Повна інструкція за посиланням.

Бережіть себе та рідних!

ДУ “Держгрунтохорона” взяла участь у дискусії “Зміни в аграрній політиці в Україні – шанси та можливості у стані війни”

Сьогодні, 13 квітня, відбулася 3-я дискусія на тему “Зміни в аграрній політиці в Україні – шанси та можливості у стані війни”, яка проводиться в рамках серії онлайн-заходів “Чи призведе повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році до кардинальних змін на агропродовольчих ринках?”. У заході взяли участь керівництво та фахівці ДУ “Держгрунтохорона”.

Організатори заходу: Київська школа економіки (KSE, Україна), Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO, Німеччина), Вагенінгенський університет та науково-дослідний центр (WUR, Нідерланди) та Німецько-український агрополітичний діалог (APD, Україна).

Серйозні проблеми для українського агробізнесу спричинила російська агресія проти України, яка почалася 24 лютого цього року. У 2014 році, коли півострів Крим був незаконно анексований російською федерацією і розпочався підтримуваний росією конфлікт на Донбасі, сільськогосподарська діяльність в цих регіонах зазнала великих втрат. Однак нинішній наступ ставить під загрозу сільське господарство по всій країні. Серйозну загрозу для посівних та збиральних кампаній 2022 року становлять авіаудари, окупація та активні бойові дії, які поки що ведуться переважно в південних, східних та північних областях.

За останні роки Україна стала важливим гравцем на світових аграрних ринках.

На цьому тлі було проведено серію панельних дискусій, мета яких — об’єднання грунтовних знань та висновків про поточні загрози та прогнози впливу війни на місцеві та глобальні агропродовольчі ринки та надання громадськості професійної експертизи з зазначеної тематики.

З вітальним словом виступили начальник управління міжнародної політики Мінагрополітики Олексій Пінчук та парламентський статс-секретар Ферерального міністерства продовольства та сільського господарства ФРН Офелія Нік.

На заході було розглянуте питання необхідних змін в українській аграрній політиці та бачення подальшої стратегії. Микола Пугачов, заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” розглянув дане питання з наукової точки зору, а Павло Коваль, генеральний директор ВГО “Українська аграрна конференція”, член ВАФ надав підприємницьке бачення ситуації.

У подіумній дискусії, яка розпочалася після доповідей, виступили заступник директора Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус, професор Київської школи економіки та координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade Олег Нів’євський, директор ІАМО, керівник відділу структурних змін Альфонс Бальманн, заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов, генеральний директор ВГО “Українська аграрна конференція”, член ВАФ Павло Коваль, директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрамлюк.

Експерти, що представляють різні сфери компетенцій та географічні регіони, дослідили та обговорили коротко- та довгострокові наслідки російської агресії на доступність та ціни на сільськогосподарську продукцію, структуру торгівлі, галузі виробництва аграрної продукції, національні продовольчі політики та багато інших аспектів війни в Україні. Надали основні цілі в аграрній політиці на майбутнє.

Із заключним словом виступив Франк Мюллер, аташе з аграрних питань Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Захід синхронно перекладався німецькою/англійською/українською мовами.

ДУ “Держгрунтохорона” висловлює щиру вдячність організаторам заходу, зокрема модераторці та в.о. керівника проєкту АПД пані Марії Ярошко за надану можливість долучитися до актуальної дискусії.

Шкідники та хвороби масово з’являються на озимині

На посівах озимини почали прогресивно з’являтися хвороби та шкідники. Це викликано тривалими низькими температурами вночі і різкими перепадами вдень, повпливали й опади, що днями пройшли, повідомив експерт з агроекологічних питань Олексій Сергієнко. Про це повідомляє головний журнал з питань агробізнесу Пропозиція.

На озимій пшениці вже помічена борошниста роса (Erysiphe graminis DC. f. tritici Em.Marchal), септоріоз листя (Septoria tritici Rob.et Desm.), фузаріоз (Fusarium graminearum, Fusarium sporotrichiella), піренофороз (Pyrenophora tritici-repentis). Масово почали літати злакові мухи (Phorbia secures).

Аграрії приступають до обробок полів пшениці фунгіцидами, інсектицидами, гербіцидами. Варто пам’ятати, що превентивні заходи захисту посівів є завжди найбільш ефективними та дієвими. Фахівці радять застосовувати фунгіциди, дозволені до використання в Україні, із різних класів і різною дією на комплекс патогенів (триазоли, стробілурини, карбоксаміди тощо). Захищати культури від сисних шкідників (мух, попелиць, цикад), які не тільки впливають на врожай, а і переносять різноманітні віруси, можна піретроїдними препаратами.

Україні вдасться засіяти 70% площ — Висоцький

За прогнозами Мінагрополітики, в Україні цьогоріч вдасться засіяти 70% площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися і до 80%. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70% власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30%. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», – запевнив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.

«В експорті найбільш критичний фактор – блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, – залізничними чи авто, – то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», – роз’яснив Тарас Висоцький.

Росія готує маніпуляції на тему «голоду» в Україні та світі

Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє: росія готує маніпуляції на тему можливого «голоду» в Україні та світі. Про це пишеться у телеграм-каналі ЦПД.

6 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський сказав, що росія знищує в Україні сільгосппідприємства, аграрну техніку, блокує морські порти, тому що розглядає голод як свою зброю.

Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна у світі! Тому наслідки війни відчутні у Єгипті, Туреччині, Бангладеш та Ірані, які купують понад 60% своєї пшениці в росії та Україні.

По карті регіонів, що найбільше експортували зернові культури, стає зрозуміло, що ракетні обстріли зовсім не випадкові. Їхня мета — знищення посівних робіт та нафтобаз, що обслуговують сільгосптехніку.

У ЦПД повідомляють, що за можливості засіяти хоча б 30% площ України держава зможе забезпечити потребу у внутрішньому споживанні.

“Станом на сьогодні у нас достатньо резервів продукції і Україна виробляє у 5 разів більше продукції, ніж її внутрішнє споживання”, — розповів Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Створена Координаційна рада з питань логістики у сільському господарстві

Для розв’язання проблемних питань, пов’язаних з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства, в Україні створюється спеціалізована Координаційна рада під головуванням міністра аграрної політики та продовольства України. Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідна постанова прийнята Кабінетом Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 427 «Про утворення Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві».

Рада сприятиме координації між органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об’єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

Основні завдання Координаційної ради:

· формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;

· визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;

· вдосконалення логістики перевезень;

· підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;

· скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;

· удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;

· зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;

· забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;

· удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Росія відповість за втрати земельного фонду України

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів про розробку методики визначення шкоди та збитків за втрати земельного фонду, які були завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Про це повідомляє Мінагрополітики.

За словами Міністра, при розрахунку шкоди та збитків будуть враховуватись витрати на рекультивацію земель; збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення; витрати на відновлення меліоративних площ; витрати на розмінування тощо.

«Велика частина земель, зокрема сільськогосподарського призначення, з меліоративною інфраструктурою, зазнали значних пошкоджень, а їхні власники та користувачі —збитків. Це все має бути відшкодовано у повній мірі, включаючи не тільки фактичні втрати, а й упущену вигоду. Для напрацювання інших показників та методики ми плануємо залучити найкращих фахівців із міжнародним досвідом», — підкреслив Микола Сольський.

Шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, визначатимуться за 15 напрямами:

1) людські втрати та пов’язані з ними соціальні витрати;

2) економічні втрати, пов’язані з людськими втратами;

3) військові втрати;

4) втрати, пов’язані з забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби зі злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху;

5) втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства;

6) втрати земельного фонду;

7) втрати лісового фонду;

8) втрати надр;

9) втрати акваторії;

10) збитки, завдані природно-заповідному фонду;

11) втрати інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку;

12) втрати енергетичної інфраструктури;

13) втрати культурної спадщини;

14) економічні втрати підприємств;

15) втрати установ та організацій.

.

Довідково:

20 березня 2022 року було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

За кожним із напрямів закріплене відповідальне міністерство, інший центральний чи місцевий орган виконавчої влади, які зобов’язані протягом шести місяців розробити й затвердити відповідні методики визначення шкоди та збитків.

Передбачається також, що міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, відповідальні за визначення шкоди та збитків за напрямами, надаватимуть щороку до 1 квітня наступного періоду Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідну інформацію для її узагальнення та надання до 1 червня Кабінетові Міністрів України.

Пам’ятка при проведенні комплексу весняно-польових робіт в умовах російської агресії проти України

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило для сільгосптоваровиробників Пам’ятку при проведенні комплексу весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

Пам’ятка містить наступні розділи:

– Бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану

– Робота під час комендантської години

– Організація безпечної роботи

– Як діяти в разі виявлення підозрілих предметів

– Щодо кредитування сільгосптоваровиробників

– Використання повітряного простору безпілотниками в сільському господарстві

 

Завантажити Пам’ятку

Питання продовольчої безпеки стоятиме в багатьох країнах світу — Сольський

В ефірі спільного телемарафону UAразом Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів, на яких напрямах сьогодні сфокусована робота Мінагрополітики.

«Запущені кредитні програми за підтримки Уряду, які в цей короткий термін, можливо, в дещо обмеженому, але в оперативному форматі дозволяють аграріям закривати їхні потреби з додаткового кредитування під час посівної», – зазначив Міністр.

Було повідомлено, що Уряд і Мінагрополітики працюють із аграріями щодо зменшення обсягу проблем, пов’язаних з логістикою та вивезенням зерна у воєнний час.

«Треба віддати належне, що українські аграрії сміливо йдуть у посівну кампанію, незважаючи на такі складні об’єктивні обставини. Ми це бачимо повсюди. Наскільки впевнено і віддано воюють військові, настільки ж сміливо та віддано виходять у поля й аграрії», – підкреслив Микола Сольський.

Було зауважено, що найскладніше зараз аграріям у прифронтових зонах. По- перше, там дуже розірвані логістичні ключі; по-друге, це досить небезпечно; по-третє, має бути відповідний настрій, щоб проводити посівну в прифронтових або окупованих місцях.

Сольський розповів, що у вирішенні нинішніх проблем українським аграріям допомагають дружні нам країни. Вони виконують прохання України зі спрощення логістики, зі скасування документів на транзит, а також допомагають матеріально.

Міністр переконаний, що війна проти нашої країни – це війна проти продовольчої безпеки Європи та світу.

За словами Миколи Сольського, продовольчі ціни вже зросли за останній місяць. Найближчим часом на ціни і дефіцит продуктів звернуть увагу навіть ті країни, які десятиліттями ніколи з подібним не стикалися.

«З різним рівнем гостроти, але питання продовольчої безпеки стоятиме в багатьох країнах світу», – вважає Микола Сольський.

Баланс гумусу та поживних речовин у землеробстві

Гумус є найважливішим показником ґрунтової родючості, який визначає продуктивність сільськогосподарських угідь. Окремі його параметри служать об’єктом моніторингу навколишнього середовища. Довготермінові зміни вмісту гумусу в ґрунті є одним з головних критеріїв оцінки якості систем землеробства з погляду їх впливу на родючість ґрунту.

Баланс гумусу може бути бездефіцитним, коли втрати поповнюються завдяки новоутворенням, додатнім – прибуток більше втрат і дефіцитним (від’ємним), коли втрати гумусу більші, ніж його новоутворення.

Основними статтями надходження, які враховують у розрахунку балансу гумусу, є внесені органічні і мінеральні добрива, приорані пожнивні (післяукісні) рештки, нетоварна (побічна) частина врожаю, сидеральні культури, меліоранти, надходження з атмосферними опадами. До статті втрат відносяться: винос поживних речовин урожаєм, ерозійні втрати, вимивання з фільтраційними водами та звітрювання в атмосферу.

У систематичному аналізі стану родючості ґрунту з таких показників як гумус та рухомі поживні речовини (азот, фосфор, калій), в умовах інтенсифікації землеробства надзвичайно важливим є розрахунок балансу гумусу, що дозволяє здійснювати контроль за характером змін його вмісту за існуючої структури посівних площ і рівня застосування мінеральних та органічних добрив. Для того щоб встановити спрямованість та інтенсивність цих змін, застосовують балансовий метод, який має статті надходження та статті відчуження органічних речовин.

Балансовий метод оцінки гумусового стану ґрунтів, зокрема розрахунку динаміки вмісту гумусу та поживних речовин, є камеральним, тому він не несе повної картини про екологічний стан ґрунтів, але може бути прийнятий для прогнозування.

Результати наукових дослідження і виробничий досвід переконливо доводять, що зниження вмісту гумусу та незбалансованість поживних речовин зумовлюють погіршення родючості ґрунту. Також від гумусного стану ґрунтів залежить якість продуктів харчування, чистота підземних, поверхневих вод та здоров’я населення, відповідно. Безперечно, саме з цих міркувань чи не найважливішим для фахівців є питання відтворення родючості ґрунтів, що передбачає насамперед забезпечення позитивного балансу гумусу та елементів живлення в ґрунті.

.

Матеріали Періодичної доповіді

за результатами X туру (2011-2015 рр.)

агрохімічного обстеження земель

Нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 8 квітня, відбулася онлайн нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

На нараді розглядалося питання роботи установи та філій в умовах воєнного стану. Кожен зараз має працювати на своєму фронті і докладати максимальних зусиль.

Установа працює в штатному режимі, щоб допомагати сільгоспвиробникам у цей важкий для країни час отримати високі та безпечні врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої країни. Де не відбуваються активні бойові дії (з попереднім погодженням об’єднаних територіальних громад) установа та її філії може проводити агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь. Це дає змогу контролювати якісний стан ґрунтового покриву.

Через бойові дії для землекористувачів дуже важливо встановити реальні рівні забруднення ґрунтів, можливість їх використання, способи реабілітації.

Нагадуємо! лабораторії установи за зверненням сільгоспвиробників готові виконувати аналітичні дослідження з визначення показників родючості ґрунту і рівнів його забруднення радіонуклідами, важкими металами та залишковими кількостями пестицидів. Проводити визначення якісного складу мінеральних, органічних добрив та різних видів меліорантів. Також визначати показники якості води, рослин.

Завершуючи нараду генеральний директор Юрій Зайцев та перший заступник генерального директора Сергій Шапран побажали всім мирного неба, закликали берегти себе, своїх рідних та оточуючих, молитися за наших захисників, які зараз нас обороняють, а також вірити в нашу Перемогу!

Управління Держпраці розробило рекомендації при проведенні посівної в умовах бойових дій

З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання сільського господарства та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнних (бойових) дій в Україні, Держпраці розробило рекомендації для роботодавців. Про це повідомляється на сайті Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Роботодавцям пропонується вжити такі заходи:

1. Заборонити проведення сільськогосподарських весняно-польових робіт у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення бойових дій та на незначній відстані від них.

2. Перед проведенням весняно-польових робіт роботодавцям, спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС та ДСНС, організувати перевірку сільськогосподарських угідь та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам сільського господарства (особливо у зонах прилеглих до ведення бойових дій).

3. Перед проведенням весняно-польових робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку бойових дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).

4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час проведення бойових дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.

5. Забезпечити належний моніторинг за технічнимстаном сільськогосподарських машин, які планується використовувати під час посівної кампанії.

6. Організувати проведення польових робіт в умовах достатньої видимості, виключно у денний час.

7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устаткування, добрив та інших матеріалівдо місця безпосереднього виконання робіт, потрібно здійснювати у відповідності до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи.

8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устаткування, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги в польових умовах та створення пунктів обігріву (за необхідності).

9. Для організації оперативної комунікації між працівниками у полі та негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації, забезпечити машиністів тракторних бригад засобами зв’язку.

10. Забезпечити працівників, задіяних у виконанні весняно-польових робіт відповідним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

11. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах прилеглих до ведення бойових дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих ремонтних робіт машин, механізмів, обладнання в польових умовах.

Названо найбільші виклики, які стоять перед аграріями через війну

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара – менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об’єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», – запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна – відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», – зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни – це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», – акцентував він.

В Туреччині заблоковані засоби захисту рослин для України

З 24 лютого ц.р. в морських портах Туреччини залишаються заблокованими препарати для захисту рослин, які прямували з-за кордону в Україну. Про це повідомляє консалтингова агенція УкрАгроКонсалт.

Мова йде про обсяг продукції для посівної площі у понад 3 млн га. При цьому велика частина вантажів необхідна українським аграріям негайно.

Проблема є надзвичайно серйозною і стосується кожного українського аграрія. Сьогодні в Туреччині нерухомо стоять вантажі, які належать найбільшим імпортерам та виробникам ЗЗР. Серед заблокованої продукції як готові препарати, так і сировина для їхнього виготовлення в Україні.

Велика частина препаратів повинна застосовуватися в полях вже з 10-15 квітня. Зокрема, заблокований великий обсяг ґрунтових гербіцидів та відповідних діючих речовин, дефіцит яких в Україні сьогодні є рекордним.

Офіційні причини блокування українських товарів турецькою стороною викликають багато запитань, оскільки протирічать міжнародній практиці морських перевезень.

Додатково ускладнюють ситуацію вимоги залучати тільки турецьких перевізників до транспортування вантажів з морських портів. В той же час турецькі перевізники не готові їхати в Україну, оскільки це є дуже великим ризиком для іноземних перевізників.

Сьогодні постачальники ЗЗР докладають титанічних зусиль, налагоджуючи ланцюги поставок необхідних продуктів в Україну, оскільки всі порти в Україні зачинені. Однак для цього українські компанії повинні мати можливість забрати свої вантажі з Туреччини.

Розблокування ЗЗР для українських агровиробників можливе на урядовому рівні. Компанії-імпортери та профільні асоціації вже звернулися до Міністерства аграрної політики та продовольства України та намагаються спільно активізувати зусилля та погодити із турецькою стороною правила, за якими українські власники вантажів могли би доставити їх в Україну.

Основні нововведення у земельних відносинах під час війни

Усі країни світу погодилися з тим, що від успішної посівної кампанії в Україні залежить світова продовольча безпека. Про це навіть зазначив у своєму виступі 29 березня 2022 року на засіданні Ради безпеки ООН виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Девід Бізлі.

Бізлі додав, що війна в Україні може призвести до наймасштабнішої кризи з часів Другої світової війни. Він нагадав, що Україна та росія виробляють 30% світових запасів пшениці, 20% – кукурудзи та від 75% до 80% соняшникової олії. 50% зерна, яке Всесвітня продовольча програма закуповує для допомоги 125 млн осіб, виробляється в Україні. За словами Бізлі, зростання цін на харчі, доставку та паливо призвело до збільшення операційних витрат ВПП на 71 млн доларів на місяць. Бізлі додав, що якщо війна не закінчиться, то «світу загрожує голод, дестабілізація та масова міграція».

Економіка повинна працювати, а для цього необхідні нововведення, аби в умовах російської агресії ми могли отримувати максимальний результат та гарантію найсприятливіших умов від держави. І сільське господарство не є виключенням. З огляду на це, Україна приймає низку нових правил у земельних відносинах. 

Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану”

Щодо податкових пільг у земельних відносинах, які встановлюються цим Законом:

1) Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю та земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, а також за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

2) Тимчасово за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки зазначені вище.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”

Основні зміни у земельних відносинах:

1) Забезпечено сталість існуючих відносин землекористування у 2022 році шляхом визнання поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

2) Обмежено до одного року строк, на який в умовах воєнного стану можуть передаватися в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної, а також колишньої колективної власності, при чому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки. 

3) Встановлено жорсткі обмеження на використання таких земельних ділянок серед яких: заборона щодо зміни складу угідь, передачі ділянок в суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.

4) Договори оренди укладаються лише в електронній формі, а земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів на визначених законом умовах. Такий однорічний договір оренди землі не можна буде поновлювати, укладати на новий строк і він припинятиметься зі спливом строку, на який він був укладений.

5) Формування земельних ділянок з метою передачі їх в оренду здійснюється без внесення відомостей до Державного земельного кадастру та без присвоєння їм кадастрового номеру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Право оренди земельної ділянки, переданої в оренду, не підлягатиме державній реєстрації. Договори оренди землі реєструватимуться військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану.

6) Забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність; формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім тих, що передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва); земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. 

7) Забороняється проведення земельних торгів щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.

8) Надання можливості користувачам земель сільськогосподарського призначення тимчасово строком до одного року передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. 

9) Районним військовим адміністраціям надано повноваження щодо здійснення державної реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

Корисні онлайн ресурси для аграріїв

Задля координації і визначення потреб аграріїв, а також для успішного проведення посівної — 2022 створено спеціальні онлайн ресурси. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Перелік онлайн ресурсів:

– під егідою Мінагрополітки у співпраці з ДСНС і ЗСУ компанія Feodal запустила сервіс https://military.feodal.online, який спрямований на допомогу фермерам чиї поля постраждали в результаті воєнних дій. Все що потрібно зробити — це залишити заявку на сервісі після чого команда саперів почне працювати над знешкодженням об’єктів;

– аграрна платформа Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;

– онлайн-платформа для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/.

Пам’ятка у разі ядерного вибуху

ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

♦ залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть в нього, якщо перебуваєте на вулиці;

якщо опинилися на вулиці:

— закрийте очі і ні в якому разі не дивіться на ядерний «гриб» — осліпнете;

— ляжте на землю, підклавши руки під тулуб — в такому положенні залишайтеся, поки не пройдуть дві ударні хвилі;

— закрийте обличчя і дихальні шляхи шарфом або хусткою;

♦ знайдіть укриття (підвал або хоча б середина будинку), тримайтеся якнайдалі від стін та даху, адже радіоактивний пил осідає на всіх зовнішніх поверхнях;

♦ за можливості заберіть всіх домашніх тварин в укриття;

♦ закрийте та спробуйте заблокувати двері, вікна в приміщені, не підходьте до них;

♦ зробіть запас води на кілька днів, набравши її в ємності або просто ванну;

♦ всі продукти, що є у будинку, загорніть в плівку, покладіть в шафу чи холодильник;

♦ підготуйте респіратор, маску або хоча б ватно-марлеву пов’язку — ними можна захистити дихальні шляхи;

♦ стежте за повідомленнями від поліції, ДСНС та місцевої влади.

Виходити на вулицю можна лише за гострої потреби. Перед тим, як вийти: одягніть респіратор, гумові рукавички, гумові чоботи і плащ.

.

НЕ МОЖНА НА ВУЛИЦІ:

РОЗДЯГАТИСЯ

КУПАТИСЯ У ВІДКРИТИХ ВОДОЙМАХ

СІДАТИ НА ЗЕМЛЮ

ЗБИРАТИ ЯГОДИ, ГРИБИ, ФРУКТИ, ОВОЧІ.

Коли повернулися додому, одразу зніміть весь верхній одяг. Але робіть це максимально обережно, адже на ньому залишається велика кількість радіоактивного пилу. Одяг потрібно помістити в герметичний контейнер або пластиковий пакет та зберігати подалі від свого укриття, місць скупчення людей, тварин.

Після цього обов’язково помийтеся або прийміть душ із милом. Також не забудьте вимити голову шампунем. Кондиціонери для волосся використовувати заборонено. Вони можуть бути закриті радіоактивним пилом. Не дряпайте і не тріть шкіру. Адже пил може потрапити у рани.

Якщо немає можливості прийняти душ, ретельно вимийте руки, обличчя і всі відкриті ділянки тіла проточною водою. Не забувайте про мило.

.

Як тільки ви отримали повідомлення про ядерний вибух, відразу проведіть йодопрофілактику:

♦ протягом перших 7 днів потрібно приймати по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію — для дітей віком до 2 років по 0,04 г (частина таблетки);

♦ якщо у вас немає йодистого калію, можна використовувати 5 % йодистий розчин: пити його потрібно по 3—5 крапель на склянку води, а для дітей до 2 років — по 1—2 краплі.

.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ, ЩО ВХОДИТЬ У ПРОТИРАДІАЦІЙНУ АПТЕЧКУ:

ондансетрон — протиблювотний засіб, який усуває нудоту, необхідний для боротьби з основними проявами реакції за радіаційного впливу;

калій йодит — для профілактики накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі;

радіогардас — для профілактики накопичення в організмі та прискорення виведення з нього радіоізотопів цезію та рубідію.

.

ЯК ВИЖИТИ ПІСЛЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

ВІСІМ ПОРАД:

Перша

Якщо у вас є добре обладнане приміщення глибоко під землею, на поверхню краще кілька місяців не підніматися. Там повинно бути все необхідне для життєдіяльності: чиста вода, їжа, медикаменти.

Порада друга

Якщо у вас немає спеціального приміщення, але ви змогли знайти тимчасовий прихисток від радіації, варто залишатися там доки не спаде друга хвиля радіації і кілька разів не пройде радіаційний дощ — кілька днів, а краще місяць. Лише після цього можна вирішувати, чи варто покидати прихисток вам і вашій родині.

Третя порада

Якщо ядерний вибух застав вас в звичайному підвалі, не варто хвилюватися. В такому разі дуже важливо діяти чітко і злагоджено. Швидко закрийте всі щілини та двері (бажано залізними листами) і два-три найближчі дні залишайтеся в підвалі. Від радіації вас це не врятує, але ви зможете перечекати радіоактивний дощ та пил.

Четверта порада

У випадку ядерного вибуху дуже важливо залишатися разом, адже одноосібно не виживе ніхто. Зберіть усю їжу та воду, яка є в людей, що опинилися поряд з вами, та розділіть на рівні невеликі порції на всіх.

Порада п’ята

Щоб мінімізувати відходи життєдіяльності, краще нічого не їсти в перший день після ядерного вибуху. Також варто відразу створити окремий куток в підвалі чи в місці тимчасового прихистку, де всі будуть справляти свої природні потреби.

Порада шоста

Якщо ви вже перечекали перші дні в підвалі і вирішили покинути притулок та рухатися в більш безпечне місце, необхідно робити це за вітром (тобто, щоб вітер дув у спину). Також не забудьте прикрити нижню частину обличчя вологою тканиною, так ви будете вдихати менше радіоактивного пилу і збережете легені.

Порада сьома

Не забудьте взяти з собою одяг з довгими рукавами і каптуром, невеликий запас їжі (вся вона повинна залишатися в герметичній упаковці), респіратор (за можливості протигаз), рукавички, гумові чоботи і захисні окуляри. Коли прибудете в безпечне місце не забудьте це все акуратно зняти, не торкаючись голою шкірою.

Порада восьма

Зона ураження простирається щонайменше на 3—5 кілометрів, саме стільки вам потрібно буде пройти. Під час своєї подорожі не торкайтеся оголеними руками до інших предметів, навіть до звичайної землі.

.

Онлайн карта радіаційного фону по областях та містах України

Уряд пропонує запровадити кримінальну відповідальність за навмисний підпал сухостою

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила ряд заходів щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь протягом пожежонебезпечного періоду у 2022 році. Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідне рішення прийнято на засіданні Комісії під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 26 березня.

Під час обговорення наголошено, що для моніторингу стану протипожежної небезпеки Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів створено відповідну робочу групу. Крім того, для зменшення кількість пожеж Міндовкіллям та Держекоінспекцією серед населення постійно ведеться роз’яснювальна робота. Інспектори Держекоінспекції постійно виїжджають на випадки спалювання сухої трави.

Голова ДСНС Сергій Крук повідомив, що протягом березня зафіксовано близько 4 тисяч пожеж. «Але ситуація контрольована, ми забезпечуємо максимальне реагування і ліквідацію на початкових стадіях», — зазначив він.

Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запропонував звернутися до Верховної Ради з пропозицією посилити відповідальність, в тому числі запровадження кримінальної відповідальності, за навмисний підпал сухостою.

Таким чином члени Комісії підтримали ініціативу звернення від Кабінету Міністрів до Парламенту щодо посилення зазначеної відповідальності. Глава Уряду переконаний, що пропозиція буде підтримана депутатами, адже це питання особливо актуальне в період воєнного стану.

Плата за землю у період дії воєнного стану — ДПС

Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби України.

Зміни, що прийняті у зв’язку з військовою агресією росії проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії.

Зміни стосуються ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні ділянки у межах визначених територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.

Завдання, які виконує агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Державна установа “Інститут охорони ґрунтів України” вже понад 55 років проводить суцільне агрохімічне обстеження ґрунтів України для здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення забезпечує виконання таких завдань:
– заснувати проведення систематичних та вибіркових агрохімічних обстежень з відбором проб ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– проведення аналізу ґрунтових проб з метою визначення показників їх родючості, вмісту важких металів, радіонуклідів та залишків пестицидів;
– виготовлення і видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки землевласникам та землекористувачам;
– визначення агрохімічного та еколого-агрохімічного балів земельних ділянок на основі даних агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
– виготовлення агрохімічних картограм;
– складання проєктів та розроблення рекомендацій щодо ефективного використання агрохімікатів та проведення ґрунтоохоронних заходів;
– створення та ведення інформаційних банків даних про якісний стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно- аналітичної системи для розроблення заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;
– проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів;
– визначення спеціальних сировинних зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продукції дитячого та дієтичного харчування;
– підготовка та видання Періодичної доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– формування земельного кадастру;
– проведення якісної та грошової оцінки земель;
– визначення розмірів плати за землю;
– ліквідація (мінімізація) наслідків Чорнобильської катастрофи, техногенних аварій, природних лих тощо;
– проєктування і впровадження сівозмін (інтенсивні, ґрунтозахисні, короткоротаційні та ін.), динамічних полів тощо;
– розміщення сільськогосподарських культур та їх сортів у полях сівозмін відповідно до біологічних вимог рослин з урахуванням рівня агрофону, а також до реакції ґрунтового середовища тощо;
– застосування збалансованих, економічно вигідних доз органічних і мінеральних добрив та розроблення комплексних проєктів відтворення родючості ґрунтів;
– визначення необхідності хімічної меліорації ґрунтів та розробки проєктно-кошторисної документації на її проведення;
– порівняння якісної оцінки ґрунтів по полях сільгосппідприємства та визначення площ малопродуктивних земель;
– запровадження диференційованої оплати за оренду земельних паїв;
– визначення рівня забруднення ґрунту полютантами і розроблення
технологічних проєктів для його реабілітації (ремедіації);
– збереження гумусованого родючого шару ґрунту із землевідводів під будівництво та ін.;
– контроль якості рекультивації ґрунту (після тимчасового використання під кар’єри, нафтовидобуток тощо).

Поданий перелік напрямів використання даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення може бути значно розширений і деталізований, проте й ця інформація переконливо свідчить, що вказаний захід є необхідним для успішного ведення землеробства. Результати цих досліджень широко використовують як на рівні держави й регіональних управлінських структур, так і на рівні землекористувачів.

.

Матеріали Періодичної доповіді
за результатами X туру (2011-2015 рр.)
агрохімічного обстеження земель

Микола Сольський: основні завдання на посаді міністра АПК

В ефірі телемарафону на українських каналах новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що проведення посівної кампанії в Україні та налагодження логістики експорту зерна з нашої держави є його ключовими завданнями на посаді міністра.

За його словами, щоб не сталася глобальна продовольча криза, потрібно припинити війну в нашій державі. Поки ж потрібно налагодити можливості продажу сільськогосподарської продукції через західні країни.

Він поінформував, що в Україні зараз є запаси зерна, які були передбачені на експорт, на приблизно $7,5 млрд. Водночас експорт через порти наразі неможливий.

“Порти обмежені. Ми раніше на місяць вивозили 4-5 млн тонн сільськогосподарської продукції (і зерна, і переробки) через порти. Зараз це тільки декілька сотень тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні. Тому що це гроші для аграріїв”, – пояснив Сольський.

Він підтвердив, що були випадки викрадення ворогом суден із зерном, як-от у тимчасово захопленому російськими військами Бердянську. Проте подібна ситуація, за словами міністра, не є критичною.

Шановні колеги та друзі!

Шановні колеги та друзі!

Нам із вами доводиться жити та працювати у непростий для нашої країни час. З початком російської військової агресії звичний порядок життя назавжди для нас змінився. Ми розуміємо наскільки наразі важливою є гуманітарна та інформаційна підтримка колег та звичайних громадян нашої країни.

У перші дні війни саме наш генеральний директор Зайцев Юрій Олександрович швидко опанував ситуацію на місцевому та центральному рівні. Незважаючи на бойові дії у серці України м.Києві, наш керівник самотужки зберіг керованість наших філій та центрального апарату. Займаючись волонтерством, Юрій Зайцев та його родина допомагає багатьом евакуюватися з міст Харків та Дергачі в безпечні західні регіони, де наші філії приймають біженців та вимушених переселенців. Їм допомагають житлом, одягом, транспортом, а також моральною підтримкою. Також не без уваги залишилися ТерО та ЗСУ України — допомога надходить постійно від нашого генерального директора, надається все можливе для їхньої  підтримки та стійкості задля нашої перемоги від загарбників.

Зараз можемо говорити про загалом стабільну діяльність “Інституту охорони ґрунтів України” під час воєнного стану, адже наші співробітники та захисники нашої Батьківщини отримують всю необхідну допомогу навіть в умовах знищеної інфраструктури, а подекуди — на тимчасово окупованих територіях.
Сподіваємося, що цей приклад нашого генерального директора стане прикладом і натхненням для усіх пересічних громадян та допоможе організувати роботу під час війни.

Діємо разом для перемоги!!!

Віримо в Україну!!!
Підтримуємо Збройні Сили України!!!
Працюємо на перемогу!!!

З повагою та вдячністю,
колектив ДУ “Держгрунтохорона”

 

Огляд земель на наявність мін та ворожої техніки — МінАПК

Міністерство аграрної політики та продовольства України попереджає аграріїв щодо необхідності у проведенні огляду полів. Оскільки через ведення активних бойових дій на території України на полях могла залишитися покинута ворожа техніка, боєприпаси чи їх залишки.

“Знешкодження небезпечних воєнних об’єктів на сільськогосподарських ділянках особливо важливе до старту масової посівної кампанії по всій території України” — зазначається у повідомленні.

Міністерство рекомендує аграріям провести із представниками територіальних оборон огляд земель.

У випадку виявлення ворожої техніки та боєприпасів потрібно негайно сповістити ЗСУ для розмінування та переміщення.

У Міністерстві зауважують, що не вся техніка може стати в нагоді у фермерському господарстві. З нею краще впораються Збройні Сили України!

Рішення щодо обстеження територій ініціювали Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство цифрової трансформації України.

Приєднуйтесь до агророзвідки: t.me/agriculturedrones.

ДУ “Держгрунтохорона”: фотозвіт роботи в умовах воєнного стану

“Кожен з нас президент. Від сьогодні кожен з нас несе відповідальність за Україну” — цими словами два роки тому на трибуні Верховної Ради президент Володимир Зеленський розпочав свою інавгураційну промову. Тоді майже ніхто цього не зрозумів, але зараз сенс цих слів зрозумілий кожному.

“Ніхто не думав, ніхто не бачив, яка насправді бува українська лють”, — а це слова з уже популярної пісні Христини Соловій “Українська лють”. Ця лють проявляється в нашій боротьбі не лише на фронті, але і в звичайній повсякденній роботі. Це також наш своєрідний фронт — продовжувати працювати і розвивати нашу країну незважаючи на спроби ворога “зламати” нас. Ми вже не одноразово доводимо, що навіть без зброї можемо зупинити танк. Ворогу не вдається змусити нас пасти на коліна, тому що ми на своїй землі, яка дарує нас сили і впевненості в нашій Перемозі!

Фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та її філій також продовжують тримати свій фронт і працювати в штатному режимі. На територіях, де не відбуваються активні бойові дії проводять аналізи, виїжджають на поля, щоб допомагати сільгоспвиробникам нашої країни у цей важкий час отримати високі врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої неньки України.

Слава Україні!

(більше…)

Аграріям спростили доступ до оренди та користування землею — ВРУ

Верховна Рада України проголосувала за Закон № 7178 про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Про це повідомляється на офіційному телеграм-каналі ВРУ.

“Нині продовольча безпека держави набуває критичного значення. Це вимагає невідкладного використання всіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії. Для цього ми спрощуємо набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану. Завдяки цьому закону для с/г виробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах. Також буде створено передумови для ведення с/г виробництва на 300-400 тис. га земель державної власності, які зараз перебувають у постійному користуванні держпідприємств Мінагрополітики, НААН України, закладів освіти тощо. Це дасть змогу одержати на цих землях близько 1,4 млн тонн урожаю зернових” — зазначається у повідомленні.

Ознайомимося детальніше зі змінами законопроєкту:

1. Орендні земельні відносини автоматично продовжуються на один рік без внесення відомостей у відповідні реєстри.

2. Районні військові адміністрації можуть передавати в оренду строком до одного року державні та комунальні земельні ділянки с/г призначення для ведення с/г виробництва. Орендна плата не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

3. Для земельних ділянок, переданих районними військовими адміністраціями, встановлюються жорсткі обмеження щодо їх цільового використання, зокрема щодо зміни складу угідь, передачі ділянок у суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.

4. Договори оренди такої землі укладаються лише на один рік в електронній формі без проведення торгів. Їх не можна буде поновлювати або укладати на новий строк.

5. Право оренди землі, переданої в оренду військовою адміністрацією, не підлягатиме державній реєстрації.

6. Передача с/г землі, яка перебуває у постійному користуванні державних та комунальних підприємств, установ, організацій, і на якій відсутні посіви, здійснюється за письмовим погодженням керівника відповідного державного, комунального підприємства, установи, організації, при чому право постійного користування земельними ділянками не припиняється.

7. Скасовуються незавершені земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок державної та комунальної власності. Оголошувати нові забороняється.

8. Користувачам земель с/г призначення на один рік надається право передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. Районні військові адміністрації отримують повноваження щодо здійснення реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

З метою уникнення зловживань на час воєнного періоду забороняються:

– безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;

– формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду військовими адміністраціями);

– земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. При цьому, варто зазначити, що земельні ділянки державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду військовими адміністраціями.

Про спалювання сухої трави

Останніми роками спалювання сухої трави та рослинних залишків набуло масштабних розмірів.

Восени і навесні випалюються трави та очерети, влітку — пожнивні рештки. Через такі дії знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується якість ґрунтів, уміст гумусу, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура під час горіння знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту. За нормальних умов, коли листя чи трава перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. За згоряння ж утворюється зола, яку всупереч загальноприйнятій думці про її корисність як добрива треба використовувати дуже обережно, щоб не завдати шкоди рослинам. І тому спалювання листя і сухостою щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність, але це твердження невірне. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, яка весною росте. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5, а то й 6 років! До того ж в середовище викидаються шкідливі речовини, які шкодять органам дихання.

Відтепер спалювання сухої трави розцінюється як диверсія — злочин, за який можна отримати покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України 3 березня 2022 року (Спалювання сухої трави прирівняли до диверсії: зловмисникам загрожує 15 років в’язниці).

Найкращим шляхом утилізації опалого листя, трави є компостування. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту і для прикореневої підкормки дерев і кущів.

Компостування — це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт.

Проблеми посівної 2022 на Півдні України

На Херсонщині та Миколаївщині, попри активні бойові дії, фермери розпочали весняні польові роботи. Хоча на полях вистачає ворожих мін, тому спочатку там мають попрацювати піротехніки.

«Сьогодні перші дні, коли ми вже вийшли в поле. Я сподіваюся, що вдасться попрацювати, підгодувати, бо десь не пускають на поля, десь проблеми блокпости проїхати. Настрій піднявся, коли у поля почали виходити», – розповів фермер з Миколаївщини Руслан Нерода.

Агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку. Про це заявляють наші військові. Ворог також відбирає трактори для створення укріплень. Це загрожує продовольчій безпеці України. Втрати озимини від бойових дій аграрії окупованої Херсонщині оцінили поки у 3%. Тож на півдні закликають фермерів не зволікати з польовими роботами, де це можливо. Для механізаторів готують звільнення від служби.

Міненерго обіцяє аграріям доставити солярку і бензин за заявкою. Для дрібних і середніх фермерів уряд компенсує ставку за кредитами на посівну. Влада не бачить причин для нестачі продовольства.

 

За інформацією ФАКТИ

 

Робота ДУ «Держґрунтохорона» в умовах воєнного стану

Вранці 24 лютого розпочалося широкомасштабне вторгнення в Україну російських окупантів. Війна прийшла на нашу землю…

Українці згуртувалися та стали на захист своєї Батьківщини. Кожен з нас докладає зусиль, щоб наблизити перемогу.

Прийшла весна, а отже, час засівати поля — наші українські поля! Попри війну плекати і дбати про українські ґрунти!

Як кажуть аграрії — якщо поля засіваються, то все буде добре!

Повідомляємо, що державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» працює в штатному режимі, щоб допомагати сільгоспвиробникам у цей важкий для країни час отримати високі та безпечні врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої країни.

Де не відбуваються активні бойові дії (з попереднім погодженням об’єднаних територіальних громад) установа та її філії може проводити агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь, що дає змогу контролювати якісний стан ґрунтового покриву. За результатами проведеного установою агрохімічного обстеження, виготовляється паспорт поля, земельної ділянки, у якому фіксуються рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Документ дає можливість проконтролювати зміну показників в часі. У випадку надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф, що супроводжуються хімічним, біологічним та радіоактивним забрудненням, що є, на жаль, можливим в результаті бойових дій, землекористувач може встановити реальні рівні забруднення ґрунтів, можливість їх використання, способи реабілітації. Лабораторії установи за зверненням сільгоспвиробників готові виконувати аналітичні дослідження з визначення показників родючості ґрунту і рівнів його забруднення радіонуклідами, важкими металами та залишковими кількостями пестицидів. Проводити визначення якісного складу мінеральних, органічних добрив та різних видів меліорантів. Також визначати показники якості води, рослин.

В установі продовжується наукова діяльність. Натепер триває опрацювання заключних наукових звітів про виконання проєктно-технологічних та науково-дослідних робіт за ХІ тур (2016—2020 рр.) філіями ДУ «Держґрунтохорона». Рецензування та захист в онлайн форматі заключних звітів буде проведено після отримання їх електронних варіантів.

За результатами досліджень установою підготовлено збірник наукових праць № 12 «Охорона ґрунтів», який найближчим часом буде розміщено на сайті установи у розділі «Публікації». Це 42 статті фахівців установи.

Ми не забуваємо про конкурс малюнку «ЗБЕРЕЖІМО ГРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ». Щиро вдячні нашим українським дітям за їх малюнки. Наразі відновлюємо опрацювання отриманих творчих дитячих робіт.

Фахівці інституту докладають зусиль, щоб допомогти сільгоспвиробникам, які попри воєнний час дбають про майбутній урожай.

Щиро бажаємо Україні ПЕРЕМОГИ, сприятливої погоди та благополучної посівної!

Слава Україні!

Вчені Вашингтону винайшли бактерію, що може замінити аміачні добрива

Нові бактерії допоможуть суттєво знизити збитки екології, що виникають під час вимивання традиційних азотних добрив у водойми. Це викликає цвітіння водоростей та падіння рівню кисню, що призводить до гибелі риби у воді. Нове дослідження допускає, що сконструйовані бактерії можуть одного дня замінити такі добрива.

У дослідженні під керівництвом професора Флоренс Мус, вчені з Вашингтонського університету, генетично сконструювали нові штами ґрунтових бактерій під назвою Azotobacter vinelandii. Хоча вже було відомо, що бактерії перетворюють газоподібний азот навколишнього середовища в аміак, модифікована бактерія здатна синтезувати аміак на постійному рівні та незалежно від умов навколишнього середовища.

У лабораторних дослідженнях, коли модифікований Azotobacter vinelandii додавали до ґрунту, в якому росли рослини рису, спостерігали, як рослини поглинають аміак, що виробляється бактеріями. На сьогодні дослідники працюють над розробкою додаткових видів Azotobacter vinelandii, які виробляють аміак з різною швидкістю та кількістю. Це дозволить задовольнити потреби різних видів сільськогосподарських культур.

Таким способом, передбачається що рослини гарантовано використають весь аміак, й не залишиться надлишок, який витікає з ґрунту та потрапляє у довколишні водні шляхи. До того ж, фермерам не доведеться платити за використання додаткових добрив, які стануть навіть не потрібні.

«Успішне широке застосування цих біодобрив у сільському господарстві зменшить забруднення, допоможе контролювати кругообіг азоту в ґрунті, знизить собівартість виробництва та збільшить прибуток фермерів, а також підвищить стійке виробництво продуктів харчування шляхом покращення родючості ґрунту», – зауважила Флоренс Мус, доктор філософії, доцент-дослідник Інституту біологічної хімії Університету штату Вашингтон.

За інформацією Sundries

Оголошення

У зв’язку з веденням воєнного стану в Україні поведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад, оголошеного відповідно до наказу ДУ “Держґрунтохорона” від 09.02.2022 р. №14, скасовується до повного відновлення роботи установи.

Увага! Важливе повідомлення!

Шановні колеги!

В Україні введено воєнний стан. Прошу вас зберігати спокій та розсудливість, проявити витримку і волю. Пам’ятайте, що страх і паніка паралізує.

Установа продовжує працювати, процес здійснюється дистанційно. Ситуація контрольована. Тримайте зв’язок зі своїми безпосередніми керівниками, та працівниками.

Бережіть себе, своїх рідних та оточуючих!

Молімося за наших захисників, які зараз нас обороняють!

.

Генеральний директор             Юрій Зайцев

Ґрунтові обстеження земель

Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ.

Отримана в процесі обстежень інформація використовується для:

а) проведення агроекологічної оцінки земель;

б) розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою;

в) ведення обліку про якісний стан земель;

г) ведення моніторингу земель;

ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо;

д) розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Фахівці ДУ «Держгрунтохорона» мають неабиякий досвід в даному напрямку діяльності та завжди охоче проконсультують з даних питань. 

Для того щоб отримати консультацію та додаткову інформацію, а також щоб дізнатися вартість робіт можна звернутися за наступним телефоном:

Тел.: (044) 356-53-21

e-mail: info@old.iogu.gov.ua

м. Київ, провулок Бабушкіна, 3.

Наказ про оголошення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад №50 (02.08.23)

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ»
ДУ «Держґрунтохорона»

Н А К А З

.

02 серпня 2023 р.                                  Київ                                   № 50

.

Про оголошення конкурсу
на заміщення вакантної
наукової посади

.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 року № 404 «Про затвердження Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи» та наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 26 липня 2021 р. № 48 «Про внесення змін до наказу ДУ «Держґрунтохорона» від 15.06.2021 № 34»,

.

НАКАЗУЮ:

1. Оголосити конкурс на заміщення вакантної наукової посади директора Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».
2. Відділу науково-організаційної роботи (Хмарська Ю. Ю.) забезпечити оприлюднення оголошення про проведення конкурсу на офіційному вебсайті ДУ «Держґрунтохорона».
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

.

Генеральний директор           (підпис наявний)                    Юрій ЗАЙЦЕВ

.

Додаток
до наказу
ДУ «Держґрунтохорона»
02 серпня 2023 р. № 50

Директор Волинської філії державної установи
«Інститут охорони ґрунтів України»

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта не нижче другого рівня відповідного професійного спрямування, науковий ступінь доктора наук або доктора філософії. Стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Вільне володіння державною мовою.
Кандидат на заміщення вакантної наукової посади директора Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» повинен знати:
Конституцію України, закони України, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установи; порядок здійснення науково-методичного забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини, агрохімікатів; вимоги до написання наукових праць, дисертацій; порядок проведення конкурсів та атестації наукових працівників; правові питання оформлення договірних відносин при спільному виконанні наукових робіт з іншими установами, організаціями та підприємствами, правила складання концепцій, програм, методичних рекомендацій, інструкцій, оформлення звітної документації.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
керівні матеріали з організації діловодства.

.

Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають такі документи:

• письмову заяву про участь у конкурсі, написану власноруч;
  копію документа, що посвідчує особу;
• заповнений особовий листок по обліку кадрів (встановленого зразка);
• автобіографію;
• дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
• копію трудової книжки;
• копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, військового квитка (для військовослужбовців та військовозобов’язаних);
• перелік наукових праць, опублікованих у вітчизняних рецензованих фахових виданнях;
• письмову згоду на обробку персональних даних;
• форму ОК-5;
• інші документи за бажанням кандидата.

.

Документи для участі в конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів від дня оголошення конкурсу, тобто з 02 серпня 2023 року до 31 серпня 2023 року включно за адресою: пров. Бабушкіна, 3, м. Київ, каб. 40.
Додаткові відомості про умови проведення конкурсу можна одержати за телефоном: (044) 356-53-25.